Особливо цінне рухоме майно: визначення, перелік

Державні, муніципальні підприємства – це не тільки забезпечення з бюджету, але ще й велика кількість вимог, зобов’язань, звітності. Зокрема, саме у таких юросіб на перший план виходить поняття «особливо цінне рухоме майно». Обумовлюється тим, що муніципальні, державні установи, підприємства не володіють власним майном, а лише розпоряджаються тим, що закріплюється. У юрнауке це іменують правом оперативного управління.

Закони і правила

Якщо звернути увагу на другий пункт 298-ї статті ЦК, можна знайти ряд обмежень, що накладаються на розпорядження майном. Вони накладаються на автономні установи, змушуючи їх попередньо узгоджувати операції з власником. Подібні обмеження поширюються на два класи: особливо цінне рухоме майно, нерухомість.

В рівній мірі обмеження поширюються на майно, що дісталося підприємству від власника, та на куплене юрособою з фінансових резервів, наданих власником. А ось якщо деякий об’єкт увійшов в перелік особливо цінного рухомого майна, тоді підприємство має право розпоряджатися ним так, щоб отримувати вигоду.

Бюджет: можливості та обмеження

З одного боку, можливість існувати на бюджетні гроші істотно спрощує виживання підприємства в умовах ринкової конкуренції. У той же час велика кількість папірців буквально душить будь-яку ініціативу. Зокрема, сильно обмежує можливості установи неможливість за своїм розсудом швидко і ефективно використовувати наявне в розпорядженні юридичної особи особливо цінне рухоме майно.

З іншого боку, для казенних підприємств обмеження ще більш суворі. Тут не можна відчужувати майно і розпоряджатися ним іншими способами навіть не тільки у випадку особливо цінного, але будь-якого. Лише при оформленні згоди власника, тобто скарбниці країни, можна провести операцію. А це вимагає колосальних запасів часу на документальний супровід операції.

Про що йдеться?

Яке коректне визначення особливо цінного рухомого майна? Цей термін позначає рухому власність, необхідну підприємству задля ведення статутної діяльності. Правило поширюється на автономні юридичні особи і функціонують за рахунок бюджету.

Що зарахувати до категорії, а що можна порахувати для підприємства не настільки «доленосним»? Є спеціальні правила, що декларовані Урядом країни. У них прямо прописані деякі види особливо цінного рухомого майна, дається опосередковане вказівку на ряд позицій.

Рухоме майно: необхідність

Виходячи із законів, перелік особливо цінного рухомого майна бюджетної установи включає всі позиції, які оцінюються в суму 200-500 тисяч російських рублів. Для розрахунку беруть вартість балансу. У деяких ситуаціях обмежувальної величиною, планкою вибирають вартість, встановлену фед. органами держвлади, яка є засновником підприємства.

Якщо деяке майно під зазначена умова не підпадає, але вважається життєво необхідним для підприємства (автономного, від бюджету), якщо воно треба задля ведення статутної діяльності, а відсутність ускладнить роботу юрособи, його можна назвати особливо цінним рухомим майном установи. Сюди ж зараховують позиції, які підпадають під перший пункт декларованого урядового Порядку під реєстраційним номером 538.

Відчуження, віднесення до особливо цінного рухомого майна

У деяких випадках необхідна додаткова регламентована процедура відчуження. Всі ці ситуації контролюються чинним законодавством і стосуються також розглянутої категорії позицій. Прийняті законодавчі акти, додатково регулюють інструментами юр. наук віднесення до категорії особливо цінного відчужуваного майна.

Мова йде про колекційних та збережених музеями предметах. Сюди зараховують і ряд об’єктів, що перебувають у власності держави, включених у держфонди музеїв. Фонд нерухомого та особливо цінного рухомого майна включає архів книг нації, документацію, що зберігається в державних архівах.

Хочу – роблю!

А хто розпоряджається власністю на свій розсуд? Для початку – різноманітні автономні підприємства, що придбали на власні гроші деякі позиції, у тому числі класифікуються як особливо цінне рухоме майно. Також юрособи можуть на свій розсуд розпоряджатися іншим майном, не класифікуються як особливо цінне – і не важливо, чиїми зусиллями воно з’явилося на підприємстві.

Особливо цінне рухоме майно бюджетної установи може бути об’єктом, яким керівництво юрособи розпоряджається за власним бажанням. Це поширюється на позиції, куплені підприємством на власні кошти. Що стосується іншого майна, то тут немає обмежень, як і в описаному вище випадку.

Можна чи ні?

Про те, яким чином узгоджувати операції з особливо цінним рухомим майном бюджетної установи, свідчить спеціальна документація, затверджена власником. Є це юрособа існує за рахунок федерального бюджету, тоді воно підпорядковується виданим Урядом Положення під номером 537, опублікованому 26 липня 2010 року.

Рухоме і нерухоме

Що стосується розпорядження нерухомим майном, то його надають засновнику підприємства. На практиці це працює наступним чином: безпосередні керівники підприємства в офіційному запиті формулюють, яким чином планується використовувати нерухомість, що це дає і які перспективи несе в собі. Якщо засновник погоджує документ – все відмінно, можна приступати до реалізації задуманого.

