Податковий період в платіжці. Як заповнити платіжне доручення на перерахування податків

Віктор Кузьмін
1 minute

Податкова звітність відіграє важливу роль у здійсненні господарської діяльності підприємств, організацій та індивідуальних підприємців. Наприклад, якщо компанія бажає отримати грошові кошти, щоб виплатити заробітну плату або перерахувати ці кошти на відповідні рахунки працівників, компанія зобов’язана подати до банку певні документи – платіжні доручення на сплату зборів і податків із заробітної плати (мова йде про податок на доходи фізичних осіб, а також про єдиний соціальний внесок). Тобто кожен, хто здійснює будь-яку господарську діяльність і змушений платити податки для того, щоб залишатися в правовому полі, повинен добре знати, як правильно формувати та заповнювати платіжне доручення. У зв’язку з цим виникає безліч питань. Наприклад, як вказати податковий період? Що писати в платіжці? Де взяти інформацію для того, щоб заповнити відповідні поля у даному документі? Докладно всі ці нюанси будуть описані далі в цій статті.

Платіжне доручення

Як правильно заповнити цей документ? Яким чином вказується податковий період в платіжці? Щоб правильно оформити платіжне доручення, важливо керуватися наступними документами:

  • відповідний наказ Міністерства фінансів Російської Федерації, який регулює, як повинна бути заповнена платіжка, податковий період (107 н від 12 листопада 2013 року), у випадку з документами за зборами, податками та внесками;
  • положення №383-П, яке також містить необхідні вказівки.

Далі вашій увазі буде представлена детальна покрокова інструкція, яка роз’яснить нюанси розглянутого процесу. Так, у більшою мірою необхідні пояснення для тих, хто заповнює платіжні доручення в паперовому вигляді. Хоча сьогодні таких осіб стає все менше і менше. Як правило, паперові бланки замінюють спеціально розробленими програмами для бухгалтерів, а також спеціалізованим програмним забезпеченням, яке застосовують при здійсненні електронних платежів, наприклад, “Банк – клієнт”.

Також часто користувачів цікавить, як вказувати податковий період в платіжці. Про це далі і поговоримо.

Податковий період

В платіжці обов’язково повинні бути вказані ці дані. Як правильно це зробити? Інформація про це заноситься в поле 107 “Податковий період” у платіжці. На вимогу, яка може висунути законодавство, це може змінитися. Важливо постійно стежити за актуальними новинами у бухгалтерській сфері.

Отже, розглянуте поле слід заповнити в процесі формування документів (а саме, платіжних доручень), які мають відношення до сплати внесків та податків. З якою метою вказується податковий період в платіжці?

  • Для того щоб зазначити період, за який, власне, і здійснюється сплата певного внеску або податку.
  • Для того щоб визначити конкретну дату внесення платежу (однак такі випадки – швидше виняток, ніж правило; вони чітко встановлені законодавством).

Саме для цього і відзначають податковий період в платіжці. Що вказувати у полі 10 і в якому порядку? Розглянута графа містить рівно 10 знаків. Більшу частину з них (а саме вісім) записують в строго визначеному порядку. Два знака потрібні для того, щоб розділити групи цифр. Як правило, цими знаками є точки.

Отже, як вказати в платіжці податковий період?

  • Рік (“ГД”).
  • Півроку (“ПЛ”).
  • Квартал (“КВ”).
  • Місяць (“МС”).

Саме один з перерахованих вище варіантів повинен займати місце першого і другого знака в даному полі. Вони позначають те, яка періодичність сплати податкового внеску.

Щоб заповнити наступні дві клітинки (під номерами 4 і 5), також слід гарненько розібратися, як вказати в платіжці податковий період:

  • Рік (якщо платіж здійснюється саме раз в рік) позначається нулями.
  • Якщо платежі є місячними, слід просто вказати номер того місяця, який є звітним (так він повинен варіюватися від значення “нуль-один” до значення “дванадцять”).
  • Для платежів, які здійснюються один раз у квартал, необхідно написати номер звітного кварталу.
  • Відповідно, якщо платіж здійснюється двічі в рік, то вказують номер півріччя.

Що ще необхідно знати про те, як вказується податковий період в платіжці за вимогу?

Знаки, які перебувають під порядковим номером 3 і 6, заповнюються точками. Вони необхідні для того, щоб розділить групи цифр.

У комірках з сьомої по десяту необхідно відзначити звітний рік. Як зробити це правильно? Якщо актуальне законодавство передбачає якусь визначену дату, в яку повинен бути сплачений податок, то необхідно вказати в платіжці податковий період – рік, який визначений нормативними актами.

Якщо ж змушені здійснити оплату за підсумками податкової перевірки (а саме виявленням нею заборгованості) або при наявності відповідного виконавчого листа, то розглянуте полі необхідно заповнити нулями.

Тепер ви знаєте досить для того, щоб уникнути ситуації, коли в платіжці невірно вказаний податковий період.

