Парламентських слухань у Державній думі

Відповідно до Конституцією Російської Федерації, що є основним законом в країні, проводяться парламентські слухання у Державній думі. Це чітко закріплено в пункті 3 статті 101. Проводяться вони виключно з питань, які знаходяться у веденні даного органу, не мають права порушувати ті, що не входять в їх компетенцію.

Поняття

У Російській Федерації, як і практично в усіх інших країнах, вчені дотримуються єдиного поняття терміну парламентські слухання. Під ним розуміється обговорення законодавчим органом (парламентом) особливо значимих питань, що стосуються внутрішньої і зовнішньої політики держави в організованій формі з залученням експертів, а також громадськості.

Подібні засідання можуть бути як відкритими, так і закритими. На перший тип парламентських слухань у Росії дозволено запрошувати журналістів, а ось другі можуть відвідувати виключно депутати і посадові особи, які відповідають в країні безпосередньо за обговорюване питання. На закритих слуханнях обговорюються питання, що стосуються державної або іншої таємниці, а також ті, що в силу обставин повинні мати конфіденційний характер.

Відповідальні особи

Парламентські слухання в Держдумі не можуть організовуватися без відповідальних осіб. Вони завжди починаються з будь-якої ініціативи. У країні такими органами можуть бути Рада Державної думи, різні комітети і комісії, що існують в ній, а також ряд фракцій.

Регламент по створенню парламентського слухання в Думі

Як тільки компетентний орган вносить питання про проведення нових слухань на засіданні Ради, при прийнятті позитивного рішення відразу ж визначається дата їх проведення. Після ця інформація обов’язково повинна бути передана ЗМІ, як і дані про тему парламентських слухань, місце та дату їх проведення. Все це публікується не пізніше ніж за 10 днів до початку обговорення, щоб оповістити населення.

Після цього комітети і комісії Державної думи, які відповідають за проведення парламентських слухань, визначають склад осіб, яким належить з’явитися на обговорення. Відповідальні комітети безпосередньо призначаються Радою Державної думи, так само як і інші підрозділи апарату, які повинні взяти участь у всебічному обговоренні.

Стандартно парламентські слухання в РФ проводяться в будівлі Державної думи, розташованому в Москві, однак в ряді випадків дозволено їх проводити і в будівлях, що належать федеральним органам державної влади за попереднім погодженням. Всім фінансуванням, яке потрібно комітетів для проведення обговорення, займається безпосередньо Раду, але при цьому з даного питання також обов’язково має вийти розпорядження голови Держдуми.

Учасники парламентських слухань

Як правило, Державна дума проводить відкриті слухання, які доступні для представників ЗМІ, різних громадських об’єднань, так і взагалі всієї громади в цілому. Винятками з цього правила є закриті обговорення, рішення про проведення яких приймається безпосередньо Радою Державної думи. Подібні закриті парламентські слухання діють на основі регламенту, а тому мають свій ряд особливостей.

Крім ЗМІ, також існує ряд осіб, чия присутність на обговореннях є хоч і не обов’язковим, однак завжди вітається. При цьому абсолютно не має значення, проводяться закриті або відкриті слухання. До них відносяться президент РФ, а також його повноважний представник в Держдумі. Дозволено присутність голови та інших членів Ради Федерації, уряду. Судова влада також має можливість взяти участь у діалозі – дозволений вхід членам Конституційного і Верховного судів країни. Голова Рахункової палати, його заступники та аудитори, генеральний прокурор, уповноважений з прав людини, голова Центрвиборчкому – всі перераховані вище особи мають відкрите запрошення на абсолютно будь парламентське слухання.

Порядок призначення

Безпосередньо проводити саме слухання має голова Державної думи. Однак у разі необхідності законодавчо затверджений перелік осіб, які можуть заміщати його. До них відносяться заступник голови, а також голови або заступники відповідального комітету або комісії, але тільки за попереднім дорученням.

В обов’язки людини, який відповідальний за головування, крім нагляду за порядком обговорення депутатів та інших делегатів, відноситься обов’язкове надання слова для виступу. Також він виступає з усіма наявними на порядку денному повідомленнями.

