Потенційний ВВП. Закон Оукена. Валовий внутрішній продукт

Для того щоб успішно впливати на економічні процеси, необхідно їх спочатку розуміти. Тому є сенс звернути увагу на валовий внутрішній продукт, який є одним із ключових показників спаду або зростання економіки держави.

Що таке ВВП

Під валовим внутрішнім продуктом слід розуміти економічний показник узагальнюючого типу, який використовується для вираження сукупної вартості товарів і послуг у ринкових цінах. Причому мова йде тільки про тієї продукції, яка була вироблена всередині країни з використанням виключно національних потужностей і ресурсів у будь-яких галузях економіки.

При розрахунку ВВП не використовуються дані про вартість проміжних продуктів. Валовий внутрішній продукт дуже важливий для економічних процесів, оскільки без нього вкрай проблематично скласти характеристику рівня розвитку, результатів виробництва, темпів зростання, аналізу продуктивності праці і т. д.

Реальний і номінальний валовий внутрішній продукт

Валовий внутрішній продукт буває номінальним та реальним. Перший, він же абсолютний, виражається за допомогою поточних цін за конкретний період, на який поширюється дослідження. Іншими словами, номінальний ВВП – це показник, що відображає фактичний обсяг послуг та виробленої продукції при цінах, що діють у рамках даного року.

Що стосується реального валового внутрішнього продукту, то його вираз відбувається за допомогою цін періоду, визначеного як базовий. Таким чином, реальний ВВП вказує на фактичний зростання виробництва, а не на зміну цін. Ціновий індекс (дефлятор) ВВП можна отримати шляхом ділення номінального продукту на реальний. Цей показник актуальне для визначення зміни цін за певний період.

Отже, ми обговорили, що таке номінальний ВВП і чим він відрізняється від реального. Але це ще не вся класифікація, а тому йдемо далі.

Фактичний і потенційний ВВП

Під фактичним варто розуміти валовий внутрішній продукт, який фіксувався в той період, коли економіка не була в стані повної зайнятості. Він використовується для визначення можливостей, реалізованих у рамках розвитку держави.

У свою чергу, потенційний ВВП – це показник актуальний для збільшення сукупного сроса, при якому зайнятість можна охарактеризувати як повну. Він служить для вираження потенційних можливостей економіки такого типу. Як правило, вони відчутно перевищують реальні показники. Розрив ВВП можна одержати шляхом віднімання потенційних можливостей від фактичних.

Варто звернути увагу і на той факт, що ВВП є внутрішнім продуктом, оскільки він випускається резидентами країни. Під резидентами потрібно розуміти приватний економічний сектор, незалежно від громадянства і національності. Продуктом ВВП називається з тієї причини, що його підрахунки ведуться за вирахуванням основних засобів, які були використані. Сам процес використання таких коштів являє собою зниження вартості основних ресурсів протягом відрізка часу, що використовувався для формування звітності. Причиною зниження служить знос, фізичне і моральне старіння ресурсів.

Методи розрахунку ВВП

Для того щоб визначити валовий внутрішній продукт, можна використовувати кілька методик:

1. За видатками. При такому підході підсумовуються інвестиційні витрати компаній, споживчі витрати домашніх господарств, державні, спрямовані на закупівлю товарів, а також чистий експорт та інвестиції (імпорт віднімається).

2. По сумі виробленої продукції. У цьому випадку необхідно підсумувати лише додавання вартості від кожної фірми (мається на увазі той тип націнки, який був створений на конкретному підприємстві).

3. За доходами. Підсумовуються доходи корпорацій, населення держави (отримані від діяльності підприємців, оподаткування імпорту та виробництва), а також амортизаційні відрахування.

Варто зазначити, що внутрішній валовий продукт здатний чинити значний вплив на грошово-кредитну політику уряду та Центрального банку, а також на фондові індекси.

Особливості потенційного ВВП

Під таким терміном, як потенційний ВВП, слід розуміти гранично можливий рівень валового продукту за умови повноцінного використання всіх наявних ресурсів (повна зайнятість). Говорячи про економіці повної зайнятості, потрібно звернути увагу на можливість наявності певного ресурсного резерву. Сюди можна включити і природний рівень безробіття.

