Пенсійні правовідносини: поняття і види

Поняття суб’єктів пенсійних правовідносин

Під суб’єктами пенсійних правовідносин слід розуміти громадян і органи державної влади, які внаслідок певних правових норм мають можливість виступати носіями юридичних прав і обов’язків суб’єктивної природи.

У попередніх розділах зазначалося, суб’єкт правовідносин в обов’язковому порядку повинен володіти необхідною властивістю юридичного характеру. Тобто, як правило, він наділений здатністю нести певні обов’язки (іншими словами, правоздатність) і володіти конкретними правами. Крім того, дуже важливо, чи може та чи інша особа здійснювати в повній мірі дані права і обов’язки (іншими словами, чи здатний він бути дієздатним).

Виникнення пенсійної правоздатності і дієздатності

Доцільним буде розглянути питання про виникнення пенсійної правоздатності і дієздатності у відношенні громадянина. Крім того, важливо дізнатися, яким чином вона відрізняється безпосередньо від цивільної.

У процесі визначення видового призначення правоздатності осіб як потенційних учасників правовідносин по пенсійному забезпеченню основоположним фактом є те, яким чином надано відповідне право: як співробітникам певної організації, враховуючи їх трудову діяльність, або ж як громадським діячам, незважаючи на їх трудовий стаж. Так, у першому випадку індивідам надається трудова пенсія, а в другому – соціальна. При виплаті трудової пенсії обов’язковою передумовою для участі у відповідних правовідносинах служить спеціальна правосуб’єктність як нерозривної єдності даної правоздатність, носить пенсійний характер, і аналогічної дієздатності, які абсолютно точно співпадають з правосуб’єктністю трудової природи відносно часу їх появи, тобто з п’ятнадцяти років (для учнів само – з чотирнадцяти), але за обов’язкової умови здійснення такого роду трудової діяльності, внаслідок якої індивід підлягав процедурі обов’язкового соціального страхування.