Самі терміни та порядок проведення парламентських слухань вирішуються попередньо Радою Державної думи виходячи з переліку і характеру обговорюваних питань. Саме тому без особливого на те рішення дума не проводить подібні обговорення безпосередньо під час своїх звичайних засідань. Крім цього, їх також неприпустимо проводити в період часу між сесіями, а також під час роботи з виборцями, щоб не допустити їх впливу на електорат для підвищення популярності.

Проведення слухання

На самому початку парламентського слухання верховний особа обов’язково має виголосити коротку вступну промову. Саме в ній він змальовує порядку денного, її значення для країни на сучасному етапі. Також оголошується список запрошених осіб та сам порядок проведення.

Далі слово надається голові відповідального за питання комітету. Усього його мова не повинна займати більше 20 хвилин, однак при цьому він зобов’язаний надати повний доповідь з обговорюваного на засіданні питання. Після цього в обговоренні можуть взяти участь інші депутати Державної думи і запрошені особи. Однак при цьому слід взяти до уваги, що вони не мають можливості висловитися, якщо головуючий не дав їм дозволу.

Після виступу починається черга запитань – їх можуть ставити будь-які присутні особи або депутати в письмовій або усній формі, причому відповідь на них обов’язковий.

Порядок проведення парламентських слухань суворо регламентований. Будь-які порушники можуть бути видалені із залу за рішенням головуючого особи навіть з-за вигуків або оплесків, які вважаються втручанням в порядок слухання.

Закінчення слухання

В кінцевому підсумку такі слухання у Державній думі закінчуються прийняттям певного рішення з обговорюваного на зборах питання. Все, що прозвучали під час обговорення рекомендації та поради приймаються виключно голосуванням, причому схвалення повинно прозвучати від більшості депутатів, які брали участь у зборах.

Протоколювання

Відкриті парламентські слухання повинні бути доступними для ознайомлення будь-якій людині, тому в обов’язковому порядку ведеться особливий протокол і стенографія засідання. Після закінчення слухань протокол підписується головуючим особою, що підтверджує її дійсність.

Після цього копії стенограм, матеріали і рекомендації, які прозвучали під час слухань протягом 10 днів надсилаються по різним комітетам і комісіям, які відповідали за проведення самих слухань.

Також примірник відправляється і в Парламентську бібліотеку, яка гарантує можливість ознайомлення з матеріалами будь-якому читачеві, цікавиться даним питанням, по мірі необхідності. Також деякі рекомендації можуть бути опубліковані або розміщені в інтернеті для загального ознайомлення на офіційному сайті Державної думи РФ.

При цьому слід враховувати, що будь-які відомості і протоколи закритих слухань можна до ознайомлення тільки депутатам Держдуми, президенту та уряду, а також представників державних органів, які безпосередньо брали участь під час засідання.

“Про міграційної політики”

У квітні 2018 року Державна дума провела парламентські слухання з питань, що стосуються міграційної політики на території країн, що входять у СНД. На порядку денному стояла не тільки боротьба з рясною нелегальною міграцією, але і питання про репатріацію співвітчизників. Після розпаду СРСР, коли весь простір вважалося однією країною, в країну в’їхало кілька десятків мільйонів громадян інших країн, що являє собою сильний міграційний потік. Були розглянуті ініціативи МВС у даній сфері, начебто обов’язковості укладення трудового договору на здійснення роботи, а також ініціатива “гумових офісів”.

“Вдосконалення державної політики охорони атмосферного повітря”

Це парламентське слухання проводилося 20 березня 2018 року і торкалося проблеми екології, які настільки актуальні в сучасний час. Неформально було оголошено, що цей рік стає роком охорони повітря, що безпосередньо йде від закінчився року екології. На обговоренні приймалися рішення про використання на підприємствах найкращого технічного обладнання, яке буде перешкоджати масштабних викидів.

Крім модернізації підприємств, було розглянуто питання про розвиток екологічно чистого особистого транспорту. На даний час автомобільні викиди – це серйозне джерело забруднення атмосфери, особливо в містах. На дискусіях була розглянута можливість зниження цього впливу, а також постійний і новий контроль за розподілом автопарку в країні. Також рекомендується оптимізувати всю транспортну систему, яка є в Росії. Дана порядок денний безпосередньо прийшла від президента Володимира Путіна, який у своєму посланні визнав якісний повітря одним з домінантних напрямків своєї політики.