Ознаки юридичної особи. Що до ознак юридичної особи не відноситься
Юридична особа – основний суб’єкт господарювання. Його суттєві і визначальні ознаки склалися ще в радянській правовій науці, закріплені практикою і збереглися в цивільному законодавстві практично всіх держав на пострадянському просторі.
Не слід ідентифікувати підприємство і юридична особа: перше є лише різновидом другого. Іноді юридична особа за замовчуванням вважається створеним з метою отримання прибутку, тоді як ряд громадських організацій та державних установ, будучи юридичними особами, мають зовсім інші цілі, далекі від отримання прибутку.
Ознаки юридичної особи: коротко про головне
Щоб правильно ідентифікувати юридичну особу, слід розуміти відмінні риси цього правового інституту. До ознак юридичної особи належать:
- організаційне єдність;
- правоздатність і дієздатність;
- наявність відокремленого майна і здатність нести майнову відповідальність;
- здатність виступати в суді позивачем, відповідачем і третьою особою.
Нижче розглянемо зазначені ознаки більш докладно.
Організаційне єдність
Юридична особа – це, насамперед, організація, має певну організаційну структуру, а також одноосібні або колегіальні органи управління, які реалізують дієздатність юридичної особи.
Право визначати організаційну структуру юридичної особи закріплюється в установчих документах і, як правило, відноситься до виключної компетенції юридичної особи. Органи управління також визначаються установчим документом підприємства. Це може бути одноосібний орган управління в особі директора, так і колегіальний, наприклад правління на чолі з головою. Порядок призначення органів управління, їх вид, повноваження багато в чому залежать від організаційно-правової форми, цілей і сфери діяльності створюваного суб’єкта господарювання.
Організаційна структура є основою для низки важливих документів:
- штатного розкладу;
- функціональних обов’язків;
- порядку взаємодії структурних підрозділів;
- розрахунку фонду заробітної плати.
Якщо юридична особа перебуває у державній або муніципальній власності, то в установчі документи вноситься порядок і умови погодження організаційної структури з вищестоящим органом, а також процедура призначення, затвердження складу та контролю за діяльністю органів управління такого суб’єкта.
Відокремлене майно
Деякі теоретики висловлюють позицію, що до ознак юридичної особи не відноситься наявність відокремленого майна. Це навряд чи так.
Юридична особа – самостійний суб’єкт товарно-грошових відносин. Беручи участь у господарському обороті, воно отримує можливість самостійно набувати майнові права та виконувати обов’язки, а також відповідати за взятими зобов’язаннями. Все це забезпечується наявністю відокремленого майна юридичної особи.
Майно – не обов’язково матеріальний об’єкт. Воно може включати майнові права, банківські вклади, права на цінні папери та інші різновиди внесків.
Майно, як правило, передається організації її засновниками для ведення господарської діяльності, однак з моменту державної реєстрації передані активи стають власністю новоствореного суб’єкта – юридичної особи. Саме тому майно називається відокремленим.
Його відособленість гарантується розмежуванням відповідальності юридичної особи та її засновників: перше не відповідає за зобов’язаннями друге, і навпаки.
Правоздатність та дієздатність
Ці категорії означають здатність юридичної особи мати цивільні права та обов’язки, а також своїми діями створювати, впроваджувати та виконувати їх.
Правоздатність юридичної особи виникає з моменту його державної реєстрації – з дати внесення відповідного запису до реєстру у передбаченому законодавством порядку.
Дієздатність, як правило, виникає одночасно з правоздатністю. Виняток становить ситуація, коли статутна діяльність підприємства підлягає ліцензуванню (патентуванню) або іншої дозвільної процедури, що здійснюється уповноваженими державними органами. В такому випадку дієздатність юридичної особи настає з моменту офіційної видачі дозвільного документа.
Свою дієздатність юридична особа реалізує через створені ним органи управління в порядку, передбаченому установчими документами. Здатність набувати від свого імені майнові права і обов’язки полягає в можливості юридичної особи укладати договори, контракти та угоди, в тому числі і трудові, виступати стороною в зобов’язання та нести відповідальність за їх виконання. Дієздатність включає в себе і право третіх осіб пред’явити організації претензії, позови, звернути стягнення на належне їй майно.
Право виступати стороною в суді
Для захисту своїх інтересів перед контрагентами та іншими учасниками господарського обороту юридична особа отримує право виступати в суді позивачем, відповідачем або третьою стороною. При цьому організація виступає від свого імені, а не від імені засновників.
