Особливості допиту потерпілого в судовому розгляді

Віктор Кузьмін
1 minute

Допит являє собою процесуальну дію, спрямоване на отримання інформації від суб’єкта, який володіє відомостями, які мають значення для розгляду. Воно вважається найбільш поширеним способом збору доказів. Разом з тим ця дія є найскладнішим з усіх слідчих заходів. Розглянемо особливості допиту потерпілого, свідка, підозрюваного та обвинуваченого.

Специфіка

Перш ніж розглядати особливості допиту свідків і потерпілих, а також інших учасників, необхідно визначити коло завдань, які вирішуються в ході слідчої дії. Основною його метою є отримання повного обсягу правдивої інформації про подію. Процес формування показань свідків здійснюється на психічному рівні. На всьому його протязі на людину впливають різноманітні суб’єктивні та об’єктивні фактори. Слідчий повинен добре розуміти їх дію. Працівник, уповноважений вести бесіду з суб’єктом, зобов’язаний знати тактичні особливості допиту потерпілих і свідків. Вироблені практикою прийоми дозволяють послабити негативний вплив різних факторів на достовірність і повноту відомостей, заповнити прогалини, що виникли при їх впливі. Вони сприяють упорядкуванню відтворення інформації, що зберігається в пам’яті.

Предмет

Його формують обставини, які слідчий має намір з’ясувати. В залежності від статусу і, отже, певною мірою і від предмета, виділяють допит свідка, потерпілого, обвинуваченого чи підозрюваного. В якості окремих видів виступають бесіда з експертом і очна ставка.

Умови

Слідча дія, спрямована на отримання повного обсягу достовірних відомостей про подію, може бути ефективним тільки при дотриманні ряду принципів. Ними є:

  • Активність допиту. Вона полягає в тому, що слідчому необхідно міцно утримувати ініціативу при розмові, вміло використовувати прийоми, строго дотримуючись при цьому законодавчим приписам.
  • Цілеспрямованість допиту. Вона означає, що бесіда проводиться для вирішення конкретних заздалегідь поставлених завдань. Їх формулювання обумовлюється точним преставлением слідчого про предмет допиту, прагненням досягти головної мети, умінням вибирати відповідні прийоми і засоби.
  • Повнота і об’єктивність. Вони виражаються в тому, що слідчий не може на власний розсуд зменшувати обсяг отриманих відомостей, змінювати зміст інформації для приведення їх у відповідність зі своїми уявленнями, нав’язувати суб’єкту власну думку. В якості однієї з гарантій об’єктивності виступає заборона на формулювання навідних запитань. Повнота допиту забезпечується вимогою дослівної фіксації отриманих відомостей.

    • Крім цього, слідчому необхідно знати психологічні особливості допиту потерпілих та інших учасників, залучених до справи. Важливе значення має культурний, освітній рівень особи, її погляди, професія, громадська активність. Без урахування цих факторів неможливо встановити контакт з громадянином, що, в свою чергу, виступає однією з умов ефективності слідчої дії.

    Класифікація

    На практиці можуть проводитися:

  • Початковий допит. В ході нього у повному обсязі з’ясовують обставини події. Виняток становлять випадки, коли отримання всього обсягу відомостей недоцільне з тактичних міркувань.
  • Повторна бесіда. В ході неї слідчий знову з’ясовує обставини (всі або деякі), про яких особа вже говорив раніше. Цілі повторної бесіди полягають у деталізації вже отриманої інформації, її уточнення, порівняння нових свідчень з попередніми для виявлення можливих суперечностей.
  • Додатковий допит. На відміну від повторної бесіди, у ході нього з’ясовуються нові обставини, тобто відомості, про які раніше не говорилося. Завданням додаткового допиту виступає заповнення даних. Він може будуватися за схемою “питання-відповідь” без вільного викладу особою відомої йому інформації.