Зростання потенційного ВВП знаходиться в прямій залежності від кількості наявних технологій і ресурсів. При цьому він абсолютно незалежний від рівня цін. Ось чому при таких розрахунках мається на увазі стабільне зростання. Потрібно розуміти і той факт, що вплив конкуренції та ринку здатне в довгостроковому плані забезпечити випуск продукції на рівні, заявленому потенційним ВВП. При цьому допускається будь-рівень цін, який знаходиться в залежності від кількості грошей, що використовуються в економіці.

Якщо спостерігається висока грошова емісія, зростання цін буде неминучий, але на обсяг виробництва грошова маса в довгостроковій перспективі вплинути не здатна.

Величина потенційного ВВП буде зростати за умови, що кількість ресурсів в економіці збільшиться або ж проявиться вплив технологічного прогресу. Але у разі зменшення обсягу коштів підсумок буде діаметрально протилежним.

Фактори впливу на ВВП

Є чимало економістів, які сходяться в думках щодо того, що довгостроковий період-у макроекономіці можна досить точно описати за допомогою класичної моделі. Позиція класиків зводилася до того, що у разі якщо станеться відхилення фактичного ВВП від потенційного, ринок ліквідує дані зміни.

Але є й інша точка зору. Її суть полягає в наступному: можна виділити короткий період (квартал, наприклад), в рамках якого схема класичного принципу нейтральності грошей не буде спрацьовувати. Це означає, що зміна грошової маси вплине не тільки на ціновий рівень, але також і на реальний ВВП.

На підставі цієї інформації можна зробити наступний висновок: якщо фактичний і потенційний ВВП мають значну різницю у показниках (перший відчутно відстає від другого), то компанії отримають можливість збільшувати обсяг виробництва при заданому рівні цін.

Такий висновок повністю узгоджується з фактичною реакцією компаній на недозавантаження економіки. У тому разі, коли значна кількість ресурсів не задіюється, підприємства можуть вибрати шлях залучення додаткових коштів без підвищення рівня цін на них. В якості прикладу можна навести безробітних, які погоджуються на роботу з запропонованою ціною.

Подібний підхід дозволяє забезпечити фірму необхідним кількістю ресурсів без підвищення вартості факторів виробництва.

Циклічність змін

Розглядаючи потенційний і реальний ВВП, варто звернути увагу на циклічні зміни в економіці. Згідно з однією з найбільш популярних позицій, існує економічний цикл, що включає періодичні коливання рівнів виробництва, інфляції і зайнятості. В якості причин, за якими ця циклічність виникає, можна визначити ослаблення ефекту мультиплікації, виснаження автономних інвестицій (періодичне), оновлення ключових капітальних благ, коливання обсягів грошової маси та ін.

Оскільки в макроекономіці не використовується інтегральна теорія економічного циклу, в більшості випадків робиться акцент на конкретних причинах циклічності, при цьому в комплексі їх не розглядають. Але чимало фахівців вважають, що формування рівня сукупних витрат обумовлено показниками виробництва і зайнятості. При цьому до уваги не беруться сезонні коливання активності в конкретних галузях (будівництво, сільське господарство та ін).

В якості основних фаз економічного циклу можна визначити спад і підйом. Саме в процесі цих періодів і фіксується відхилення від середніх економічних показників динаміки.

Закон Оукена

Розглядаючи такий показник, як потенційний ВВП, потрібно приділити увагу і рівня природного безробіття. Відсутність потрібної кількості робочих місць є природною частиною ринку праці. При цьому даний процес можна охарактеризувати як складний, оскільки він надає відчутний вплив на формування робочої сили в країні.

Суть роботи американського економіста Артура Оукена зводиться до виявлення зв’язку між відставанням ВВП і відсутністю потрібної кількості пропозицій на ринку праці. Згідно цієї теорії, внутрішній валовий продукт чутливий до змін рівня циклічного безробіття. Потенційний ВВП і закон Оукена мають логічну взаємозв’язок: чим вище рівень безробіття, тим менш помітною буде різниця між фактичним валовим внутрішнім продуктом і можливим.

Цей коефіцієнт використовується в якості показника, з допомогою якого визначається загальний стан економіки, як і рівень її ефективності.