Беручи участь у судовому процесі, орган управління юридичної особи має право призначити представника, який діє за дорученням. Довіреність видається органами управління, що мають такі повноваження у відповідності з установчими документами організації.
Що ж до ознак юридичної особи не відноситься?
Важливо правильно визначати істотні ознаки юридичної особи як суб’єкта господарювання, які допомагають відрізняти його від суміжних понять, так як для різних категорій передбачені різні правові процедури та наслідки.
Існує ряд ознак, які помилково приписують юридичній особі. Такі ознаки можуть бути притаманні іншим правовим інститутам і не є визначальними для організації. Нижче розглянемо деякі з них.
Владні повноваження
Найчастіше компетенцію органів управління організації ототожнюють з владними повноваженнями, однак ці поняття не ідентичні. Органи управління юридичною особою виконують функції, передбачені установчими документами, і тільки в межах власної компетенції для регулювання господарської діяльності керованого суб’єкта.
Владні повноваження притаманні органам державної влади, які регулюють певну сферу суспільних відносин способами, передбаченими законодавством:
- виданням нормативно-правових актів;
- видачею дозвільних документів;
- припиненням господарської діяльності окремих суб’єктів.
Відмінність полягає в тому, що владні повноваження державних органів поширюються на невизначене безліч суб’єктів господарювання держави. Повноваження органів управління організації поширюються тільки на господарську діяльність конкретного юридичної особи і характеризуються як функції управління. Як бачите, до ознак юридичної особи не відноситься наявність владних повноважень.
Відокремлені підрозділи
До визначальних ознак юридичної особи помилково відноситься наявність відокремлених підрозділів: філій, представництв та інших структурних одиниць з особливими правами.
Слід уточнити, що створення таких підрозділів є саме правом, а не обов’язком юридичної особи, передбаченим законодавством. Так, організація може виділити частину свого майна і на його базі створити відокремлений структурний підрозділ з розширеними господарськими правами, наприклад, правом самостійно укладати договори від імені юридичної особи, правом прийому і звільнення працівників підрозділу.
При цьому відокремлений підрозділ не стає окремим суб’єктом господарювання і здійснює лише ті повноваження, які визначені для нього юридичною особою і закріплені в довіреності положенні.
Як бачите, наявність відокремлених підрозділів до ознак юридичної особи не відноситься: несення обов’язків і користування правами головної організації здійснюється філіями частково і в межах, передбачених установчими документами.
Отримання прибутку
Прибуток виступає одним з показників господарської діяльності, відбивається на бухгалтерському балансі і є об’єктом для розрахунку податків. Саме тому прибуток часто помилково вважають обов’язковою ознакою юридичної особи.
У той же час організації можуть створюватися з різними цілями. Ці цілі закріплюються в установчих документах і відображаються на подальшій господарській діяльності такого суб’єкта. Цілі можуть бути як комерційними, так і некомерційними. Залежно від цього юридична особа може бути прибутковим або неприбутковим.
Таким чином, отримання прибутку є показником господарської діяльності комерційних організацій і не відноситься до обов’язкових ознаками всіх юридичних осіб.
Юридична адреса
Державна реєстрація створюваної організації проводиться у порядку, встановленому законодавством, і передбачає обов’язкове зазначення її юридичної адреси.
Законом передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи вважається ту адресу, яка вказана в його установчих документах. Статут або інший установчий документ організації обов’язково містить юридична адреса: як правило, це місцезнаходження органу управління.
У той же час організація деколи розташовується за фактичною адресою у власному або орендованому приміщенні або закріплює окремий адресу для отримання поштової кореспонденції. У результаті організація може мати кілька офіційних адрес, закріплених за нею на тих чи інших легітимних підставах.
З викладеного ясно, що юридична адреса є обов’язковим реквізитом установчих документів і умовою державної реєстрації, однак не належить до істотним ознаками юридичної особи.
Наявність друку
Сама по собі наявність печатки на документі не підтверджує повноважень підписанта. Його компетенція перевіряється за установчими документами або належно завіреної довіреності, виданої органом управління юридичної особи.
Законодавством може бути передбачено обов’язкове засвідчення підпису члена органу управління або представника печаткою організації, а може і не зобов’язувати юридична особа до отримання печатки зовсім, так що печатка не є обов’язковою ознакою юридичної особи.
Такі загальні характеристики юридичної особи як основного суб’єкта господарського обороту і учасника товарно-грошових відносин.