    • Вихідні дані для бесіди слідчий черпає з оперативних джерел, матеріалів справи, архівних записів. Такі дані він вправі запросити за місцем навчання або роботи особи, якщо вони можуть стати предметом допиту і стосуються громадянина особисто.

    Планування

    Підготовка до допиту вважається невід’ємним етапом. В ході неї здійснюється збір інформації, вибір місця і часу, способу виклику особи, технічне забезпечення та ін., Як вище було сказано, слідчий повинен знати особливості тактики допиту потерпілого та інших учасників справи. Для досягнення поставленої мети службовець використовує різні прийоми в ході бесіди. Однак їх ефективність буде залежати від того, наскільки структурованим буде допит. У зв’язку з цим в ході підготовки складається план. Він особливо необхідний у випадках, коли проводиться складний допит, передбачає з’ясування великої кількості обставин, використання значного обсягу інформації, оперативної в тому числі. У плані необхідно сформулювати ключові питання. На практиці використовуються такі їх види:

  • Уточнюючі. Вони задаються для конкретизації відомостей.
  • Нагадують. Ці запитання спрямовані на пожвавлення пам’яті суб’єкта за допомогою виклику жодних асоціацій.
  • Контрольні. Вони задаються для перевірки показань, одержаних раніше, або з’ясування відомостей для її проведення.
  • Викривають. Вони спрямовані на встановлення неправдивих відомостей.

    • Питання слід формулювати так, щоб відповіді на них не були односторонніми (типу “так” або “ні”). Разом з тим вони повинні бути конкретними, чіткими і зрозумілими, безпосередньо ставитися до предмету допиту. Особливе значення слід приділити їх обґрунтованості та логічної послідовності.

    Вибір моменту

    Він здійснюється з урахуванням суттєвості інформації, якими, як припускає слідчий, володіє суб’єкт, а також процесуального статусу, ролі в події, зв’язків з іншими особами, які також підлягають виклику. На визначення моменту впливають і обрана послідовність бесід з іншими учасниками справи, інтереси збереження таємниці, характер і ступінь переживань, які відчував громадянин.

    Тривалість

    Допит не може тривати більше чотирьох годин без перерви. Відповідне розпорядження присутня в 187 статті КПК. Продовження бесіди дозволено після перерви тривалістю не менше години. Протягом цього часу громадянин повинен прийняти їжу і відпочити. Загальна тривалість допиту не може перевищувати 8-ми годин. При наявності показань тривалість бесіди визначається згідно з лікарським висновком.

    Місце та спосіб виклику

    Вирішення питання щодо визначення того, де саме буде вестися допит, здійснюється індивідуально. Бесіда може проводитися за місцем розслідування або за адресою знаходження викликаного особи. При цьому в будь-якому випадку слідчому необхідно прагнути до того, щоб були дотримані вимоги, пред’явлені до обстановки допиту. Що стосується способів виклику, то службовець обирає той із них, який найбільше відповідає конкретній ситуації і зможе забезпечити встановлення ефективного контакту з суб’єктом, збереження в таємниці від інших осіб факт запрошення, проведення заходу в потрібний час і у відповідному місці. Згідно з положеннями статті 188 КПК, громадянин може отримати порядку (особисто або за допомогою засобів зв’язку). У деяких випадках закон допускає примусовий привід.

    Особливості допиту неповнолітнього потерпілого або свідка

    Складність отримання свідчень у осіб, які не досягли 18 років, обумовлюється різними факторами. В першу чергу слідчий повинен брати до уваги психологічні особливості допиту свідка і потерпілого такого віку. Особи, які не досягли 18 років, відрізняються підвищеною сугестивністю, невеликим життєвим досвідом, нестійкістю поведінки. Все це часто призводить до невірної оцінки ними події в цілому або якихось окремих обставин події. У цьому зв’язку особливу увагу слідчий повинен приділити підготовці бесіди. При складанні плану необхідно врахувати рівень розвитку підлітка, ступінь впливу дорослих на нього, специфіку характеру. Ці фактори будуть визначальними при виборі місця бесіди.

