Поняття, предмет і метод кримінального права

У цій статті буде розглянутий метод і предмет кримінального права, а також проведено детальний аналіз того, що являє собою кожне поняття. Предмет, метод кримінального права – це основоположні терміни, на яких базується не тільки теоретична, але і практична частина дисципліни. За своєю природою вони спрямовані на регулювання кримінальних правовідносин в цілому.

Предмет

Цей термін вживається в трьох значеннях — навчальна дисципліна, галузь права і наука. Однією з фундаментальних галузей законодавства вважається кримінальне право.

Предмет, метод, система та принципи утворюють певний базис, на якому побудовані законодавчі норми і приписи. Кримінально-правова наука досить тісно пов’язана з іншими галузями права, які займаються дослідженням основних проблем боротьби з злочинністю.

Кримінальне право як галузі законодавства

Предмет і метод кримінального права як галузі законодавства являє собою сукупність способів впливу на охоронювані суспільні відносини.

Можна сказати, що в поняття “галузь законодавства” входить певна сукупність норм, що визначають караність і злочинність діяння, підстави для призначення та звільнення від покарання.

До основним ознаками цієї галузі законодавства можна віднести:

Предмет і метод кримінального права як галузі законодавства

Метод і предмет законодавчого регулювання виступають основними критеріями, за якими право поділяється на інститути і галузі. Предмет законодавчого регулювання – це відносини, що склалися між суб’єктами права і характеризуються наступними ознаками:

Як галузь права предмет включає в себе систему норм, завдяки яким:

• визначається, які дії мають ознаки злочину і несуть небезпеку для життя людини;
• встановлюються принципи несення кримінальної відповідальності;
• передбачається міра покарання за вчинене діяння.

Предмет кримінального права як науки

Предмет і метод кримінального права входять до складу законодавства і визначають практику його застосування. Наука базується на вивченні двох основних інститутів – покарання і злочини.

Завданнями науки кримінального права буде вважатися вивчення всієї сукупності економічних і соціальних явищ, а також їх взаємозв’язок з розвитком кримінального законодавства в цілому. Сюди ж можна віднести виявлення закономірностей, тенденцій і сутності вдосконалення законодавства, а також формування загальних теоретичних положень, які покликані сприяти правильному застосуванню і засвоєнню норм права.

Предметом науки вважається повне вивчення законодавства, правозастосовної та правотворчої практики, принципів та підстав кримінальної відповідальності.

Виходячи з перерахованого вище, потрібно зазначити, що кримінальне право як науки представляє певну систему поглядів і уявлень про особливості, а також сутності кримінального законодавства, його закономірності розвитку та соціальної спрямованості.

Метод кримінального права

Метод регулювання кримінального права – це одна з важливих складових галузі законодавства, яка є підставою для додаткового поділу норм на групи.

Метод – досить містке поняття, що включає безліч компонентів, серед яких можна назвати:

• ступінь визначеності прав та автономності дій громадян;
• порядок встановлення юридичних обов’язків і прав;
• підбір конкретних юридичних фактів, що формують правовідносини;
• засоби і шляхи забезпечення прав суб’єктів;
• взаємовідносини сторін, при яких реалізуються норми права.

Метод примусу та заборони

Примус – це метод кримінально-виконавчого права, який застосовується слідчим, органом дізнання, суддею і прокурором у порядку, встановленим законом.

Підставою для застосування заходів примусу служить сукупність обставин, які:

• характеризують особистість злочинця або сам злочин;
• забезпечують умови реалізації матеріальних норм (при відсутності відносини матеріального характеру не може існувати процесуального примусу);
• вказують, на якій підставі можливе застосування заходів примусового характеру.

Метод заборони встановлює необхідність утриматися від вчинення злочинних дій під страхом застосування покарання.

У кримінальному законодавстві метод заборони є одним з найбільш типових. Засобами реалізації такого методу виступають норми права, невідповідність яким тягне за собою настання юридичних наслідків.

Метод дозволи, приписи та заохочення

Характеризуючи предмет та метод кримінального права, особливу увагу потрібно приділити такому юридично значимого засобу, як заохочення. Метод заохочення – один із способів впливу на відносини суб’єктів права, який стимулює добровільна відмова від вчинення злочинного діяння. Також цей метод спрямований на пом’якшення відповідальності для особи, а в деяких випадках може служити підставою для повного звільнення від покарання. В останньому випадку для застосування методу заохочення необхідно наявність діяльного каяття винного, а також явне бажання стати на шлях виправлення.

Метод дозволу – спосіб впливу, при якому суб’єктам права законодавчо дозволено здійснювати діяння, що містять ознаки злочину (затримання злочинців шляхом заподіяння шкоди здоров’ю, якщо іншим способом запобігти злочинне посягання не вдається).

Метод приписи – спосіб надання впливів на суспільні правовідносини, які виникають у процесі застосування кримінально-правових норм.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що кримінальне право – це певна сукупність норм, встановлених державними органами влади та визначають караність, а також злочинність діянь, підстави для відповідальності, систему і мети покарання.