Оцінка частки учасника ТОВ при виході

Кількість питань щодо дійсної частці при виході учасника з організації останнім часом величезна. Це говорить про підвищений інтерес до цього питання, бо саме він найчастіше стає причиною корпоративних спорів. У даній статті ми розглянемо ті питання, які виникають найбільш часто при оцінці частки учасника ТОВ, який збирається залишити організацію.

Вихід учасника із складу ТЗОВ з виплатою частки

Кожен засновник організації має право в будь-який момент за своїм особистим бажанням покинути склад засновників ТОВ. У відповідності з Федеральним законом №26 «Про ТОВ», для того щоб подібний вихід учасника не мав перешкод, повинні дотримуватися певні вимоги. Основних вимог всього лише два:

1. Статутом ТОВ утвореного повинно бути передбачено право виходу засновників з його складу.

2. На момент виходу учасника із складу ТЗОВ він не повинен бути одним-єдиним. Тобто після того як даний засновник вийде зі складу організації, в її складі має залишитися ще хоча б один засновник. В цьому випадку можливий продаж частки єдиного учасника ТОВ третій особі.

Засновник може покинути товариство, повідомивши його про це за допомогою складеного в довільній формі заяви. Саме таку заяву підтверджує, що учасник має намір покинути організацію. При цьому датою виходу буде вважатися той момент, коли така заява отримав директор організації, або Рада директорів, або інша уповноважена особа суспільства. Але навіщо потрібна оцінка частки учасника ТОВ? Про це – далі.

Випадки виключення зі складу засновників

Також засновника організації можна виключити із складу її засновників в наступних ситуаціях:

• Якщо співзасновник проголосував проти того, щоб була укладена угода особливо великого значення і після цього інші учасники товариства зажадали його виходу.

• Якщо рішення про виключення засновника прийнято на загальних зборах засновників цієї організації.

• Якщо засновник помер. При цьому виплати частки, що йому належить, можуть вимагати його спадкоємці.

Мають місце й інші причини, які передбачаються законодавством. При цьому організація зобов’язана виплатити належну частку незалежно від того, з яких причин дане засновник покинув склад засновників організації. Організації ставиться подібна обов’язок з того моменту, як до неї перейшла частка вийшов учасника. Також потрібна згода учасників ТОВ на продаж частки.

Варто зауважити, що у суспільства немає законного права виплачувати частку, належну вийшов учаснику, в тому випадку, якщо на момент виходу підприємство проходить процес за визнанням його банкрутом. Тобто в тому разі, якщо воно має ознаки неспроможності.

Як проводиться оцінка частки учасника ТОВ? Розберемося.

Способи виходу зі складу товариства і процес розподілу часток

Як проходить процес державної реєстрації змін, що відбулися?

У тому випадку, якщо з товариства виходить один з його засновників, то відбувається зміна інформації про організації, яка підлягає реєстрації. Обов’язок з подання змін у відповідні органи несе безпосередньо саме суспільство, а не той учасник, який здійснив вихід зі складу ТОВ. Якщо конкретніше, то товариство повинно передати в реєстраційні органи інформацію про те, що сталася продаж частки учасника ТОВ і його вихід з товариства. Дана інформація повинна бути подана в вигляді заяву за формою Р14001. Така обов’язок суспільства зафіксована в законодавстві і регламентується федеральним законом №14, його статтею №31.1.

Існують різні способи виходу засновника з товариства і подальшого розподілу його частки. Однак організація зобов’язана прийняти рішення про те, як розпорядитися часткою, протягом лише одного року з моменту виходу учасника. Якщо цього не відбудеться, то статутний капітал організації повинен бути зменшено пропорційно цій частці. Повинен бути проведений розрахунок частки учасників ТОВ.

Як можна розпорядитися часткою?

Товариство може розпорядитися часткою учасника, який вийшов зі складу ТОВ, декількома способами, наприклад:

• Здійснити її розподіл між іншими учасниками, причому в розмірі, пропорційному їх власним часткам.
• Здійснити продаж частки в ТОВ учаснику (будь-якому) товариства.
• Якщо статут організації дозволяє, то можливий продаж частки учасника що вийшов третій особі, яка не входить до складу ТОВ.
• Дарування частки учасника ТОВ.