    Рекомендації

    Розглядаючи особливості допиту неповнолітнього потерпілого або іншого учасника справи, слід звернути увагу на специфіку вибору місця. З дітьми молодшого віку краще розмовляти в звичній обстановці. Це може бути школа, ДНЗ. В деяких випадках доцільно прийти до них додому. Діти часто лякаються офіційної обстановки, відчувають в ній себе пригнічено. Необхідно врахувати швидку стомлюваність, нездатність дитини довго концентрувати увагу на одному предметі. У зв’язку з цим не слід робити допит занадто тривалим чи потрібно влаштовувати перерви. Що стосується осіб 15-17 років, то їх, навпаки, офіційна обстановка буде стимулювати на дачу правдивих показань.

    Поведінка слідчого

    Враховуючи особливості допиту неповнолітнього потерпілого або свідка, уповноважений співробітник ВД повинен вести себе спокійно і доброзичливо. Разом з тим йому необхідно бути наполегливим і твердим, упевненим у собі. Така поведінка забезпечує встановлення необхідного контакту з підлітком або дитиною, розташовує до довіри, викликає повагу до слідчого. Нервозність службовця, зриви можуть частіше, ніж при допитах дорослих, призводити до озлоблення, страху. Підліток або дитина почне плутатися у своїх свідченнях, давати неправдиві відомості. Іноді він навіть може і себе обмовити.

    Неправдиві свідчення

    Враховуючи особливості допиту свідків і потерпілих у віці до 18 років, слідчий повинен полегшити перехід від неправдивих відомостей до правдивим. Ця задача реалізується за допомогою з’ясування причин і пояснення можливості, необхідності змінити свої слова в інтересах слідства і для полегшення свого становища. Варто сказати, що неправдиві свідчення дітей до 14 років можуть обумовлюватися не тільки свідомим небажанням говорити правду. Причиною часто є самонавіювання, підвищений вплив дорослих. Деякі відомості можуть бути просто вигадані дитиною. В якості основного засобу викриття у брехні виступають спеціальні методи емоційного впливу. У таких ситуаціях прийоми логічного переконання часто виявляються малоефективними. Так, часто використовується повторний допит. Якщо в ході нього дитина точно повторює всі слова, сказані ним раніше, при цьому використовуючи вирази, які для дітей його віку не характерні, слідчий може припустити, що такі свідчення – наслідок впливу дорослих. При виявленні істотних розбіжностей у відомостях, отриманих при першому та повторному допиті, службовець вправі зробити висновок, що підліток надав інформацію, що не відповідає дійсності. Як правило, вигадані обставини досить погано утримуються в пам’яті. Разом з тим, слідчий повинен врахувати вселяє вплив його питань. У цьому зв’язку він повинен максимально точно і правильно їх формулювати.

    Особливості допиту потерпілого і свідка: порядок оформлення

    Перед початком проведення слідчої дії співробітник органу ВД перевіряє особисті документи громадянина. Після цього останнього роз’яснюються його обов’язки, права і відповідальність. Хід бесіди, а також всі особливості допиту потерпілого фіксуються в протоколі. Показання суб’єкта записуються від першої особи. По можливості вони викладаються слово в слово. У протоколі повинні бути присутніми всі питання, задані громадянину, і відповіді, отримані від нього. У документі фіксуються факти пред’явлення особі доказів, речових у тому числі паперів, оголошення їх змісту, відтворення записів (аудіо/відео), свідчення, отримані від нього при цьому. Якщо бесіда проводилася з використанням технічних засобів, в протоколі зазначаються відомості про них. Після закінчення допиту документ пред’являється особі для ознайомлення або зачитується вголос. Громадянин має право вимагати внести доповнення і поправки до свідчення. Після повторного прочитання або заслуховування суб’єкт засвідчує правдивість інформації своїм підписом. Якщо документ складено на кількох аркушах, вона ставиться на всіх сторінках. Крім цього, протокол повинні підписати та інші учасники допиту.

