Поняття та основні ознаки права

Щодо актуальних сьогодні політико-правових систем відомі різного характеру підходи до поняття права. Така цікава обставина, звичайно, повною мірою можна обґрунтувати великою кількістю завдань, для вирішення яких застосовується це визначення. Так, поняття та основні ознаки права одночасним чином розуміють і ідеал і реальність, і відродження порядку в соціумі, і вольовий прояв, і систему поведінкових норм, і домагання у плані окремого суб’єкта, і інструмент свободи, і знаряддя свавілля. Сильно, не так?

Напрямки в розумінні категорії права

У сучасному суспільстві основні ознаки, норми права розуміються у відповідності з двома основними напрямками:

• Люди, які дотримуються природно-правової концепції, вважають право явищем об’єктивного характеру. Так, вони впевнені, що даний аспект суспільної життєдіяльності формується не людиною і вже точно не державними структурами. Відбувається це, незважаючи на те, що основні ознаки прав людини були створені за допомогою громадських зусиль. Прихильники такої цікавої концепції щиро вірять, що категорія права формується виключно через природні зусилля, а також божественну силу. Таким чином, стверджується абсолютна справедливість і повна рівноправність, а людина уберегается від свавілля.
• Прихильники позитивістської концепції, навпаки, помічають, що категорія права не є аморфною і не може формуватися за допомогою сил міфічної природи. Представники даного напрямку твердо впевнені, що право створюється державою як об’єктивно існуючого і загальновизнаного стандарту поведінки. Прихильники концепції зазначають, що основні ознаки права мають значення, коли сама категорія володіє можливістю чітким і недвозначним чином регулювати відносини, доречні в суспільстві.

Школи в рамках концепцій

Важливо доповнити, що в рамках представлених вище концепцій створено велику кількість шкіл. Всі вони трактують поняття та основні ознаки права по-своєму. А прихильники даних шкіл, як правило, істотно перебільшують роль окремих характеристик, джерел і властивостей такого специфічного явища.

Таким чином, в процесі розвитку думки представників першої концепції про категорії права як систему принципів моральності і відповідних ідей, прибічники психологічної школи трактують право як психічні переживання окремих індивідів через деякій діяльності, яка здійснюється на взаємних умовах. Мають деякі відмінності основні ознаки права і за юридичною позитивизму, який в першу чергу проявляється в нормативістської теорії. Прихильники цієї школи вважають, що зміст правової категорії полягає виключно в нормах обов’язковість абстрактної природи.

Люди, які просувають ідеї школи соціології, чітко знають, що норми абстрактного характеру та відповідні ідеї не дають можливості справедливим чином здійснювати регулювання відносин. Представники цієї школи розглядають основні ознаки правової права і безпосередньо його поняття як певної системи дій органів правозастосування в плані прийняття рішень у конкретних ситуаціях, які, як правило, викликають можливий свавілля.

Висновки

У будь-якому випадку доцільним буде лише вітати різні підходи до трактування категорії права, адже в науковому аспекті абсолютно кожна доктрина служить невеликим кроком на шляху до пізнання природи права, а також відповідних його можливостей. Щодо практичного аспекту необхідно зазначити, що сьогодні приймаються більш раціональні рішення сучасних питань щодо джерел, ефективності, системності правової категорії, методів та засобів вирішення актуальних протиріч і так далі. Все це здійснюється завдяки постійні спорів відповідної тематики.

Наведені вище напрями поряд з такими ж цікавими ідеями, які виявилися не зовсім затребуваними, все-таки містять нюанси раціональної природи. Основні ознаки права за даними напрямками грамотним чином відображають окремі аспекти і властивості правової категорії. До речі, автори часто не дають об’єктивного уявлення в подібному явищі в комплексній аргументації.

Правові ознаки. Нормативність

Які ознаки права складають його основна відмінність? Для розгляду даного питання необхідно вміти чітко трактувати поняття відповідної категорії, чому можна навчитися за матеріалами попередніх глав.

Першим досить суттєвим правовою ознакою є нормативність. Згідно з нею категорія права складається з норм, кожна з яких має основні ознаки, норми права, що відносяться до типових життєвих ситуацій. Крім того, нормативність визначає загальну систему поведінкових правил для суб’єктів, що перебувають в суспільстві і розвиваючих суспільних відносини.

До речі, саме нормативність повною мірою допомагає в задоволенні зазначеної Карлом Марксом потреби «охопити правилом загального характеру виробничі акти, які повторюються щоденно, акти розподілу і обміну продукції, а також подбати про підпорядкування окремої людини загальним правилам виробництва й обміну».

Визначення права. Основні ознаки права. Вольовий характер

Як з’ясувалося, поняття права наділена безліччю трактувань, кожна з яких детально розглянуто в перших розділах. Крім цього дана категорія характеризується деякою кількістю ознак. До переліку, що відбиває основні ознаки системи права, відноситься і вольовий характер.

Справа в тому, що історія думки про право давним-давно пов’язує сенс даної категорії безпосередньо з волею. Відмінність полягає лише в тому, що частина суспільства має на увазі під терміном волю панівного класу, а частина – волю індивідів, яка має право на вираження у вільному порядку. Як і всі основні ознаки права і держави, вольовий характер відрізняється індивідуальністю. У відповідності з цим положенням правова категорія так чи інакше служить специфічною формою формування та подальшого захисту людських інтересів від конкуруючих, адже саме інтерес, який є підставою для вольового прагнення людини, стає вирішальною силою в плані освіти права як потреби усвідомленого характеру. Цей факт в будь-якому випадку підтверджує дійсність. Як і всі основні ознаки права, вольовий характер пропагує відрізняють його положення. Так, будь-яка абстракція нормативного рівня в цілях перетворитися на справедливу і дієву повинна дещо змінюватися стосовно змісту та відповідати актуальним у даний момент вимогам. Хорошим поштовхом до такого роду змінам можуть послужити інтереси індивідів, які є реальними учасниками відносин суспільного характеру, а також практичні потреби.

