Податковий період в декларації по ПДВ. Декларація з ПДВ: бланк, заповнення, строки подання

Який вказати податковий період в декларації з ПДВ? Таке питання виникає у того, хто вперше стикається з цієї форми звітності. Також перед новачками встає і безліч інших питань. Адже ПДВ має славу складного і всіма нелюбимого податку. Це пов’язане з різними факторами, у тому числі і з тим, що звітності по ньому приділяється підвищена увага.

Особливості звітності по ПДВ

Декларація з ПДВ — єдиний звіт, який необхідно подавати виключно в електронній формі. Він повинен бути переданий в податковий орган через інтернет за допомогою оператора електронного документообігу. Такі правила діють для всіх платників податків, а також осіб, які не визнаються платниками ПДВ, але з якихось причин зобов’язані його сплатити з окремих операцій.

На паперовому бланку декларації з ПДВ можна подавати тільки в одному випадку — коли звітує податковий агент, який за себе цей податок не сплачує. Наприклад, організація, що застосовує спецрежим, придбала послуги у іноземного контрагента, який не має представництва в Росії. Якщо вони обкладаються ПДВ, то покупець зобов’язаний виконати функцію податкового агента по відношенню до іноземної продавцю. Адже сам він сплатити ПДВ не може, оскільки не перебуває на обліку в російській податковій службі.

У всіх інших випадках паперовий бланк декларації по ПДВ не візьмуть, а подавець буде вважатися неотчитавшимся. Такий результат очікує незалежно від того, спрямована форма на папері поштою або передана особисто.

Терміни подання звітності з ПДВ з 2015 року змінилися — тепер її потрібно подавати не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Податковий і звітний період — чи є різниця?

Остаточний розрахунок будь-якого податку здійснюється за певний відрізок часу, який так і називається — податковий період. Крім нього, існує звітний період — проміжок часу, по закінченні якого необхідно сплатити авансові платежі, а іноді і зробити подачу декларації (розрахунку).

Податковий період може складатися з одного або кількох звітних. Тобто це різні періоди, хоча часто їх ототожнюють. Наприклад, звітним періодом з податку на прибуток є квартал, півріччя та 9 місяців, а податковим періодом — рік. Що стосується ПДВ, то тут все просто — податковий період збігається зі звітним і становить один квартал.

Який вказати податковий період в декларації з ПДВ?

Податковий період в звітах вказується у вигляді коду, який береться із затвердженого ФНС довідника. Кожному податковому періоду відповідає власний двозначний код. Вони універсальні, тобто встановлені без прив’язки до виду платежу.

Оскільки податковим періодом по розглянутому платежу є квартал, то застосовуються коди розділу 2 згаданого довідника. Таким чином, I кварталу відповідає код податкового періоду до декларації з ПДВ «21», II кварталу — «22», III кварталу — «23», IV кварталу — «24».

Склад декларації

Актуальна форма декларації включає титульний лист і 12 розділів, до деяких з яких є програми. Всі звітують особи заповнюють першу сторінку (титул) і розділ 1. Виняток — податкові агенти, які не платять власний ПДВ. Тобто суб’єкти-неплатники, які в силу певних обставин отримали обов’язок сплатити ПДВ за іншу особу. Вони ставлять у розділі 1 прочерки, а звітні дані відображають розділ 2.

Що стосується інших розділів, то слід заповнювати лише ті з них, для яких у організації або ІП є дані.

Розділ 3 призначений для розрахунку ПДВ за ставкою 18 і 10 %, а також відображення податкових вирахувань. Він заповнюється всіма платниками власного ПДВ, у яких у звітному періоді були операції, оподатковувані за вказаними ставками.

Наступні 3 розділу декларації з ПДВ призначені для експортерів. Тут зазначаються такі дані:

• у розділі 4 — операції, за якими документально підтверджена обґрунтованість застосування нульової ставки ПДВ;
• у розділі 5 — дані для розрахунку сум податкових вирахувань за експортними операціями;
• у розділі 6 — операції, за якими пільгова ставка не підтверджена.

Розділ 7 заповнюють платники ПДВ і податкові агенти, у яких у звітному кварталі були неоподатковувані операції. Також в цьому розділі відображаються операції з отримання передоплати в рахунок поставки товарів, виробничий цикл яких становить більше півроку.

Розділи, введені відносно недавно

З 2015 року до складу розглянутої звітності включаються відомості книг покупок і продажів, в яких відображаються всі операції і наводяться дані рахунків-фактур. Ця інформація зазначається у розділах 8 та 9 відповідно.

Для посередницької діяльності передбачені в розділах 10 та 11 декларації з ПДВ. Заповнення цих листів проводиться агентами, комісіонерами, забудовниками, експедиторами — всіма тими, хто виставляє або приймає рахунки-фактури в інтересах іншої особи.

І, нарешті, останній, 12-й розділ декларації призначений для осіб, які не є платниками ПДВ, однак виставили у звітному періоді хоча б один рахунок-фактуру, виділивши в ньому суму податку. У цьому випадку у суб’єкта виникає обов’язок сплатити виділений ПДВ та своєчасно про це звітувати.

Як перевіряють декларації

Як було згадано вище, в складі декларації до податкової інспекції направляються зведення рахунків-фактур. Це допомагає співробітникам ИФНС виявляти порушників — тих, хто занижує податкову базу, завищує вирахування або зовсім не відображає в обліку окремі операції. Саме для спрощення цього процесу подання декларації здійснюється в електронному вигляді.

Виявлення порушників здійснюється через звіти їх контрагентів. Під час проведення камеральної перевірки в автоматичному режимі відбувається співставлення даних декларацій покупця і продавця по кожній угоді. Для будь-якої операції з книги покупок платника податків повинна знайтися пара, тобто зворотна операція, відображена в книзі продажів постачальника. Якщо пара не знаходиться чи в даних є якісь розбіжності, то у податкового органу неминуче виникнуть запитання.

Тому будь-який реквізит необхідно вказувати правильно, в тому числі і розглянутий на початку цієї статті податковий період. У декларації з ПДВ немає дрібниць — будь-які невірні відомості можуть спричинити вимога ИФНС дати пояснення. Причому проблеми можуть виникнути не тільки у платника податків, але і в його партнерів.