    Бесіда з потерпілим

    За своїм статусом потерпілий вважається особою, зацікавленою в результаті розгляду. Особливе його положення багато в чому обумовлюється своєрідними переживаннями, пов’язаними з подією подією. У зв’язку з цим формуються специфічні особливості допиту потерпілого. У криміналістиці велика увага приділяється особистим якостям суб’єктів, які беруть участь у справі. Зокрема, враховуються страх, біль, бажання припинити посягання, напруга, страждання, які мали місце в момент злочину. Особливо складними є бесіди з людьми, які стали жертвами зґвалтування. Особливості допиту потерпілого в кримінальному процесі полягають у тому, що у людини можуть виникати провали в пам’яті. Вони обумовлюються саме тими сильними переживаннями, які були у суб’єкта при вчиненні посягання. Розглядаючи особливості допиту потерпілого у кримінальній справі, необхідно відзначити наступне. У ряді випадків у відомостях, які дають жертви злочинів, можуть з’явитися непоправні втрати. Такі ситуації мають місце при настанні тимчасової амнезії. Вона, в свою чергу, може зумовлюватися як внутрішніми переживаннями, так і зовнішнім впливом. Наприклад, якщо громадянину було завдано тяжкі тілесні ушкодження, він цілком може втратити пам’ять. Іноді у свідченнях можуть зустрічатися деякі перебільшення, узагальненість первинних відомостей. Найчастіше жертва злочину, не бажаючи цього, обумовлює і невинних. Ці обставини складають важливі особливості допиту потерпілого в судовому разберательстве.

    Методи

    Розглянемо деякі особливості тактики допиту потерпілого. При розмові з потерпілим слідчий зобов’язаний враховувати ступінь переживань і фактори, що визначають його стан у конкретний момент часу. У багатьох випадках робота з жертвою безпосередньо після злочину може не тільки не бути ефективною, але і перешкодити отриманню достовірної і повної інформації про подію. Враховуючи це, доцільно не поспішати з бесідами. Між тим, далеко не завжди ситуація дозволяє відкласти допит. У таких випадках доцільно передбачити місце, де буде проводитися повторна бесіда. Це повинна бути спокійна обстановка. Крім цього, після закінчення певного часу переживання втратять гостроту, пам’ять може набути здатність до відтворення, тимчасово втрачену раніше. Особливості допиту потерпілого тісно пов’язані з проблемами активізації діяльності мозку. Для їх вирішення слідчому потрібно роз’яснити громадянинові важливість отримання максимально повних відомостей про діяння і осіб, до нього причетних. Співробітник повинен зробити так, щоб мета бесіди – збір достовірної інформації – на час змогла витіснити переживання, створюють перешкоди в бесіді.

    Важливі моменти

    Розглядаючи особливості допиту потерпілого, не можна не відзначити, що в деяких випадках суб’єкт може замовчувати будь-яких обставинах, давати неправдиві дані, відмовлятися від своїх свідчень. Все це може мати місце в силу специфічних відносин між жертвою і злочинцем, страху відплати, боягузтво і ін Крім того, не слід забувати і про можливу недовіру особи правоохоронним органам. Часто жертви посягань висловлюють сумніви в тому, що структури правопорядку зможуть знайти винного і покарати їх за законом. Вкрай важливо з’ясувати мотиви, за якими суб’єкт дає неправильні відомості або щось замовчує. Тільки враховуючи всі особливості допиту потерпілого, слідчий зможе отримати достовірну і повну інформацію про подію.

    Висновок

    Робота слідчого – це головним чином напружена розумова діяльність. Службовцю необхідно знати про безліч факторів, розуміти їх вплив на людей в тій чи іншій ситуації. На практиці використовуються перевірені прийоми і методи ведення допиту, що дозволяють оперативно отримати необхідні докази по справі.