Особливий порядок судового розгляду в кримінальному процесі

Судочинство в нашій країні виробляється у судах I, II інстанції, а також у касаційному порядку. Суд першої інстанції (світовий, районний, крайової) в теорії кримінального законодавства може проводити судове слідство як за загальними підставами, так і за особливим. Процес в цьому випадку носить назву “особливий порядок судового розгляду”, він набагато простіше для всіх сторін і відрізняється більш швидким розглядом. Правозастосовники такий порядок називають «спрощенкою». Однак у такого порядку є свої особливості і положення застосування. Це і буде розглянуто нижче.

Регламент

Все законодавство Російської Федерації базується на Конституції країни, і кримінальний процес не є винятком.

Особливий порядок судового розгляду в кримінальному процесі регламентується кримінально-процесуальним законодавством країни (КПК РФ № 174 ФЗ від 2001, 18 грудня, з останніми змінами 6 червня 2017 р.) – розділ 10, голови № 40 і 40.1.

Крім нормативно-правових актів, закріплених на рівні федерації, є і Постанова пленуму ЗС РФ № 60 від 05.12.2006 «Про застосування судами особливого порядку судового розгляду кримінальних справ», дає роз’яснення судам з деяких подробиць застосування цього порядку.

Поняття

Поняття і значення особливого порядку судового розгляду закріплено в теорії КПК і передбачає скорочений судовий розгляд (порядок), при якому державне обвинувачення (чи приватне) і потерпілий дають свою згоду для того, щоб обвинувачений ініціював (шляхом подання заяви) розгляд справи в спрощеному (особливому) порядку, а також міг клопотатися перед судом про винесення вироку, минаючи стадію «судовий розгляд» (без допитів, дослідження доказової бази та інших процесуальних дій). Судова система має певні особливості застосування особливого порядку судового розгляду. Цей порядок, на думку правозастосовників, є «вигідною» для всіх сторін кримінального розгляду. В даному судочинстві є особливості застосування особливого судового розгляду (умови, фактори, оцінка), вони і будуть розглянуті нижче.

Фактори для «спрощенки»

Розгляд справи в особливому порядку судового розгляду обумовлюється такими факторами, як:

Суспільно-небезпечне діяння (об’єкт злочину). Злочин не повинно бути тяжким і особливо тяжким.

Термін покарання. Термін покарання за вчинений злочин не може перевищувати 10 років.

Ступінь складності дослідження і закінчення судочинства. Не може бути сумнівів і розбіжностей у факті злочину і наявності доказів, так як суд не проводить судову перевірку і достовірність матеріалів – доказів конкретної справи.

Суспільно-політичне значення діяння. Розглянута справа не може бути резонансною, гучним, стосуватися осіб, які займають посади державних і муніципальних службовців.

Значення злочинів для суб’єктів кримінального розслідування. Обвинувачений ініціює такий процес, попередньо проконсультувавшись зі своїм захисником, але тільки за згодою звинувачення і потерпілого.

При такому порядку обвинувачений звільняється від сплати судових витрат.

Умови застосування

Особливий порядок судового розгляду може бути призначений судом лише при наявності визначених умов.

Судовий процес в особливий (спрощений) порядок можливий тільки стосовно повнолітніх дієздатних осіб, Якщо злочин вчинено неповнолітнім громадянином, то виробництво можливо тільки на правила загального порядку.

Особливий порядок судового розгляду («спрощенка») проводиться тільки з особистого заяви обвинуваченого (не підозрюваного та підсудного), а не його представника або адвоката.

Згода обвинувачення при особливому порядку судового розгляду належить до одного з найбільш важливих умов для «спрощенки». Необхідно наявність письмової згоди з боку державного/приватного обвинувачення і потерпілого. Інакше – загальний порядок.

Особа, визнана обвинуваченим і яка подає таку заяву, повинна розуміти факт своїх дій, усвідомлювати характер і наслідки такої заяви. І обов’язкова умова для обвинуваченого – згода з обвинуваченням.

«Спрощенка» відбувається за участі самого обвинуваченого, його захисника (право на захист, гарантоване конституцією) і обвинувача. У такому судочинстві суд може вивчити матеріали, що стосуються безпосередньо особистості обвинуваченого, пом’якшувальні і обтяжуючі обставини. Інші матеріали справи у судочинстві не досліджуються та не оцінюються.