Вольовий характер права

Цікаво доповнити, що будь-яка правова категорія в відповідно з власним значенням є досить збалансованою суспільною волею, яка виявляє доцільний і оптимальний порядок розвитку та регулювання в плані відносин, значущих для соціуму в цілому. Так, в даному випадку обов’язково поєднуються державні, громадські і, звичайно ж, індивідуальні інтереси. Крім того, все залежить від конкретних приписів, а також специфіки такого роду відносин. З-за цього питома вага інтересів найчастіше значно змінюється. Наприклад, у конституційних, зрозуміло, переважають державні або суспільні; у відносинах же купівлі-продажу в будь-якому випадку на передній план вийдуть індивідуальні інтереси.

Важливо зазначити, що у разі надобного паритету наведених вище категорій інтересів суттєво знижується ефективність щодо правового регулювання. Крім того, якщо їх протиставити, право, швидше за все, виявиться узаконеним свавіллям.

Так, саме баланс за інтересами рівнозначний їх обліку в плані суспільства, держави і, звичайно ж, індивіда. Важливо те, що в будь-якому випадку домінує знання громадських інтересів, завдяки чому здійснюється підтримка цілісного стану системи суспільства, а також стимулювання щодо досягнення загальної мети, звучить як абсолютна благополуччя правових суб’єктів. У відповідності з даним положенням свобода волі окремого індивіда в обов’язковому порядку узгоджується, а також обмежується свободою волі інших суб’єктів права, які в цьому безпосередньо зацікавлені. Такий баланс дозволяє відобразити співвідношення політичних сил. Крім того, у плані змісту він визначається паритетом конкретних прав і обов’язків потенційних суб’єктів регульованих суспільних відносин. Саме тому сенс джерела сили юридичного характеру правового припису полягає як у здійсненні примусовому, так і на рівні погодження волі окремих суб’єктів.

Інші ознаки правової категорії

Як з’ясувалося, основними ознаками права є нормативність і вольовий характер. Але це далеко не всі існуючі характеристики. Крім їх важливу роль відіграє формальна визначеність. Так, для придбання загальної значущості загальнообов’язкових властивостей юридичної природи воля суспільства повинна виражатися офіційним шляхом правового акта, який встановлюється, як правило, органами державної влади і містять приписи формалізованого характеру, які визначають в першу чергу межі зовнішньої свободи правових суб’єктів. Справа в тому, що регулювання юридичної спрямованості зовсім не терпить невизначеності й аморфності щодо абсолютно всіх приписів. Сьогодні допомогою письмової документації можливе забезпечення максимального рівня точності та ясності у плані фіксації конкретних фактів, які мають юридичне значення. Крім того, будь-який орган державного значення в силу власних повноважень має право приймати виключно задані їм форми юридичних актів (законів, указів і так далі).

Важливу роль у системі ознак права відіграє і загальнообов’язковість, відповідно до якої прийняті приписи правового характеру направляються не адресу конкретної людини, а більшості людей, обязующихся виконувати їх уникнути покарання.

Додаткові ознаки

Крім вищевказаних ознак права (охарактеризуйте основні ознаки права, наведені в попередніх розділах) важливу роль відіграють системність та ієрархічність будови. Так, приписи нормативного характеру поширюють свою дію на поведінку індивідів не ізольованим чином, а за допомогою взаємодії і доповнення один одного. Саме тому в даному випадку доцільним буде визначити право як взаимообусловленную, несуперечливу і узгоджену систему норм, які розташовуються у відповідності з юридичною силою. Важливо доповнити, що при порушеннях щодо системних властивостей з’являються різні колізії, недоліки, а також конфлікти.

Регулюючий характер впливу

Регулюючий характер правового впливу здійснюється за допомогою прямої дії на суб’єктів за умови застосування летально виявлених і кореспондуючих на взаємній основі юридичних обов’язків і суб’єктивних прав. Саме вони організують моделювання, напрямок та визначення механізму поведінки конкретних категорій суб’єктів. Крім того, відмінною рисою відповідних приписів є предоставительно-зобов’язуючий сенс, у разі якого застосування певного права в повній мірі забезпечується за рахунок виконання конкретної обов’язки.

Формування та забезпечення права допомогою держави

Держава як єдиний офіційний представник суспільства в цілому займається виявленням, закріпленням і забезпеченням балансу найважливіших інтересів індивідуального, групового й суспільного характеру. Саме вона наділена монопольним правом щодо правотворчості. До речі, домінуючий статус держави зовсім не говорить про підпорядкованість йому правової категорії або несумісності правового змісту з правами і свободами природної природи, що належать до особистості.

Важливо доповнити, що визначальне значення держави підтверджується не тільки правотворчеством і правозастосуванням, але і різними формами щодо забезпечення дієвості правової категорії. Як правило, в літературі юридичної спрямованості йдеться, що забезпеченість примусом з боку держави служить специфічною особливістю права. Саме так, адже завдяки даній властивості розглянута категорія відрізняється від інших регуляторів соціального впливу.

На закінчення доцільним буде визначити право як систему приписів загальнообов’язкового характеру, встановлення та забезпечення яких здійснюються безпосередньо державою. Вони відображають баланс суспільних та індивідуальних інтересів, а також забезпечують регулювання соціально значущих суспільних відносин шляхом надання деяких прав і наділення юридичними обов’язками.