Згідно з останніми нововведеннями в законодавство на правилах договору оренди нерухомість може передаватися лише у разі схвалення операції Росмайном, в чию адресу направляють проект документації. У ряді випадків це не потрібно: коли рішення приймають підприємства, підпорядковані Росморречфлоту, Міноборони. На особливому становищі перебувають юрособи Управління справами Президента.

Закони та трактування

Про те, що являє собою особливо цінне рухоме майно автономного установи в діючих законах нашої країни, розповідає прийнятий в 1996 році сьомий ФЗ, присвячений некоммерциалам.

Саме ФЗ № 7 встановлює: будь підвид особливо цінного рухомого майна – це те, чим підприємство від бюджету керувати не вправі, але зобов’язана запитувати згоду. Тут же додатково нагадують: майно лише закріплюється за юридичними особами, а не дарується їм, в силу чого і діють зазначені обмеження.

Кому вирішувати?

ФЗ № 7 встановлює інстанції, у чиїй сфері ведення класифікація майна на особливо цінне та інше. Зокрема, такі обов’язки покладаються на вищі виконавчі органи державної влади. Вони контролюють роботу бюджетних підприємств, що включає в себе спостереження за майном та операціями з ним.

Коли мова йде про бюджетні підприємствах, що належать до муніципального рівня, контроль за їх діяльністю покладається на місцеву адміністрацію. Отже, перелік особливо цінного майна буде складатися і засновуватися уповноваженими на це представниками адміністрації.

В інших випадках привілеї і відповідальність у питаннях контролю покладаються на федеральну виконавчу владу як основну інстанцію, яка виробляє політику держави та контролює дотримання законів.

Нормативне регулювання: нові умови

У 2010 році був прийнятий новий федеральний закон, опублікований 3 листопада під номером 174 і присвячений автономним установам. У ньому розкривається поняття особливо цінного майна, розглядаються особливості взаємодії з ним.

З 174-го закону випливає, що у автономного підприємства немає права на свій розсуд розпоряджатися нерухомістю або майном, включеним в перелік особливо цінного, а доведеться спершу оформити погодження з засновником, з чиєї ініціативи закріплені за установою позиції. Тут додатково прописано, що майно, яке опинилося у автономного підприємства не в рамках закріплення за ним позицій, знаходиться у вільному користуванні юридичної особи та операції з ним не вимагають спеціального узгодження.

Майно: формуємо переліки

174-й ФЗ регламентує, яким чином можуть складатися переліки майна, операції з якими потребують погодження із засновниками. Приміром, держоргани, які є засновниками автономних підприємств, мають усі права щодо формування таких переліків і включають в них позиції, які значаться у федеральному бюджеті.

Якщо деякий установа сформовано при використанні майна регіону, міста країни, тоді перелік позицій формують, орієнтуючись на встановлені вищою виконавчою владою правила. А ось при формуванні автономного юрособи з передачею майна муніципалів права, обов’язки по складанню переліку покладаються на місцеву владу.

Класифікуємо офіційно

Щоб віднесення того чи іншого майна до особливо цінного не викликало суперечок і розбіжностей, операцію проводять в офіційному порядку, документуючи її на кожному етапі узгодження. Одним з ключових буде рішення засновника про те, які саме позиції потрібно включити в перелік. Такий документ складають у супроводі наказу про закріплення майна за обраним юридичною особою. Якщо майна в розпорядженні засновника немає, тоді одночасно зі складанням переліку оформляють документ про виділення грошей на купівлю зазначених позицій.

Обмеження – скрізь!

У нашій країні склалася така система управління товариством та процесами всередині нього, коли госвласть детально контролює буквально все, що відбувається, особливо якщо це більш-менш близько до бюджету і фінансовим інтересам держави як засновника, власника. Тому і було введено законами розглянуте поняття, операції з яким настільки істотно обмежені.

В рамках кожної установи, чиїм засновником виступають держоргани, необхідно вести окремий облік всього майна, віднесеного до згаданого переліку. Це впорядковує бухгалтерський облік і спрощує складання звітної документації. Також це робить більш наочним визначення можливостей оперування майном, яким володіє безпосередньо керівний склад підприємства.

Інструкції та обмеження

Про правила ведення обліку особливо цінного майна свідчать інструкції, на державному рівні прийняті під номерами 174н, 183н. Вони були створені, щоб спростити визначення того майна, з яким можна працювати на загальних підставах і робити що хочеться. Крім того, це дозволяє наочно показати, які позиції можна стягнути за зобов’язаннями юридичної особи. Якщо утримання майна пов’язане з витратами, такі компенсуються субсидіями.

Перелік: на прикладах

До списку особливо цінного майна завжди відносять автомобільний транспорт. При цьому не важлива ні категорія машини, ні її вартість по балансу. Також зараховують колісні, гусеничні машини, причепи, трактори.

На більшості підприємств обліковою політикою встановлюють межу в 50 тисяч рублів. Все майно, оцінене в більшу суму, розпорядженням керівників з погодження засновників відносять до категорії особливо цінного. Тут можна угледіти розбіжність із згаданою раніше сумою 200-500 тисяч: справді, на практиці часто вдаються до більш низької межі, що пояснюється особливостями практикуемого на бюджетних підприємствах бухгалтерського обліку. Втім, подібне зміщення межі лише спрощує звітність, а разом з тим дозволяє ефективно перерозподілити відповідальність, тому усталена практика ні в кого невдоволення не викликає.