Посадові обовязки медичної сестри

Історія сестринської справи

Перші дані про помічницях лікарів, що практикують догляд за хворими, датуються початком дев’ятнадцятого століття. Жінок наймали за дуже скромну винагороду у військові шпиталі, будинки прокажених, монастирські лікарні, які надають посильну допомогу стражденним. Обов’язки медичної сестри того часу були дуже обмежені в силу малої кваліфікації жінок. Перші знання вони отримували вже від лікарів і, найчастіше, їх допомога полягала у видачі ліків, їжі, перев’язках і підтримці чистоти і порядку. Великий поштовх у розвитку сестринської справи стався після Кримської та Російсько-турецької воєн. Саме в ці періоди спостерігалися кардинальні зміни, що стосуються призначення жінок на посади помічниць лікаря.

Перш ніж приступити до обов’язків, майбутні сестри протягом цілого року проходили навчання, після чого їх атестували. Крім практичних знань, дуже важливо було володіти сильним характером і милосердям, адже не дарма перших медсестер називали саме «сестрами милосердя». У той час у таких медичних установах лікували або поранених під час війни, або дуже важких пацієнтів, які в лікарнях отримували останній притулок. Посадові обов’язки медичної сестри того часу не обмежувалися допомогою в лікуванні. Важливо було вміння підтримати хворого, вислухати його. Дуже ємко розкривши суть роботи медичної сестри, висловився колись Микола Іванович Пирогов, знаменитий хірург: «Доведено вже досвідом, що ніхто краще за жінок не зможе співчувати стражданням хворого і оточити його піклуванням незмінними і, так сказати, властивими чоловікам».