Податкові агенти: визначення, їх права та обовязки

В якості платників податків законодавство визнає громадян і організації, на яких покладено обов’язок здійснювати регулярні безоплатні та безповоротні відрахування в бюджет. У передбачених нормативними положеннями випадках, такими суб’єктами виступають іноземні структури, які не є юрособами. У законодавстві також передбачена така категорія, як податкові агенти. Їх обов’язки дещо ширше і, відповідно, відповідальність вища. Розглянемо далі, чим відрізняються платники податків і податкові агенти.

Обов’язки суб’єктів

Платники податків і податкові агенти за загальним правилом повинні:

  • Здійснювати відрахування встановлених законом сум у бюджет.
  • Встати на облік в контрольній службі.
  • Вести звітність за доходами і видатками, а також по об’єктах оподаткування в установленому порядку.
  • Подавати в податкову інспекцію декларації.
  • Направляти в контрольний орган і його посадовим особам документи, які необхідні для обчислення і подальшої виплати обов’язкових зборів.
  • Представляти книгу обліку витрат і доходів. Дана обов’язок ставиться індивідуальним підприємцям, частнопрактикующим нотаріусам, адвокатам, учредившим кабінети.
  • Направляти в контрольний орган фінансову (бухгалтерську) річну звітність не пізніше трьох місяців до закінчення періоду. Цей обов’язок не покладається тільки на ті організації, які, відповідно до ФЗ № 402, звільнені від необхідності вести облік або є релігійними об’єднаннями, у яких за певний термін не виникло об’єкта оподаткування.
  • Виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законодавства, не перешкоджати правомірної діяльності службовців.
  • Забезпечувати схоронність відомостей податкового та бухгалтерського обліків, інших документів, необхідних для нарахування і сплати встановлених зборів, протягом 4 років. До них зокрема, належать дані, що підтверджують здійснення витрат і отримання доходів.
  • Виконувати інші обов’язки, передбачені НК.
  • Податковий агент

    У ряді випадків виникає необхідність акумулювати фінансові кошти великої кількості суб’єктів. В цьому випадку доцільно ввести у відносини ще одного учасника. Їм є податковий агент (фізична особа або організація). Цей суб’єкт володіє розширеними повноваженнями. Зокрема, податковий агент щодо ПДФО здійснює не тільки прийом, але і обчислення, а також утримання відповідних сум. Наприклад, роботодавці при розрахунку зарплати співробітникам віднімають з неї відрахування, підлягають направленню до бюджету.

    Специфіка

    Податкові агенти одержують свій статус тільки з метою виконання конкретних обов’язків. Вони, в свою чергу, можуть покладатися лише на тих громадян і організації, які виступають в якості джерела виплати доходу. У різних відношеннях один суб’єкт може виступати в якості податкового агента та платника податків. Особа не може відмовитися від свого статусу, якщо одночасно не складе з себе обов’язки по перерахунку і виплаті доходів. Податкові агенти – це, крім іншого, російські організації, від яких іноземні юридичні особи отримують прибуток, що виступає в якості об’єкта оподаткування.

    Юридичні можливості

    Законодавство встановлює наступні права податкових агентів:

  • Отримувати офіційне письмове роз’яснення від уповноваженого контрольного органу.
  • Керувати обов’язковими відрахуваннями в бюджет.
  • Отримувати необхідну інформацію для виконання своїх обов’язків.
  • Повертати зайво виплачені суми в рамках податкового правовідносини.
  • Пояснювати характер своїх дій у сфері обчислення, утримання та виплати встановлених зборів.
  • Брати участь у податкових відносинах особисто або через представника.
  • Не виконувати законні вимоги та розпорядження.
  • Оскаржити рішення контрольних органів.
  • Вимагати коректного ставлення з боку інших учасників правовідносин.
  • Здійснювати захист власних інтересів та прав.
  • Вимагати відшкодування неправомірно понесених збитків.
  • Що повинні податкові агенти?

    Відповідно до законодавства на цих суб’єктів покладаються такі обов’язки:

  • Нараховувати утримувати і сплачувати до бюджету установлені суми зборів. Це положення зафіксовано в першому підпункті п. 1 статті 24 НК.
  • Повідомляти контрольні служби та їх службовців про результати власної діяльності. Це розпорядження передбачено у підпунктах 2 і 4 п. 3 статті 24 НК.
  • Вести облік у встановленому законом порядку. Зазначена обов’язок встановлюється у третьому підпункті п. 3 ст. 24 Кодексу.
  • Забезпечувати належну схоронність документації, необхідної для виконання своїх обов’язків. Це положення фіксується у п’ятому підпункті п. 3 зазначеної вище статті ПК.
  • Загальний порядок

    Обов’язок відраховувати встановлені законом платежі в бюджет означає, що податковий агент повинен своєчасно і правильно розрахувати, утримати з коштів, які він виплачує платнику податку, а також направити їх на відповідні рахунки передбачені податки. Тут варто відзначити один важливий момент. Норми законодавства, які регламентують порядок відрахування податків, передбачений для платників податків, застосовні до агентам лише щодо утриманих сум. Безпосередньо сам напрямок в бюджет встановлених зборів здійснюється за загальними правилами.

    Інформування

    Обов’язок повідомляти контрольний орган і його службовців про результати проведеної діяльності передбачає, що в встановлений період (протягом місяця) за місцем обліку суб’єкт повідомляє:

  • Про неможливості утримати у платника податків передбачених законом сум.
  • Про загальної заборгованості.
  • Крім того, закон встановлює обов’язок надавати документацію, необхідну для контролю правильності розрахунку сум, які перелічив, втримав та перерахував податковий агент (по ПДФО, в позабюджетні фонди).

    Облік

    Обов’язок вести звітність у встановленому порядку для податкового агента передбачає необхідність персонального (по кожному окремому платнику податків) і загального (по всім суб’єктам) узагальнення інформації про:

  • Нарахованих та отриманих доходів, які є об’єктом оподаткування.
  • Розрахованих, утриманих і спрямованих у бюджетну систему встановлених законом сум.
  • Відповідальність

    Як вище було сказано, вимоги до податковим агентам вище, ніж до платників. Це обумовлено більш широкими повноваженнями перших порівняно з другими. У податкових правовідносинах агент на відміну, приміром, від представника платника, є не його, а свої інтереси. За невиконання або неналежне виконання приписів, встановлених в законодавчих нормах, перший піддається більш жорстких санкцій. При цьому закон не допускає притягнення до відповідальності платника податків за порушення, які допустив у своїй діяльності податковий агент. Це положення поширюється і на випадки неналежного виконання останнім поставлений йому за законом обов’язків щодо обчислення, утримання та напрямку до бюджету необхідних сум.