Якщо податок повинен бути сплачений авансовим платежем, то ситуація дещо змінюється. Розглянуте поле повинно містити саме той період, за який, власне, і здійснюється оплата.

А як вказати податковий період в платіжці ССО за рік? Спрощена система оподаткування, як правило, застосовується до індивідуальним підприємцям. У цьому випадку також залишаються актуальними всі інструкції, зазначені вище.

Отже, тепер ми розібралися в тому, як написати податковий період в платіжці. Що ще потрібно знати для того, щоб заповнити цей документ належним чином до кінця?

Вказати номер і дату

Як правильно вказувати номер платіжного доручення? Їх нумерація, як правило, здійснюється в хронологічному порядку. Так, номер не може бути нульовим. Кількість символів в ньому не повинно перевищувати шести. У такому документі дата повинна бути вказана в певному форматі. А саме ДД. ММ. РР. Якщо вам необхідно заповнити електронне доручення, то дата буде вказана в тому форматі, який визначив банк.

Вид платежу

Ця графа може бути не заповнена, якщо банк передбачає саме такі умови. В інших ситуаціях зазначається одне з таких значень: “поштою”, “телеграфом” або “терміново”. Іноді допускаються й інші записи. Електронна платіжка, у свою чергу, містить цифрове значення, яке встановлюється банком.

Статус

На цей раз заповнюється поле 101. Однак робиться це тільки в тому випадку, якщо мають місце платежі в бюджет. В даній графі вказується певний код. Далі наведені основні коди, які можуть стати в нагоді на практиці:

  • 01 — юридична особа, яка є платником зборів або податків;
  • 02 — агент, який спеціалізується на податках;
  • 06 — юридична особа, яка є учасником зовнішньоекономічної діяльності;
  • 08 — приватний підприємець, який здійснює грошові перекази для оплати внесків по страховці або будь-яких інших платежів, що надходять до бюджету держави Російська Федерація;
  • 09 — податки платить індивідуальний підприємець;
  • 10 — податки чи збори оплачує практикуючий нотаріус;
  • 11 — платником податку є адвокат, який заснував особистий кабінет для здійснення своєї професійної діяльності;
  • 12 — податки чи збори оплачує голова фермерського господарства;
  • 13 — фізична особа, яка є власником рахунку певного банку;
  • 14 — платник податків, який здійснює грошові виплати ряду фізичних осіб;
  • 16 — фізична особа, яка бере участь у зовнішньоекономічній діяльності;
  • 17 — юридична особа, яка має ділові зв’язки з іноземними контрагентами;
  • 18 — митні платежі сплачує особа, яка не є декларантом, на якого російське законодавство покладає відповідальність сплачувати такого роду платежі;
  • 19 — окремі організації, які склали розпорядження про те, щоб здійснювати перекази тих коштів, які були утримані з різних видів доходів заборгували осіб (якщо мова йде про фізичну особу, то утримання відбувається із заробітної плати в рахунок розрахунку по заборгованості за визначеними платежами, які повинні надходити до бюджету Російської Федерації, за умови наявності певного виконавчого документа, який був раніше направлений в організацію у відповідності з вимогами актуального законодавства);
  • 21 — особа, яка є відповідальним учасником групи платників податків (консолідованої);
  • 22 — особа, яка є учасником групи платників податків (консолідованої);
  • 24 — податки сплачує фізична особа, яка здійснює грошові перекази в якості внесення внесків по страховці, а також інших платежів, що надходять до бюджету Російської Федерації.

Сума платежу

Сума, яка оплачується, повинна бути вказана в платіжці як цифрами, так і прописом.

При написанні суми прописом, починають з великої літери. Копійки при цьому все одно вказують цифрами. Найменування “рубль” і “копійка” слід писати повністю, не скорочуючи їх ніяким чином. Якщо сума платежу без копійок, то їх можна ніяк не вказувати.

Щоб відокремити копійки від рублів, використовують знак “-“. Якщо ж сума платежу не містить копійок, то після зазначення кількості рублів необхідно поставити знак “=”.

Якщо ж вам необхідно сформувати електронне доручення, то суму платежу слід вказати в тому форматі, який був раніше встановлений конкретним банком.

Реквізити платника

Що входить в цей пункт?

  • Індивідуальний номер платника податків.
  • Найменування (для індивідуальних підприємців слід вказати прізвище, ім’я та по батькові).
  • Код причини постановки на облік.
  • Реквізити банку (а саме, найменування банку, номер рахунку, кореспондентський рахунок, а також банківський ідентифікаційний код).

Зазвичай додатково вказувати реквізити не доводиться, так як це поле заповнюється автоматично. Проте якщо ви маєте цілий ряд розрахунковий рахунків, то уважно перевірте, чи вказали ви саме той, з якого необхідно здійснити грошовий переказ.

