Посвідчення довіреностей. Які довіреності вимагають обовязкового нотаріального посвідчення

В процесі життя ми часто зустрічаємося з різноманітними змінами і труднощами, наприклад, зміна місця проживання, хвороба, переїзд, продаж або купівля нового будинку в сусідньому місті, придбання автомобіля, робоче відрядження та інше. У подібних випадках може скластися так, що знадобиться юридична допомога, наприклад, для представлення наших інтересів у різних структурах і організаціях.

Для здійснення цього потрібно оформлення спеціального документа, а саме, довіреності. Що вона собою являє? Які довіреності вимагають обов’язкового нотаріального посвідчення? І які нотаріальні документи взагалі існують? Спробуємо розібратися.

Основні поняття

Згідно з першим пунктом ст. 185 ГК РФ довіреністю називається оформлене письмово так зване уповноваження, яке видається акредитуючою особою іншій, а саме того, хто буде охороняти інтереси упорядника такого паперу. Робиться це, щоб представництво інтересів громадян стало можливим перед третіми особами, зокрема, у період їх відсутності.

Подаються — фізичні особи, тобто громадяни Російської Федерації, які мають право здійснювати видачу довірчих документів у тому разі, якщо вони повністю дієздатні. Нагадаємо, що власниками повної дієздатності вважаються особи, що досягли 18-річного віку. Крім цього до них належать і ті, хто знаходяться у віковій категорії від 14 до 18 років, але вже придбали юридичні права у ситуаціях, передбачених статтею 21 і 27 Цивільного кодексу Російської Федерації. В якості прикладу можна навести ситуацію визнання неповнолітнього абсолютно дієздатним, згідно з рішенням органу опіки, опікунської ради, або суду. Навіщо потрібно посвідчення довіреностей?

Громадяни у віковій категорії від 14 до 18 років, володіють юридичними правами ще не в повній мірі, все одно можуть здійснювати видачу довіреностей, але виключно в межах допустимих для них дозволів на здійснення угод.

В особливості, оформити нотаріальну довіреність для підлітків у віці від 14 до 18 років можливе в процесі передачі повноважень, які вони можуть здійснити самостійно, про це йдеться у другому пункті статті 26 Цивільного кодексу Російської Федерації. Для наділення повноваженнями на здійснення правочинів, посвідчення довіреності може бути здійснено виключно з письмового дозволу їх представників за законом, а саме: батьків, опікунів або усиновителів і т. д

Довіреності від імені підлітків, а також від імені недієздатних громадян видаються їх законними представниками.

Порядок посвідчення довіреності нотаріусом розглянемо нижче.

Класифікація довіреностей

Виділяють кілька типів довіреностей:

• Перший вид – разова довіреність, яку видають в цілях виконання якої-небудь конкретної задачі.
• Наступний вид – спеціальна довіреність, вона потрібна для здійснення періодичних операцій, в залежності від ситуації.
• І ще один тип – генеральна довіреність. Цей вид документа оформляється у випадках, коли потрібно повністю і без обмежень передати повноваження юридичній або фізичній особі. Прикладом може послужити передача керування автомобілем. Посвідчення довіреностей у нотаріуса вимагається не завжди.

Призначення довіреності

Згідно із законом довірчий документ може видаватися і фізичними, і юридичними особами. Вони оформляються уповноваженими на це представниками від імені установи. Як правило – це юристи або матеріально відповідальні працівники. В організаціях часто ведеться видача працівникам довіреностей на одержання банківських вкладів, фінансів з рахунку довірителя і кореспонденції. Держмито за посвідчення довіреності сплачується в обов’язковому порядку.

Фізичні особи наділені правом і можливістю видавати:

• довірчий документ на отримання заробітної плати;
• генеральну довіреність на управління майном;
• на водіння автомобіля;
• на отримання пенсій, стипендій і допомоги;
• на користування вкладом у банку;
• на отримання багажу;
• на отримання різних платежів, пов’язаних з трудовими відносинами.

В яких випадках посвідчення довіреностей необхідно?

Так чи обов’язково посвідчувати довіреність у нотаріуса?

Згідно з чинним Цивільним кодексом, на даний момент більшість документів можуть бути зроблені у звичайній письмовій формі, при цьому не вимагається нотаріального посвідчення довіреностей.

