Попереднє судове засідання. Цивільний процесуальний кодекс Російської Федерації

У чинному ЦПК одним з нововведень стало визначення попереднього судового засідання. Воно розглядається ст. 152. Розглянемо це поняття більш детально.

Загальна характеристика

Попереднє судове засідання являє собою процесуальну форму, яка властива виключно підготовчої стадії виробництва. Аналіз положень 6-ї частини 152-ї статті ЦПК показує, що цей етап в деякому роді трансформується в остаточний, на якому підводить підсумок перша інстанція (суд). Попереднє судове засідання, на думку ряду фахівців, проявляє багатофункціональний потенціал. В першу чергу воно є процесуальною формою, прийнятною для підготовки матеріалів до розгляду. В той же час воно виконує основну функцію розгляду справи на підготовчій стадії.

Складності

Оцінюючи судовий порядок, встановлений у ч. 6 ст. 152 ЦПК в плані раціоналізації процедури, багато визнають, що процес вирішення спору на підготовчій стадії, без судового розгляду, стає більш інтенсивним і швидким. Однак у повній мірі оцінити значення розглянутого інституту в рамках кількості стадій, мінімуму дій, швидкості винесення рішення не можна. Професіонали, спираючись на свій досвід, вважають, що судові справи, розглянуті в прискореному темпі, часто не закінчуються у першій інстанції. Таким чином, час, який фактично економиться, “відіграється” в апеляційному органі. Як показує практика, такі рішення оскаржуються частіше тих, які приймаються в звичайному порядку.

Специфіка

У ч. 6 ст. 152 зазначено, що попереднє судове засідання може проводитися для розгляду заперечень відповідача з питань пропуску позивачем без поважних причин процесуального строку. Дана норма видається експертам вірною. Дещо інше ставлення проявляється за другим становищу. В нормі сказано, що у разі встановлення факту пропуску без поважних причин процесуального строку або періоду звернення в інстанції у позові може бути відмовлено без вивчення інших фактичних обставин. В даному випадку є ймовірність, що як тільки відповідачем буде заявлено заперечення проти пред’явлених вимог з посиланням на давність, буде відповідне рішення.

В даному випадку, безсумнівно, позивач в більш невигідній ситуації. Якщо для нього таке положення справ виявиться несподіваним, не можна виключати, що він не зможе відразу зорієнтуватися, щоб скористатися правом надавати докази поважності причин пропуску. У свою чергу, суддя, звиклий надавати особливого значення тимчасового фактору, навряд чи за своєю ініціативою запропонує учасникам спору перерву, якщо позивач опинився в такому скрутному становищі.

Гласність розгляду

Професіонали по боргу своєї служби звертають пильну увагу на динаміку процесів. При цьому окремий інтерес проявляється до стадії підготовки. Обумовлено це кількома причинами. В першу чергу деякі посадові особи вважають, що попереднє судове засідання можна провести швидше, ніж якусь іншу стадію. Підготовчий етап проходить не гласно, а, швидше, келійно, тобто в робочому режимі. В законі не передбачається, що попереднє судове засідання повинно проводитися в присутності аудиторії. Разом з тим її участь і не виключається нормами. У цьому випадку може виникнути питання про те, як чинити, якщо сторона, що клопоче про проведення слухання у відкритому режимі. На думку ряду професіоналів, судові справи повинні на цій стадії розглядатися без присутності публіки. Пояснюється така позиція тим, що сторонні будуть, швидше, заважати, ніж сприяти реалізації поставлених завдань.

Категорії спорів

Попереднє засідання може проводитися за позовами про:

  • Визнання недійсності заповіту.
  • Дисциплінарне стягнення.
  • Звільнення.
  • Спадкування.
  • Виселення.
  • Відшкодування матеріальної, моральної шкоди.
  • Важливий момент

    Окремої уваги заслуговує роз’яснення, присутнє у п. 13 постанови Пленуму ВС № 11 від 2008 р. У ньому сказано, що суддя, враховуючи думки сторін, може при підготовці справи до розгляду призначити експертизу (технічну, медичну, бухгалтерську та іншу). Це допускається в тих випадках, коли така необхідність випливає з представлених доказів і обставин справи. При цьому повинні враховуватися положення ст. 79-84 ЦПК. Сторонам спору має бути роз’яснено їх можливість поставити перед експертом питання, з яких необхідно дати висновок.

    Цей пункт постанови забезпечує більшу впевненість судді в питанні залучення до розгляду фахівців. Слід зазначити, що даний документ вказує на те, що можливості процесуальної форми підготовчого слухання зростають у практичному сенсі. Для цього достатньо ознайомитися з пунктами 4-9 і 11 зазначеної постанови.

    Участь інших осіб

    У п. 23 зазначеної вище постанови роз’яснюється, що рішення питання про залучення до розгляду справи співвідповідачів, співпозивачів та інших осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на підготовчій стадії необхідно для правильного формування суб’єктного складу процесу. Невиконання цієї задачі може призвести до винесення незаконної постанови. Це обумовлюється тим, що вирішення питань про обов’язки і права осіб, які не залучені до участі в розгляді, виступає як істотне порушення процесуальних норм. Це, в свою чергу, тягне за собою безумовне скасування винесеного судового акта. Крім цього, необхідно враховувати, що доручення повинно направлятися у формі визначення відповідно до ч. 2 ст. 62 ЦПК. У цьому випадку суддя за ст. 216 може припинити виробництво, про що виноситься відповідний акт на попередньому засіданні. Про проведення останнього складається протокол.