Якщо говорити про спостережуваний та фактичному рівні безробіття, то варто зазначити, що вони не рівні. В рамках періоду економічного спаду можна спостерігати значний недолік вільних робочих місць, в результаті чого фактична безробіття виявляється вище природного рівня. Коли економіка перебуває у стані динамічного піднесення, попит на робочу силу збільшується настільки, що відсоток тих, хто залишає виробництво, досягає мінімуму. При цьому кількість безробітних, які отримують можливість працевлаштуватися, значно перевищує середнє значення. Різниця між природною і фактичної безробіттям називається кон’юнктурною.

Варто відзначити і той факт, що, згідно з законом Оукена, наслідки циклічного безробіття можуть прийняти катастрофічні масштаби, надавши вплив на такі показники, як номінальний, реальний і потенційний ВВП. Мова йде про зниження зростання виробництва, що веде до депресивного стану та бездіяльності громадян. Результатом таких процесів стає зниження і навіть втрата кваліфікації кадрів.

Окрім цих мінусів, безробіття веде до серйозних економічних втрат: через відсутність у підприємств можливості забезпечення потрібної кількості робочих місць, рівень можливого виробництва товарів і надання послуг значно знижується. Таким чином, ключовою втратою компаній при високому рівні безробіття є продукція, яка не була випущена.

Фактичний рівень ВВП дорівнює потенційному, якщо рівень виробництва є мінімальним, і для випуску товарів і послуг задіяні максимальні ресурси.

Економічний цикл

Під цим терміном слід розуміти періоди спаду і піднесення, які періодично повторюються в рамках загального економічного зростання. В якості причини такого циклу можна визначити коливання сукупного попиту. Інвестиційний попит також надає відчутний вплив на зміну макроекономічних показників.

В оцінці циклічності економіки велике значення має потенційний ВВП, формула якого зводиться до суми впливу таких факторів, як максимальний обсяг реального випуску і гранично ефективне використання всіх наявних ресурсів протягом конкретного проміжку часу.

При цьому важливо розуміти, що рівень потенційного валового внутрішнього продукту буде тим вище фактичного, чим нижче виявляться показники сукупного попиту щодо можливого зростання економіки. Якщо ж він значно зросте, то фактичний ВВП може досягти потенційного рівня, але вище його в будь-якому випадку не підніметься.

Фази економічного циклу

Коливання в процесі зростання економіки можна розбити на певні етапи, які періодично повторюються:

1. Депресія. Мова йде про стрімке зниження сукупного попиту, спільно з яким швидко падає і ВВП. В результаті спостерігається зростання безробіття, який веде до досягнення економічних показників найнижчої точки циклу. Варто відзначити, що найнижча точка економічного рівня країни неможлива без впливу депресії.

2. Підйом. Це зростання рівня сукупного попиту, поєднаної із збільшенням ВВП і розширенням ринку праці.

3. Бум. Ця фаза передбачає період, протягом якого сукупний попит здатний досягти максимуму і по мірі наближення до піку перевищити потенційний ВВП. Формула цієї фази зводиться до суми таких факторів, як надлишковий попит, значне зменшення безробіття та подальше зростання інфляції.

4. Спад. Цей період слід відразу за бумом. Спочатку відбувається зниження сукупного попиту, що тягне поступове зменшення валового внутрішнього продукту і зростання безробіття. По мірі того як сукупний попит скорочується, розвивається і депресія. Ключовим фактором, що відрізняє спад від депресії, є незмінний рівень цін.

Інфляція

Цей термін використовують для визначення підвищення рівня цін в масштабах країни, який триває протягом певного періоду. Іншими словами, відбувається зниження купівельної спроможності національної валюти. Знецінення грошей вимірюється в такому показнику, як рівень або темп інфляції.

Варто також звернути увагу на інфляцію попиту. Подібне явище – це результат збільшення сукупного попиту при досягненні потенційного рівня реального валового внутрішнього продукту. Що стосується інфляції витрат, то в цьому випадку є сенс говорити про слідстві підвищення цін на ресурси. Коли вартість засобів, що використовуються у виробництві, значно підвищується, підприємства підвищують ціни на продукцію, розраховуючи тим самим зберегти колишній рівень прибутку.

Як можна помітити, такий показник, як потенційний ВВП, і фактори, з ним пов’язані, відіграють важливу роль у процесі оцінки і прогнозування стану економіки держави.