Поняття та види робочого часу за Трудовим кодексом

Режим часу

Тривалість професійної діяльності людини визначає закон. Види робочого часу за Трудовим кодексом слід вивчати з точки зору режиму, встановленого внутрішніми графіками, нормами. Згідно статті 100, у поняття режиму трудового часу входить тривалість робочого тижня, ненормований день для деяких категорій працівників, тривалість зміни, неповного дня, часу початку, завершення, перерв, чергування вихідних і робочих періодів. Всі перераховані норми встановлюються внутрішніми нормативними документами організації, затверджуються графіками, колективним, трудовим договором, угодами.

Чітко встановлених правил для визначення видів часу праці немає. Законодавство регламентує межі, в яких здійснюється вибір режиму виробничої.

Вплив режиму на людину також вивчають такі науки, як фізіологія, психологія. При цьому предметом дослідження є процеси, які розвиваються і протікають в організмі людини, психіки в процесі його професійної діяльності. Слід врахувати, що режим часу праці для співробітників організації і самого підприємства не є ідентичними.