Поняття і елементи позову

Чому це грамотно?

Правило, яке передбачає необхідність вказівки на юридичне обгрунтування позивачем власних вимог, слід визнати абсолютно слушним. Коли позивач не може виявити правове обґрунтування позову, істотно ускладнюється захист прав сторін і діяльність арбітражного суду в загальному, так як в даному випадку абсолютно не ясно, чого ж, власне, намагається домогтися позивач.

Важливо відзначити, що в процесі визначення юридичних підстав доцільним є зазначення посилання не на Конституцію або Цивільний кодекс, що діють на території Російської Федерації. Справа в тому, що позивачу необхідно самостійно відшукати конкретні підстави правової природи, оскільки, наприклад, вимога щодо визнання тієї чи іншої угоди недійсною може заявлятися у відповідності з самими різними підставами, зазначеними в статтях 168-179 Цивільного кодексу.

Навіщо виділяти окремі елементи?

Після того, як читач визначив види та елементи позову, необхідно задуматися про значення даного виділення. Полягає воно в наступному:

• Позовні елементи – основний критерій при виявленні тотожності позовів, яке визначається за допомогою збігу підстави і предмета позову. Якщо вони не збігаються, то з’являються нові правові факти, на підставі позову і, відповідно, підтверджується відсутність тотожності позовів, а отже, можна звертатися до арбітражного суду з позовом знову.
• Підстави і предмет позову виявляють рамки предмету доказування та меж судового розгляду. Важливо відзначити, що змінювати їх має право виключно позивач. Проте в певних випадках, зазначених у законі, арбітражний суд має право вийти за межі вимог за позовом, наприклад, за власною ініціативою застосувати наслідки недійсності в плані нікчемного правочину.
• Предмет позову так чи інакше служить підставою для поділу позовів відповідно до процесуально-правовою ознакою і характером інтересів, захист яких здійснюється.