Податковий облік в організації: основи та принципи

Перенесення втрат

Він здійснюється при дотриманні наступних умов:

  • Сума збитку не повинна бути вище 30% від бази по податку на прибуток.
  • Переносити збиток допускається протягом не більше 10 л.
  • Підприємство, яке несе втрати більш ніж в одному періоді, відносить їх на майбутнє щодо черговості отримання, тобто після покриття відповідних витрат.

    Амортизаційні нарахування

    Вони здійснюються лінійним або нелінійним методом. Підприємство вибирає найбільш підходящий варіант нарахування і закріплює його в обліковій політиці. При розрахунку амортизації по основних засобів можуть використовуватися коефіцієнти – понижувальні або підвищувальні. Останні встановлюються відносно ОС:

  • Експлуатуються в умовах підвищеної змінності, або в агресивному середовищі.
  • Які виступають в якості предмета угоди фінансового лізингу.
  • Понижуючі коефіцієнти можуть застосовуватися до будь-якого амортизується майна, перелік якого затверджений керівництвом компанії.

    Створення резервів

    Податковий облік передбачає рівномірне включення майбутніх витрат у витрати підприємства. Для цього формуються резерви за:

  • Сумнівної заборгованості.
  • Гарантійного ремонту та обслуговування.
  • Сумнівною визнається дебіторська заборгованість, непогашену у строк, встановлений у договорі, і не забезпечена гарантією банку, заставою, поручительством. В процесі прийняття рішення про формування резерву, слід чітко розуміти відмінності між правилами, за якими підприємство веде податковий облік, та ПБО. У разі виникнення сумнівного боргу менше ніж за 45 дн. до завершення попереднього періоду, запас не формується. Суми відрахувань, що здійснюються в резерви, входять у позареалізаційні витрати тільки у тих підприємств, які використовують метод нарахування. Запас формується по кожному боргу згідно з результатами інвентаризації. Розмір відрахувань повинен дорівнювати:

  • Сумі сумнівної заборгованості з терміном виникнення понад 90 дн.).
  • 50% від суми (за період від 45 до 90 дн.).
  • Резерви використані підприємством не повністю, можуть переноситися на наступний період. Сума знову сформованих запасів повинна коригуватися на величину залишку наступним чином:

  • Позитивна різниця, що утворилася між залишком попереднього резерву і новим запасом включається у позареалізаційні доходи минулого періоду.
  • Від’ємна різниця рівномірно відноситься на позареалізаційні витрати.