Поняття та підстави виникнення цивільних правовідносин та їх припинення

Цивільне право, що належить особі, називається суб’єктивним і не з’являється сама по собі. Правосуб’єктність і правоздатність юридичних осіб і громадян – це лише юридична готовність реалізовувати і набувати цивільні права і, звичайно ж, виконувати актуальні на сьогоднішній день цивільні обов’язки.

Для того щоб право виникло важлива актуальність певної життєвої ситуації, формує конкретні суб’єктивні обов’язки і права. У юридичній літературі такі обставини називаються підставами виникнення і припинення цивільних правовідносин. До речі, по-іншому їх називають юридичними фактами. Доцільним буде розглянути всі аспекти питання докладніше.

Цивільне правовідношення: поняття, зміст

Підстави виникнення, зміни, припинення цивільних правовідносин – питання досить багатогранний. Саме тому слід почати з розгляду актуального в даний час визначення. Під цивільними правовідносинами слід розуміти зв’язок між його учасниками, що носить правовий характер і відноситься до майнових і немайнових взаємодій. Необхідно доповнити, що поняття і підстави виникнення цивільних правовідносин передбачають також саме суспільні відносини, які врегульовано нормами цивільного галузі права.

Необхідно знати, що зміст цивільних правовідносин полягає у взаємодії його учасників. Цей контакт здійснюється в суворій відповідності з їх суб’єктивними обов’язками і правами.

Значення правовідносини

Важливо знати, що в разі цивільних правовідносин відповідні учасники, так чи інакше, наділяються суб’єктивними обов’язками і правами, які є гарантованими з боку держави. Поняття та підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин передбачають, що при порушенні прав, які встановлені чинним законодавством, їх носій наділяється правом захисту у судовому порядку. У правовідносинах цивільної природи виражається державна воля, яка встановлює певні правила. У відповідності з ними і діють учасники, а також їх воля.

Особливості цивільних правовідносин

При розгляді цивільних правовідносин (поняття, видів, підстав виникнення) доцільним буде вказати їх основні особливості. Важливо відзначити, що наведена категорія визначається загальними з іншими правовідносинами характеристиками. Серед них необхідно виділити наступні пункти:

• Обов’язковий характер правовідносин.
• Основою в даному випадку виступає закон.

Слід доповнити, що цивільні правовідносини наділені і специфічними характеристиками. Серед них наступні позиції:

• Є результатом правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин між рівними учасниками.
• Об’єкти і суб’єкти їх відрізняються різноманітністю.
• Гарантіями реалізації цивільних обов’язків і прав служать заходи майнової спрямованості, серед яких стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
• Захист прав учасників, які були порушені, так чи інакше, здійснюється в судовому порядку шляхом оформлення позову.

Класифікація правовідносин

В процесі розгляду підстав виникнення цивільних правовідносин, видів цивільних правовідносин важливо відзначити, що класифікуються вони у відповідності з низкою підстав. По наявності або відсутності економічного змісту сьогодні прийнято виділяти такі категорії:

• особисті немайнові;
• майнові.

За кількістю осіб, які є зобов’язаними, цивільні правовідносини класифікуються на відносні і абсолютні. По можливості носія в плані здійснення власних прав особисто або через зобов’язаних осіб слід виділити речові і зобов’язальні правовідносини. Крім цього, в даний час доцільно їх поділ на безстрокові і термінові, а також на складні і прості, в залежності від актуальних для сторін обов’язків.

Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Повноцінним чином розглянувши поняття, зміст, основні особливості та різновиди цивільних правовідносин, доцільним буде перейти до актуальних на сьогоднішній день причин їх появи, зміни або припинення. Важливо мати на увазі, що питання є досить різноманітним, тому необхідно як можна глибше в нього вникнути.

Підставами виникнення і припинення цивільних правовідносин служать факти юридичної природи. По-іншому можна назвати їх конкретними життєвими обставинами, з якими на законодавчому рівні пов’язується настання наслідків юридичної спрямованості.

Виникнення правовідносин

Слід знати, що підстави виникнення цивільних правовідносин в першу чергу полягають в певних обставинах, які зустрічаються в суспільній життєдіяльності. Коли мова йде про появу правовідносин цивільної природи, необхідно пам’ятати також про їх зміну та припинення. Як потрібно трактувати відповідні причини?

Обставини, що призводять до таких наслідків юридичною значимістю, як появу, зміну або припинення правовідносин цивільного характеру, а не до інших правовідносин (обов’язків і прав), називаються підставами виникнення, зміни цивільних правовідносин, а також їх припинення. Важливо доповнити, що на сьогоднішній день питань появи розглянутої категорії приділяється досить велика увага в цивільному праві як науки.

Коли ж виникають громадянське права та обов’язки?