Реквізити одержувача

Відрізняються якимось чином реквізити одержувача від тих, які були обговорені вище? Практично немає. Вони є наступними:

  • код причини постановки на облік;
  • найменування;
  • індивідуальний податковий номер;
  • реквізити рахунку.

У тому випадку, якщо платіжне доручення має своєю метою сплату податків, то одержувачем необхідно вказати відповідне Управління Федерального казначейства. Поруч з ним у дужках пишуть назву конкретного адміністратора доходів, яким може бути фонд або інспекція. Де можна дізнатися необхідні реквізити для оплати? Цю інформацію вам нададуть в Інспекції федеральної податкової служби або у фонді.

Додаткові коди

Ця інформація міститься в таблиці, розташованій нижче банківських реквізитів, що вказують на одержувача платежу. Що в ній слід вказати?

  • Тип операції. Так, для платіжного доручення-це шифр 01.
  • Код. Для поточних платежів (незалежно від того, податкові вони або неподаткові) слід поставити 0. Якщо документ, за яким здійснюється оплата, містить унікальний ідентифікатор платежу, то необхідно вказати його двадцатизначный код.
  • Черговість платежу. У розглянутому випадку платіж має п’яту чергу, її і слід вказати в цій графі.

Інформація про платіж

Коли мова йде про неподаткових платежах, особливих труднощів не виникає. У графі 24 слід вказати дані, на підставі яких даний платіж і виробляється. Наприклад, тут може бути написаний номер рахунки, договори і так далі. Також необхідно вказати інформацію про те, як застосовується в даному випадку ПДВ (його ставку, суму податку). Або ж може бути зроблена особлива відмітка (“ПДВ не обкладається”).

Якщо ж мова йде все-таки про платіжках за податками, то часу буде потрібно більше. Необхідно також заповнити комірки, що знаходяться над полем 24.

Для початку вказують коди бюджетної класифікації, які затверджуються відповідним наказом Міністерства фінансів Російської Федерації.

Після цього прописують код за Загальноросійським класифікатором об’єктів адміністративно-територіального поділу, який у 2014 замінив собою Загальноросійський класифікатор територій муніципальних утворень. Цей код повинен співпадати з тим, який вказаний у податковій декларації з відповідного платежу.

Далі необхідно вказати двозначний код, який визначає підставу платежу. Основні коди, які використовується в даному випадку, наступні:

  • АП – в тому випадку, коли заборгованість погашається за певним актом перевірки;
  • ТП – платежі, які охоплюють поточний рік;
  • ТР – заборгованість погашається в результаті висунення вимоги конкретним податковим органом про сплату зборів або податків;
  • ЗД – заборгованість погашається добровільно (мова йде про минулих звітних податкових періодах за умови відсутності вимоги визначеного податкового органу, які стосуються сплати зборів або податків).

Після цього вказують податковий період. Докладно на цьому пункті зупинятися не будемо. Так як то, як заповнити в платіжці податковий період, було детально розглянуто вище в даній статті.

Нижче йдуть комірки, призначені для номери і дату того документа, на підставі якого здійснюється платіж.

Підпис

Аналізований документ повинен бути підписаний тією людиною, чий підпис міститься в банківській карті. Цим він підтверджує правильне заповнення платіжки (податковий період та інші дані). Такий порядок стосується паперового документа. Якщо мова йде про електронному платіжному дорученні, то його може підписати тільки той, у чиєму розпорядженні знаходиться ключ підпису. Якщо є печатка, то її слід обов’язково поставити на паперовому варіанті документа.

Отже, правильним чином заповнити платіжне доручення на сплату податків нескладно. Для того щоб це зробити, досить уважно поставитися до процесу вказівки даних, а також ретельно перевірити всю інформацію (коди, шифри, номери рахунків та договорів). Завдяки цьому можна уникнути помилок і необхідності змінювати дані в документі. Важливо серйозно поставитися до розглянутого процесу. Багато часу і зусиль для заповнення платіжного доручення потрібно лише на перших порах. Коли ви отримаєте всі необхідні знання і як мінімум один раз застосувати їх на практиці, ви відчуєте себе набагато впевненіше і перестанете сумніватися, що потрібно вказувати в тому чи іншому полі.

Зразки заповнення платіжних доручень і того, як вказувати податковий період в платіжці за ПДФО, можуть допомогти вам. Однак без хорошої теоретичної бази зробити це правильним чином все одно не вдасться. Тому не варто нехтувати вивченням відповідної інформації. Впевнені, що ця стаття вам надасть в цьому істотну допомогу.

Пам’ятайте, що важливо постійно перевіряти, чи не змінилися актуальні вимоги законодавства. Тільки регулярне узгодження своїх дій з чинними законами допоможе підприємцю залишатися в правовому полі і не нести ніяких покарань. Уважно стежте за тим, як у вашій організації здійснюються виплати за податковими зобов’язаннями.

Приділяйте достатньо уваги процедурі заповнення податкових документів. Це допоможе вам не турбуватися надміру і не нести збитків.