Суд, виносячи обвинувальний вирок, не може призначити покарання більше 2/3 від максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання за скоєний злочин, передбачений кримінальним кодексом.

Клопотання на «спрощенку»

Особливий порядок судового розгляду в кримінальному процесі можливий при заявленому клопотанні на проведення такого розгляду обвинуваченим. Для подання такого клопотання обвинуваченому надається можливість у визначені періоди слідства. Клопотання на «спрощенку» приймаються тоді, коли:

Обвинуваченому надаються матеріали кримінальної справи для ознайомлення. Як правило, в цей період слідчим (дізнавачем) обвинуваченому роз’яснюється таке право.

Обвинувачений ознайомлюється з обвинувальним актом або висновком слідчого чи дізнавача.

Проходять попередні слухання, що безпосередньо стосуються тих або інших обставин справи.

Право на клопотання перед судовою владою для застосування “спрощенки” має тільки обвинувачений, підозрюваний і підсудний таким законодавцем правом не наділяються.

Выясняемые умови перед призначенням «спрощенки»

Особливий порядок судового розгляду можливий за згодою обвинуваченого. Перед тим як почати судовий розгляд в особливому порядку за ініціативою (згодою) тепер вже підсудного, суд правомочний з’ясувати у сторін такі умови:

Має місце повна згода обвинуваченого з інкримінованими обвинуваченням. Згода має бути повністю зі всіма фактами та епізодами, що лежать в основі обвинувачення, а не з його частиною.

Винесення вироку по справі. Чи є клопотання обвинуваченого на винесення вироку без проведеного судового розгляду та оцінки доказів.

Дотримання норм ст. 315 КПК. Заявлено клопотання на «спрощенку» в момент, коли обвинувачений вже не був підозрюваним, але ще не став підсудним. А також судом з’ясовується факт попередньої консультації обвинуваченого зі своїм захисником.

Усвідомлення своїх дій обвинуваченим. Суд повинен переконатися в тому, що обвинувачений повністю віддає звіт своїм діям і передбачає наслідки, які виникають після подання цієї заяви.

Термін покарання. Відповідає інкриміноване діяння з санкції статті КК покарання не більше 10 років.

Заперечення. Суд з’ясовує, чи немає заперечень на розгляд справи в даному порядку у державного (приватного) звинувачення і потерпілого.

Відсутність групи осіб. При судовому розгляді в такому порядку обвинувачувана особа повинна бути одна. Щодо злочинів, за якими обвинувачених декілька (група осіб), таке судочинство не проводиться.

Обґрунтування обвинувачення. Суд з’ясовує, наскільки обґрунтоване обвинувачення, є підтверджують докази вини обвинуваченого.

Припинення справи. Також обов’язкова умова для з’ясування судом, немає підстав щодо обвинуваченого припинення кримінального переслідування, так як виправдувальний вирок в особливому порядку не виноситься.

Відмова суду в клопотанні

Клопотання на проведення судочинства в особливому порядку може бути відхилено судом (в такому випадку виробництво буде проводиться у загальному порядку), якщо у суду будуть матися сумніви в зібраних доказах, також суд поставить під сумнів обґрунтованість обвинувачення. Навіть якщо дотримані всі формальності для такого виробництва, все-таки суд вправі вирішувати, чи застосовувати цей порядок чи ні. Особливий порядок – це право, а не обов’язок, тому суд може, не виносячи письмової мотивованої відмови у разі виникнення сумнівів, відмовити в такому виробництві. Таке виробництво можливе лише за наявності змістовних, а не формальних умов.

Порядок проведення

Після того, як конкретна кримінальна справа надходить до суду I інстанції, суд починає розгляд справи в особливому порядку судового розгляду, перевіряє, наскільки обґрунтоване обвинувачення, чи достатньо зібрано доказів.

Суд також розглядає клопотання обвинуваченого на судове провадження в особливому порядку, з’ясовує згода сторін обвинувачення і потерпілого на такий порядок.

Далі призначається дата і час кримінального судового процесу, при якому не проводиться розгляд доказів і допит свідків, однак судом можуть бути допитані особи, які можуть охарактеризувати обвинуваченого, дати оцінку пом’якшувальних і обтяжливих обставин.

Далі йде відкриття судового засідання і починається воно з встановлення особи тепер уже підсудного, його згоди з пред’явленим обвинуваченням, з’ясування, чи він підтверджує свою згоду на «спрощенку». Також вислуховується сторона обвинувачення. У разі відсутності заперечень на проведення судочинства в такому порядку справа розглядається далі. В іншому випадку застосовується загальний порядок судочинства, і розгляд призначено на інший час.