В даний час цивільні обов’язки і права (правовідносин) виникають в наступних випадках:

• Підставою виникнення цивільних правовідносин є угоди, передбачені чинним законом. Крім цього, мова йде про угоди, що не суперечать закону, хоч і не передбачених ним. Необхідно доповнити, що перші є найбільш поширеними підставами появи, а також зміни і припинення правовідносин цивільної природи. До речі, договори як різновиди угод також можуть служити підставою виникнення цивільних правовідносин. До прикладу, договори, що відносяться до найму приміщення для проживання, будучи причиною появи правовідносин, так чи інакше, спрямовані на задоволення громадської потреби в житлі.
• Заподіяння певної шкоди іншій особі. Крім цього, підставою виникнення цивільних правовідносин є придбання або збереження майнових комплексів за рахунок коштів іншої особи без вагомих на те причин.
• Інші дії юридичних і фізичних осіб.
• Події, з якими закон так чи інакше пов’язує виникнення наслідків цивільно-правового характеру.

Що ж ще?

Крім зазначених вище пунктів, в яких полягають підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин, необхідно пам’ятати, що на сьогоднішній день важливу роль грає їхня поява з адміністративних актів. Важливо мати на увазі, що у відповідності з адміністративними актами, цивільні правовідносини так чи інакше встановлюються виключно між суб’єктами права. Адміністративні ж правовідносини встановлюються тільки між особами та структурами державного управління. До речі, в даний час адміністративні акти часто є актуальними в поєднанні з договорами.

Необхідно відзначити, що актами управлінських органів, до яких належать наслідки цивільно-правової спрямованості, служать досить багатогранні ситуації. Наприклад, видача ордера на приміщення житлового типу конкретній фізичній особі. Подібний підхід формує для нього право вимоги оформлення відповідного договору (договір найму жилого приміщення).

Відкриття та винаходи як підстави правовідносин

Цікаво зауважити, що причиною виникнення правовідносин цивільної природи можуть послужити відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції характеру. Крім цього, сюди доцільно віднести створення твору мистецтва, літератури і науки. Акти творчості інтелектуального значення, тобто підсумки реалізованих відкриттів, раціоналізаторських пропозицій, винаходів, створення творів літератури, мистецтва, науки, а також промислових зразків, так чи інакше, призводять до появи цивільних правовідносин.

Додаткові відомості

Відмінність представлених вище актів від угод полягає у відсутності ознаки, характерного для останніх – спрямованості дій на формування громадянських обов’язків і прав, тому що у відносинах творчості виникнення правових наслідків ні за яких обставин не залежить від волі автора, а також його дієздатності. Таким чином, реалізація відкриттів і винаходів, формування зразків промислового плану, а також внесення пропозицій раціоналізаторської характеру, як правило, визнаються причинами появи особистих немайнових та майнових обов’язків і прав суб’єктів відносин творчої природи.

Припинення правовідносин

Необхідно зазначити, що умови та підстави припинення правовідносин цивільної природи сьогодні закріплені в главі 26 Цивільного кодексу, яка встановила, що, крім належної реалізації, припинення зобов’язань актуально також при:

• Надання відступного (у відповідності зі статтею 409).
• Заліку зустрічних вимог учасників (статті 410-412).
• Новації, тобто укладену сторонами угоду з приводу заміни методу виконання або предмета зобов’язання (стаття 414).
• Прощення боргу (стаття 415) і так далі.

Недопустимість односторонньої відмови

Важливо відзначити, що при реалізації перелічених у попередній главі пунктів діє правило неприпустимості відмови від виконання актуальних зобов’язань з одного боку. Іншими словами, неможливо їх одностороннє припинення. Необхідно мати на увазі, що в даному випадку виняток становлять ситуації, що прямо передбачені чинним законом. Наприклад, особа, яка вчинила дарчий обіцянку, наділена абсолютним правом відмови в подальшому, згідно з одностороннім порядком, від його виконання, тобто від передачі цього дару, якщо після оформлення договору його сімейний, майновий стан або стан здоров’я змінилося до такої міри, що реалізація договору при нових умовах так чи інакше призведе до значного зниження рівня його життя. Крім цього, представлене положення актуально і тоді, коли обдаровуваний вчиняє замах на життя дарувальника, життя когось з близьких родичів або умисним чином завдає дарувальнику тілесні ушкодження.

Приклади виникнення, зміни і припинення відносин

У заключній главі доцільно навести актуальні на сьогоднішній день приклади появи, зміни, припинення правовідносин цивільної природи. Рішення суду з приводу визнання права власності на певну річ – не що інше, як підстава появи цивільного суб’єктивного права власності. Рішення суду з приводу зменшення розміру неустойки – це підстава зміни обов’язків і прав громадянської спрямованості. Рішення суду з приводу визнання недійсності заперечної операції, так чи інакше, передбачає припинення цивільних обов’язків і прав суб’єктивної природи, які виникли до цієї следка.

Важливо доповнити, що сьогодні юридичні вчинки відіграють особливу роль серед дій правомірного характеру. Вони не вважаються спрямованими на появу, зміну або припинення правовідносин, що слугує їх відмінністю від угод. Тим не менш, як правило, вони призводять до аналогічним, як і у випадку угод, наслідків. Приміром, автор раніше створеного твору літератури, науки або мистецтва у будь-якому випадку вступає у правовідносини з товариством, хоч і не дуже прагне до подібних наслідків.