Порядок предявлення позову в цивільному процесі: опис процедури та особливості

Порядок пред’явлення позову – це сукупність дій заявника, які він робить, щоб добитися відкриття справи у суді. Відповідні норми вміщені в ЦПК. Вони володіють власною специфікою (в порівнянні з нормами АПК та КАС).

Нормативне регулювання

Не можна вказувати конкретні статті кодексу, присвячені пред’явлення позову в суд, і обмежитися лише ними. В законі виділено цілий розділ про позовному провадженні. Його положення частково поширюється на особливу виробництво та інші стадії розгляду (апеляцію, касацію, нагляд).

Свою роль у регулюванні відіграють і роз’яснення ЗС РФ про застосування норм процесуального права загального характеру, та відображені в рішеннях по конкретних справах.

Хто має право подати позов

Порядок пред’явлення позову передбачає дії позивача, особи, яка має право звернення до суду. Такими особами є організації та громадяни, чиї права порушені і порушені, або є загроза їх порушення.

Існує ще й поняття процесуальної дієздатності. Вона означає здатність вести справи і передоручати їх ведення третім особам. Дієздатність набувається організаціями з моменту реєстрації та набуття статусу юридичної особи. З громадянами все дещо складніше. За загальним правилом вони повністю вільні з 18 років. Емансиповані – з 16 років з моменту вступу у шлюб або початку підприємницької діяльності.

Починаючи з 14 років, громадяни мають право звертатися до суду, захищаючи свої сімейні та трудові права. Суддя має право залучати органи опіки та представників дитини на свій розсуд з метою захисту його прав.

Дотримання правила про порядок пред’явлення позову перевіряється суддею, при вивченні посвідчення особи позивача.

Представництво

Юридична особа має право видати довіреність будь-якій особі, вона завіряється його печаткою і підписом уповноваженої посадової особи.

Громадяни являють чужі інтереси на основі довіреності, засвідченої відповідно до положень закону. Передбачається право батьків та опікунів представляти інтереси дітей та підопічних. Повністю або частково недієздатних осіб представляють також опікуни і піклувальники. Підстава – свідоцтво про народження та постанову органу опіки. Порядок пред’явлення позову в цивільному процесі зобов’язує заявника надати суду відповідні підтвердження. Їх відсутність призведе до повернення позову або до початку його залишення без руху.

Участь прокуратури

Порядок пред’явлення позову в цивільному процесі прокурорами заснований на положеннях ЦПК. Вони мають право діяти так на основі заяви громадянина, чиї соціальні права порушені діями і бездіяльністю інших осіб. Позов подається за результатами проведеної прокуратурою перевірки.

Прокуратура має право звернутися до суду за захистом прав необмеженого числа громадян. Поки повноцінної процедури подання колективних позовів в законі не прописано, залишається діяти через прокуратуру чи інші органи влади.

Положення про підвідомчість

Порядок пред’явлення позову в цивільному процесі передбачає дотримання норм підвідомчості. У чому їх суть?

У Росії діє система розподілу справ на двох судах:

• суди загальної юрисдикції;
• суди арбітражної системи.

Першими судами розглядаються цивільні, сімейні, трудові, земельні спори з участю громадян, органів влади та організацій.

Якщо у спорі беруть участь громадяни зі статусом підприємця, спір розглядається арбітражним судом (якщо він не сімейний, не трудовий і не пов’язаний з чисто економічною діяльністю).

Судами вирішуються справи про визнання рішень іноземних судів у цивільних справах, про перегляд рішень третейського суду. В окрему категорію виділені справи особливого виробництва. Всі інші спори вирішуються в системі арбітражних судів. Якщо вимоги позову підлягають одночасного розгляду в арбітражі і в загальному суді, пріоритет віддається загальному суду.

Порядок пред’явлення цивільного позову і підсудність

У рамках судів, які займаються розглядом цивільних спорів, є внутрішня спеціалізація. Вона будується за кількома критеріями:

• поділ компетенцій між світовими і районними судами;
• поділ компетенцій між судами районного рівня та судами суб’єктів;
• справи, розглядувані у першій та апеляційній інстанції суддями Верховного суду.

Які ще форми підсудності передбачаються процесуальним законодавством?

Порядок пред’явлення цивільного позову в ряді випадків дає право позивачу вибрати місце, у якому буде розглядатися справа. У ст. 29 ЦПК дано перелік таких випадків.

Позови про права на нерухомість подаються за місцем їх розташування, позов до спадкоємців подаються за місцем відкриття спадщини. Позови до перевізників направляються в суди за місцем їх знаходження.

Закон дозволяє змінювати підсудність умовами угоди, якщо інше не встановлено законом (ст. 32 ЦПК).

Складання заяви

Порядок пред’явлення позову в суд зобов’язує дотримати вимоги до форми заяви.

По-перше, документ повинен мати певну структуру, по-друге, закон висуває вимоги до оформлення документів, доданих до позову.