Обов’язково завіряти ті з них, яким необхідно оформлення в нотаріальній формі, а саме: договори про заставу, ренті, про відступлення права або переведення боргу.

Про що слід знати, складаючи довіреність?

Кожна довіреність вимагає нотаріального підтвердження і видається клієнту нотаріусом в єдиному екземплярі. Вона може бути направлена лише на здійснення правомірних дій.

В дорученні міститься інформація про місце, дату її вчинення, термін дії, необхідні дані про особу (ПІБ, громадянство, реквізити паспорта, адреса). Всі придбані повноваження відображаються в довіреності ясно і чітко, з відсутністю подвійного сенсу і, зрозуміло, вони повинні бути правомірними. Це підтверджують загальні положення про довіреності.

Той, хто виступає представником з документом, зобов’язаний особисто виконувати всі повноваження, які йому призначені на папері. Проте він має право передати право представника на передоручення своїх прав іншій особі. В цьому документі можна спрямувати як всі повноваження, так і окремо вибрані пункти. Кожна така папір, передача якої відбувається в рамках процедури, обов’язково повинна бути завірена нотаріусом.

Терміни дії

Повний строк дії довіреності не може перевищувати більше трьох років. У тих випадках, коли в ній не вказують термін, вона буде дійсна протягом одного року з дати її оформлення. Строк, протягом якого довіреність вважається дійсною, в тому випадку, якщо вона була видана в рамках передоручення, не може перевищувати періоду дії основного довірчого документа.

Обов’язкове нотаріальне посвідчення довіреності передбачено законом.

Не варто забувати, що той, хто укладає такий документ, має право у будь-який час скасувати дію папери, а його представник може за бажанням відмовитися від неї. У випадках розірвання довіреності від господаря документа потрібно поставити до відома про це представника та будь-яких третіх осіб. Дії, проведені представником перш, ніж він дізнався або повинен був дізнатися про скасування дії папери, вважаються легітимними.

Процедура оформлення довіреності

Пояснення необхідності проведення процедур і дій, до числа яких включено і нотаріальне посвідчення довіреності, відображено в законодавстві Російської Федерації. Така дія безпосередньо полягає у внесенні підпису уповноваженої особи оригінал довірчого документа.

Говорячи в цілому, довіреність необхідно засвідчувати нотаріусом при укладеній угоді в тих випадках, коли:

• це визначено федеральним законодавством Цивільного кодексу Російської Федерації;
• це продиктовано побажаннями такого запевнення однією або обома сторонами угоди.

Наприклад, буває нотаріальна довіреність на представлення інтересів.

Розглядаючи ситуацію зокрема і детально, посвідчення довіреностей нотаріусом вважається обов’язковим у наступних випадках:

• отримання позики під заставу придбаного нерухомого майна;
• виконання угоди про довічне утримання або ренті;
• оформлення шлюбного контракту між особами, які вступають у шлюб;
• складання письмового заповіту щодо долі всього майна в разі смерті людини;
• передача в користування транспортного засобу іншій особі;
• оформлення довірчого документа на передачу повноважень або на якесь конкретне, або на ряд варіацій в цілях забезпечення купівлі-продажу будинку, квартири, дачі і т. д;
• складання закладних паперів;
• домовленість про перенаправлення боргових зобов’язань іншій особі;
• досягнення угоди з питання про виплату аліментів.

Це підтверджує ст. 185 ГК РФ.

Суть довіреності

У чому ж полягає основна суть довіреності? Основна обов’язок нотаріуса – дотримання всіх необхідних і встановлених законодавством прав. Тому саме в цьому напрямку і діє регулює правові відносини державний орган, оскільки посвідчення документа надійно гарантує всім особам, які вступають у правові відносини їх безпеку в області будь-яких законних інтересів. У звичайній практиці це проявляється таким чином, що при виникненні неоднозначних моментів у сфері правових відносин, підкріплених завіреним документом у нотаріуса, їх дозвіл відбувається без втручання суду з часто встречающемуся принципом «виконавчого напису». Для цього потрібно звернутися до нотаріуса за допомогою. Подібна практика дає громадянам можливість зекономити свій час, гроші, а головне, зовсім не обов’язково звертатися при цьому в суд і обтяжувати себе тривалими розглядами.