Дарування

Даруванням є відчуження майна. Частку в статутному капіталі ТОВ передають за договором дарування, в якому одна сторона – засновник або учасник товариства, який здійснює безоплатну передачу. Він буде в цьому випадку дарувальником. Інша сторона вважається обдаровування, новим власником частини майна.

Дарувальник має право віддати свою частку одному учаснику ТОВ, а може і розподілити її між членами суспільства. Для здійснення такої угоди згода інших учасників не потрібно, правда, статут може передбачати інші правила.

Третя особа можна обдарувати тільки у випадках, не заборонених статутом ТОВ. Але в частих випадках у документі все ж прописують обов’язкова згода членів товариства на таке дарування статутної частки третій особі. Це робиться для використання учасниками переважного права на придбання частки, що підлягає дарування третій особі, щоб новий пайовик не виник без бажання інших засновників ТОВ.

Договір дарування слід оформити за нормативними актами, тобто у відповідності з їх вимогами. Його дійсність підтверджується вказівкою на конкретний предмет і сторони.

Механізм здійснення розрахунку дійсної вартості частки

ДСД, яка належить засновнику ТОВ, – це та частина активів, яка пропорційна самій частці. Таке визначення ДСД зафіксовано у статті №23 закону №14. Відповідно з цим визначенням можна сказати, що формула для розрахунку має наступний вигляд:

ДСД=ЧА/100*РДУ;

тобто для того, щоб розрахувати ДСД, необхідно розмір чистих активів розділити на сто і помножити на розмір частки, що належить засновнику.

Таке поняття, як чисті активи підприємства, являє собою дуже важливий показник, що характеризує фінансову і економічну стабільність організації на ринку. Порядок визначення ЧА передбачений законодавством і зафіксовано у відповідних нормативних актах. У відповідності з цим порядком ЧА являють собою дельту, яка виникає між активами підприємства і його зобов’язаннями. Це входить у процедуру оцінки частки учасника ТОВ.

Розрахунок вартості ЧА

Механізм, за яким здійснюється розрахунок вартості ЧА, передбачений Мінфіном, але тільки по відношенню до акціонерним товариствам. Але з урахуванням того, що формування фінансової звітності ТОВ відбувається за схожими принципами, встановлений порядок применителен також і до ТОВ. Мінфін не заперечує проти такої практики, що закріплено в його офіційному листі.

У відповідності з встановленим порядком, формула розрахунку ЧА має наступний вигляд:

ЧА=підсумкова сума третього розділу балансу)+(передбачувані доходи майбутніх періодів)-(заборгованість, яку повинні сплатити засновники у вигляді внесків в статутний капітал).

Необхідно зауважити, що в організації відсутній обов’язок виплачувати вартість частки при виході учасника з ТОВ, якщо ЧА організації знаходяться на від’ємному рівні.

Фактично єдиний документ, на підставі якого проводиться розрахунок ДСД, – це бухгалтерська звітність організації. Показники вартості, які беруться за основу при розрахунку ДСД, повинні бути взяті з бухгалтерського балансу, а якщо точніше, з його відповідних рядків.

Інший порядок розрахунку

Крім цього, є й інший порядок. Він заснований на необхідності урахування ринкової вартості активів підприємства при розрахунку розміру частки учасника ТОВ, який здійснює вихід зі складу організації. Такий порядок часто викликає корпоративні спори, які зачіпають розрахунок ДСД.

Відповідно до пункту 16 Постанови №90/14, засновник, який виходить зі складу ТОВ та який не згоден з проведеними розрахунками при визначенні вартості його частки, має повне право оскаржити обґрунтованість таких розрахунків за допомогою звернення в арбітражний суд. Однак важливо розуміти, що для такого звернення необхідно мати відповідну доказову базу. У цьому разі суд розгляне законність розрахунків, які були проведені організацією і прийме відповідне рішення. У цьому випадку доказова база визначається представниками незалежної експертизи.

Оцінка частки для визначення ринкової вартості

Варто окремо розглянути інший порядок розрахунку ДСД при виході засновника із складу організації, який ґрунтується на облік ринкової вартості активів підприємства. Даний підхід відображається у наявної судової практиці, і це підтверджується відповідними нормативними актами. Уряд вважає, що подібний підхід, що враховує ринкову вартість, що повною мірою відповідає принципам справедливості.

Іншими словами, вартість частки учасника ТОВ являє собою номенклатурну вартість, яка відображена в бухгалтерському балансі підприємства. А от при обліку ринкової вартості відбувається розрахунок активів організації на основі їх вартісної оцінки у відповідному сегменті ринку.

