Основні моделі олігополії: опис, типологія та особливості

Традиційна теорія економічних наслідків олігополії

Незалежно від того, яка розглядається модель ринку олігополії, важливо оцінити економічні наслідки й ефективність даній ринковій ситуації. Для початку варто розглянути традиційну точку зору, яка може бути описана такими положеннями:

• олигополисты призначають обсяг випуску і ціну продукції спільно, а тому ринкова ситуація наближається до абсолютної монополії;
• обсяг виробництва досить невеликий (нижче оптимального рівня), а розцінки на продукцію і послуги на порядок вище, ніж в умовах досконалої конкуренції;
• при об’єднанні в картелі виникає групова монополія, яку можна вважати економічно неефективною;
• тим моделям, в яких змагальний момент все-таки присутня, притаманні всі недоліки ринку недосконалої конкуренції;
• олигополисты мають значну ринкову владу, що надає ситуації всі труднощі монополістичної конкуренції в більш вираженій формі.

Теорія Шумпетера-Гелбрейта

Обмежена кількість гравців на ринку передбачає олігополія. Моделі поведінки не сприяють ефективному розподілу ресурсів, а тому серед економістів ведеться багато суперечок про економічної ефективності олігополії. Зокрема, це питання розглядається з точки зору НТП і впровадження інноваційних технологій. Більшість дослідників сходяться на думці, що тільки великі гравці на ринку можуть забезпечити НТП за рахунок значних фінансових і інтелектуальних ресурсів. При цьому значний обсяг прибутку гарантований, так як вхід у галузь для інших учасників заблокований. Частина доходів може бути перерозподілена на НДДКР. Тим не менш, якщо зіставити дану теорію з реальною картиною, стає зрозуміло, що навіть дрібні фірми або самостійні винахідники можуть зробити вагомий внесок у НТП.