Крім іншого, досвідчений професіонал, практикуючий посвідчення документів, детально вивчає всі необхідні папери та оголошує свою інтерпретацію щодо правомірності угоди, перш ніж підписати наданий йому на запевнення документ. Він ретельно відстежує дотримання прав обох сторін та перевіряє на відповідність дійсності зазначені дані. У разі необхідності, нотаріус наділений правом організовувати коротку консультацію по предмету правовідносин, а також попереджати про можливі небажані наслідки укладення угоди. Дасть рекомендації щодо посвідчення довіреностей.

Важливо зазначити, що послуги нотаріуса за посвідченням документів найчастіше, як правило, робляться з максимальним комфортом для свого клієнта. Зважаючи на те, що всі виникаючі питання і завдання вирішуються на місці, звернувся громадянинові вже не обов’язково шукати можливість скористатися якимись іншими організаціями. У випадках, коли нотаріусу потрібні якісь додаткові відомості або документи, він роздобуде їх самостійно.

Не менш важливо і те, що при засвідченні документа відповідна відмітка, що підтверджує це, ставиться в спеціальному реєстраційному журналі. У разі втрати оригіналу довіреності вона може бути продубльована, для цього слід звернутися в нотаріальну організацію, так як вся важлива інформація зберігається в архівах протягом досить тривалого терміну.

В яких випадках можлива відмова у посвідченні довіреності?

Нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

• суперечності дії закону;
• необхідність здійснення дії іншим нотаріусом;
• недієздатність громадянина або якщо звернувся його представник без необхідних повноважень;
• операції, що здійснюється від імені юридичної особи, яка суперечить цілям, що зазначені в його статуті чи положенні;
• документах, поданих для вчинення нотаріальної дії, не відповідають вимогам законодавства.

Інші види довірчого документа

Як згадувалося вище, довірчі документи, що дають право здійснювати правочини в інтересах їх упорядника вимагають обов’язкового засвідчення у нотаріальній конторі. Але, незважаючи на це існує ряд випадків, коли участь уповноваженого працівника, який бере на себе роль заверителя, також вважається можливим. У такій ситуації завірена папір буде розглядатися як рівний до нотаріальному документ.

Ось ще невеликий перелік тих типів довіреностей, які співставні з нотаріально засвідченими документами:

• довірча папір особи, яка перебуває на строковій або професійної служби в пунктах дислокації, де відсутні нотаріальні організації. Такий тип засвідчується, як правило, начальниками;
• папір, яка засвідчується головними лікарями, а також завідувачами лікувальними структурами і установами;
• довіреність, яка була видана особі, що відбуває своє покарання в рамках позбавлення волі. Цей документ засвідчується начальником виправного колоніального установи;
• документ дієздатної особи, яка досягла повноліття. У цьому разі документ може бути прирівняний до нотаріального, якщо громадянин перебуває в спеціальних закладах під керівництвом соціального захисту населення.

Фізичні особи наділені правом звичайним чином оформляти довірчі листи по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, на використання автомобіля, отримання заробітної плати, різних виплат, а також на отримання стипендій і допомог та пенсій.

Крім цього, мають місце бути і універсальні за своїм характером довірчі папери, які можуть бути підписані як юридичними, так і фізичними особами. До них прирівнюються, наприклад, довіреності на отримання права виступати в суді від імені іншої особи як його представника. Що ж до оформлення такого роду документів, то завдяки сучасному законодавству, вони можуть бути засвідчені і в машинописній і в звичнішій, рукописній формі.

Коли б довіреність не заверялась у нотаріуса, громадянину завжди видається лише один примірник цього документа. Її видача не повинна бути пов’язана з різними протизаконними діями. Перелік інформації, яку обов’язково необхідно включати в довірчий документ, являє собою досить широкий список. Так, наприклад, туди потрібно вносити: місце та дату засвідчення документа, термін його дії, будь-які відомості, які характеризують особу, а також інші формальності.

Фінансова складова

За проведення роботи щодо посвідчення довіреностей, нотаріальний характер яких відповідно до законодавства Російської Федерації не обов’язковий, нотаріус має право стягувати тариф у розмірі 200 рублів.

Крім нотаріальної плати, при здійсненні посвідчення довіреності нотаріальна контора може взяти плату за проведення послуг технічного та правового характеру.

Ми розповіли про те, які довіреності вимагають обов’язкового нотаріального посвідчення.