Закономірно, що вартість активів підприємства, наприклад належної йому нерухомості, транспорту або земельних ділянок, з плином часу може змінюватися. Однак більшість підприємств, бажаючи заощадити кошти при оплату майнових податків, намагаються не відображати реальну вартість активів, що їм належать, наприклад, вартість нерухомості, що числиться на балансі підприємства. У тому випадку, якщо бухгалтерський баланс викривлено відображає реальну вартість основних засобів, то це, безперечно, негативно відбивається на засновників, що виходять зі складу ТОВ, і на їх інтересах.

Законодавчі положення з бухгалтерського обліку вимагають, щоб бухгалтерська звітність по веденню господарської діяльності організації відображала достовірні дані про фінансове становище. Якщо ця вимога буде дотримано, то вартість активів бухгалтерського балансу буде повністю відповідати їх вартості на ринку.

Дії при невдоволенні учасника

Організаціям важливо розуміти, що незадоволений оцінкою частки в ТОВ учасник при виході має повне право, закріплене законодавчо, звернутися в судові інстанції з вимогою перерахунку ДСД з урахуванням ринкової вартості активів його організації. І в цьому випадку існує величезна ймовірність того, що він виграє справу. Тому, якщо виходить з організації засновник вимагає виплати частки, розрахованої з урахуванням ринкової вартості, то краще піти йому назустріч і зробити перерахунок. Тобто не варто чекати рішення суду, який у примусовому порядку зобов’яже провести такого роду виплату. Це дозволить уникнути додаткових витрат, пов’язаних з судовим виробництвом. Крім цього, якщо виходить з складу організації засновник почне оскаржувати ДСД і отримає позитивне рішення суду, то він отримає і право подати позов на стягнення відсотків, які підприємство отримало шляхом неправомірного використання чужих фінансів. Дане право регламентовано вісімнадцятим пункту Постанови №90/14.

Виплата частки учасника ТОВ

Ще одна причина, за якої може виникнути корпоративний спір, це – ДСД активів підприємства, які є на балансі даного підприємства не відображені, проте йому належать, а також використовуються при здійсненні господарської діяльності. Такі ситуації передбачені законодавством і закріплені у відповідних нормативних актах. Згідно з думкою арбітражного суду, якщо підприємство використовує в господарській діяльності майна і отримує прибуток від такого використання, то при розрахунку ДСД засновника, який виходить зі складу ТОВ, ринкова вартість подібних активів, не врахованих на балансі, повинна бути прийнята до уваги. Доказовою базою, що підтверджує ринкову вартість таких активів, як говорилося раніше, є думка експерта, який проводить незалежну експертизу за рішенням суду.

Варто зауважити, що навіть при залучення незалежного експерта і виробництві розрахунків на основі його оцінок, не можна виключати можливості виникнення спорів. Навіть у цьому разі заінтересована сторона має право оскаржити результати експертизи.

Не виключено виникнення і зворотної ситуації. Наприклад, на балансі підприємства числиться актив у неліквідному стані, ринкова вартість якого, згідно з експертною оцінкою, виявляється неймовірно високою. Таким чином, підприємство може виявитися на грані банкрутства, після того як буде проведена виплата частки учасника ТОВ від його справжньої ринкової вартості.

Подібне невідповідність у законодавчих нормах може в окремих випадках бути вигідно третім особам, які припускають здійснити поглинання підприємства. Така практика має назву рейдерського захоплення. Таким же способом можливо і усунення конкуруючого підприємства.

Якщо підсумувати все вищесказане інформацію, то важливо відзначити, що при реєстрації ТОВ краще спочатку відрегулювати подібні питання і відобразити їх в статуті підприємства. У зв’язку з відсутністю законодавчо закріпленого порядку обчислення ДСД виходить засновника з урахуванням ринкової вартості, що базується на незалежній експертизі, у статуті слід відобразити:

• порядок розрахунку ДСД;

• терміни, протягом яких має бути виплачена частка;

• періоди, які повинні бути використані при розрахунку ДСД.

Це дозволить в майбутньому уникнути багатьох корпоративних спорів і конфліктних ситуацій.

Нами розглянуто дарування та продаж частки ТОВ учаснику товариства при виході. Сподіваємося, ця інформація буде корисною.