• назва суду, в який направляється заява;
• повністю Ф. В. О. позивача, відомості про його місце проживання;
• повністю Ф. В. О. відповідача або назва організації, місце його проживання або знаходження;
• обставини позову та посилання на нормативні акти, роз’яснення законодавства;
• які права та інтереси зачіпаються діями відповідача;
• перелік вимог позову (визнання прав, стягнення грошових коштів тощо);
• перелік доданих до позову документів (їх копій).

Серед документів обов’язкові папери, що підтверджують дотримання досудового порядку вирішення розбіжностей.

Порядок і умови пред’явлення позову зобов’язують докласти копій позову та інших документів відповідно до кількості учасників процесу.

Судовий наказ

Якщо закон передбачає спрощену процедуру вирішення справи, винесення судового наказу, позов може подаватися тільки після скасування судового наказу. Копія ухвали обов’язково додається до позову. Якщо заяву не було задоволено з-за помилок заявника в оформленні, його подача не зараховується.

Якщо позивач припустився помилки в оформленні

Тепер про порядок пред’явлення позову та наслідки його недотримання. Закон виділяє два наслідки порушень форми заяви:

• повернення позову;
• залишення заяви без руху.

У першому випадку, відповідно до положень ЦПК, документи відразу ж повертають позивачу. Виправивши допущені помилки, він має право подати той же позов з тими ж вимогами.

При залишенні без руху, суддя надсилає позивачу лист, в якому викладає які недоліки є, в який термін їх потрібно виправити. У середньому дається два тижні.

Повернення можливе при відсутності довіреності на ім’я підписала позов особи. Позов залишають без руху з-за неповного комплекту документів та відсутність квитанції про сплату державного мита та інших порушень закону.

Розмір державного мита

У позовах майнового характеру один з основних пунктів – ціна позову. Сума, в яку позивач оцінює свої вимоги. Вона визначається за ціною угоди, сумою, яку просить стягнути позивач, ціною спірного майна.

У статтях НК про державне мито сформульовані правила розрахунку сум державного мита. Вона безпосередньо прив’язана до ціни позову.

Зміна ціни позову в сторону збільшення зобов’язує доплатити решту суми державного мита.

Закон дозволяє судді при заяві позивача звільнити його від мита або відстрочити її виплату на час проведення судового процесу. Деяким громадянам надається пільга щодо сплати державного мита.

Порядок і умови пред’явлення зустрічного позову

Заява подається вже в рамках відкритого справи. Позивач повинен дотримати наступні умови його прийняття:

• вимоги мають взаимоисключающий характер;
• за згодою суду з позовом відбудеться взаємозалік вимог;
• прийняття заяви призведе до більш повного та швидкого розгляду спору.

До того ж, позивач зобов’язаний виконати всі перераховані вище пункти. Суд також має право залишити його заяву без руху або повернути його за наявності підстав.

Особливості арбітражного провадження

Відмінностей насправді чимало. Процесуальний кодекс характеризується високим рівнем подробиці правил, що робить їх виконання простим. У кожному регіоні працює один суд першої інстанції, і плутанини з ухвалою суду не виникає. Виняток – договірна підсудність, результатом чого стала зростаюча навантаження на суди столиць.

Чим відрізняється порядок пред’явлення позову в арбітражному процесі?

• позивач повинен надати адресу електронної пошти;
• фізична особа (позивач) вказує дату народження, місце роботи, проживання та реєстрації, місце та дата його реєстрації як ІП;
• обов’язкове посилання на нормативні акти;
• надається розрахунок оспорюваної суми;
• відомості про дотримання досудового порядку врегулювання спору (в арбітражному процесі він обов’язковий майже завжди);
• відомості про вжиті раніше заходи забезпечення позову.

Перераховані пункти додаються до положень, обов’язкових для цивільного позову.

Ще одна особливість – копію позову та додані до нього документи надсилає сторонам не суд, а позивач. І при подачі позову у нього повинні бути докази направлення пакетів паперів.

Які наслідки закон пов’язує з подачею позову

Позивач має право подати позов з одного приводу і з тих же підстав до того ж відповідача один раз. Право залишається, якщо справу було припинено без дозволу по суті, і позивач не заявив про відмову від позову.

Тепер поговоримо про порядок пред’явлення позову та його наслідки:

• строк позовної давності припиняє його перебіг;
• позивач втрачає право подати такий же позов знову;
• у позивача і відповідача та третіх осіб у зв’язку з набранням судового акта в силу виникають нові права і обов’язки.

Невиконання судового рішення веде до залучення до кримінальної відповідальності ряду посадових осіб.

Висновок

Порядок пред’явлення позову (цивільний або арбітражний процес) зобов’язує виконати ряд вимог. Вони пов’язані:

• з вибором суду, який буде розглядати заяву;
• з обов’язком виконати вимоги до оформлення позову;
• оплатою державного мита;
• подати заяву за тих же підстав і того ж приводу дозволяється єдиний раз, але є і виключення.