Оспорюваний правочин: наслідки та строки

Віктор Кузьмін
1 minute

Юридичний аспект

У вітчизняному законодавстві перша спроба провести розмежування була зроблена в проекті Цивільного уложення. Однак він так і не став чинним нормативним актом. Нікчемні та оспорювані правочини були сприйняті вітчизняною правовою наукою під впливом німецької пандектистики. Проект уложення не приводив чіткої термінології, не використовував систематики в області цього розмежування. Аналогічним чином і перший ЦК СРСР не фіксував зазначені поняття, виражаючи їх відмінності тільки в описовій формі. З прийняттям у 1994 році нової частини кодексу у вітчизняному законодавстві вперше з’явилося офіційне визначення нікчемності і оспоримости. При цьому самі терміни одержали досить широке поширення у положеннях нормативних актів і постанов судових органів.

Визнання заперечної угоди

Як правило, в практиці доказуванню підлягають питання, що стосуються наявності волі і правильного її відображення, відсутності або наявності згоди опікуна/піклувальника на здійснення дій. Визнання заперечної операції недійсною належить до компетенції суду. Ніхто, крім нього, в тому числі жоден держорган не має права називати угоду таким. У разі якщо позов з вимогою оголосити угоду заперечної не подається у строк, встановлений законом, вона вважається дійсною. У ЦК передбачені випадки, коли суд може віднести договори до розглянутої категорії. Зокрема, угода визнається заперечної, якщо здійснена:

  • Юридичною особою, вийшов за межі своєї правоздатності.
  • Неповнолітнім віком від 14 років без згоди піклувальників/батьків.
  • Громадянином з обмеженою дієздатністю внаслідок зловживання наркотичними засобами або спиртними напоями.
  • Органом або представником юридичної особи з перевищенням повноважень.
  • Громадянином, не здатним розуміти значення своєї поведінки та керувати ним.
  • Під впливом насильства, обману, омани, зловмисної угоди, погрози або при збігу важких життєвих обставин.

    • Інші операції законом вважаються нікчемними. До них, зокрема, відносять ті, які здійснені:

  • Недієздатним громадянином.
  • З порушенням вимог закону.
  • З метою, яка завідомо суперечить основам моральності або правопорядку.
  • Без дотримання нотаріальної форми чи процедури держреєстрації.

    • До даної категорії відносять також удавані і удавані угоди.

    1 2 3 4 5 6