Суд заслуховує обвинувача і підсудного, з’ясовується факт згодою з пред’явленим обвинуваченням.

Далі відбувається дослідження характеристик, пом’якшувальних і обтяжуючих обставин. Підсудний має право вносити пояснення і доповнення.

При відсутності заперечень від учасників процесу суд переходить до етапу «дебати сторін». Звинувачення виносить свої пропозиції по пред’явленим обвинуваченням і можливого терміну, виду покарання. Таким же правом користується і сторона захисту. І останнім виступає підсудний зі своїми репліками і останнім словом.

За загальним правилом секретар загальних засідання веде протокол, в якому відображається весь хід судочинства. Ознайомитися з задокументованої інформацією можна буде пізніше.

Відмова обвинуваченого від особливого порядку

Формально кримінально-процесуальним кодексом (главою 40) не передбачена відмова обвинуваченого від судочинства в особливому порядку, однак виходячи з принципів кримінального провадження, така відмова цілком можливий. Відмова у проведенні «спрощенки» може бути оголошений обвинуваченим у будь-який момент аж до винесення рішення про призначення розгляду кримінальної справи в особливому порядку. При прийнятті такого рішення виробництво по справі відбувається в загальному порядку.

Сторона захисту проти «спрощенки»

Захист при особливому порядку судового розгляду, як і при будь-якому іншому розгляді, гаранирована державою. Особливий порядок судового розгляду проводиться тільки по заявленому клопотанню обвинуваченого. Обвинувач і потерпілий можуть не дати такої згоди, що буде слугувати відмовою у проведенні «спрощенки». А ось думка сторони захисту для суду не має принципового значення. Захисник виступає як представник інтересів обвинуваченого, але він не вправі приймати які б то не було процесуальні рішення за свого підопічного, в тому числі і проти проведення судочинства за “спрощенкою”.

Вирок та його оскарження

Як говорилося вище, вирок, винесений в особливому порядку судового розгляду, може бути тільки обвинувальним. В даному випадку не може бути ні виправдувального вироку, не закритого справи (по кожному з наявних умов).

Також такий вирок не може бути оскаржений в суді II інстанції по фактам і обставинам даної справи. Оскарження може бути лише у випадках порушення законодавства країни. Вирок може бути скасовано або змінено в апеляційному порядку, у випадку якщо при цьому не будуть змінені фактичні обставини справи (неправильна кваліфікація, амністія, закінчення строку давності).

Якщо судом ІІ інстанції буде вирішено, що рішення (вирок) суду I інстанції суперечить нормам законодавства країни, то він скасовує рішення (вирок) суду I інстанції і призначає розгляд справи в загальному порядку, за участю свідків, розглядом і оцінкою доказів.

Висновок

Отже, розглянувши тему “Особливий порядок судового розгляду”, кажучи мовою правозастосовників, “спрощенки”, можна зробити такі висновки:

1. Для того щоб застосувати особливий порядок судового розгляду при згоді обвинуваченого, одного його згоди та ініціативи недостатньо, обов’язково потрібно мати згоду сторони обвинувачення і потерпілого.

2. В даному випадку не проводиться судове розслідування, для участі в процесі достатньо присутності обвинуваченого, його захисника, сторони обвинувачення та потерпілого.

3. Щодо підсудного (статус “обвинуваченого” у нього був до початку провадження по справі може бути винесено тільки обвинувальний вирок (покарання 2/3).

4. Підсудний (колишній – обвинувачений) звільняється від судових витрат, і такий процес проходить набагато швидше, ніж процес за загальним порядком.

5. Суд не може відмовити сторонам у дебатах і позбавити обвинуваченого (у судовому засіданні вже підсудного останнього слова.

6. Суд може скасувати або перекваліфікувати злочин, але тільки в тому випадку, якщо фактичні обставини справи не зміняться і не потрібно буде проведення дослідження доказів.

І останній висновок: на судове провадження по так званій “спрощенку” сміливо можна погоджуватися тоді, коли злочин скоєно вперше, діяння належить до розряду злочинів невеликої тяжкості. При такому положенні речей суди, як правило, призначають покарання у вигляді умовного позбавлення волі, однак як суд, так і звинувачення позитивно дивляться на щире визнання і співробітництво обвинуваченого за органами слідства й суду.