Основні бухгалтерські рахунки. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку

Віктор Кузьмін
1 minute

На будь якому діючому підприємстві виконується безліч різних господарських операцій. В результаті змінюються залишки коштів та їх джерела в балансі. Інформація про стан активів необхідна для прийняття вірних управлінських рішень. Однак формувати баланс після виконання кожної операції не представляється можливим. У цьому зв’язку для відображення переміщення засобів використовуються рахунки бухгалтерського обліку. Розглянемо їх докладніше.

Структура

Рахунки бухгалтерського обліку є методом угруповання відображення операцій, пасиву та активу. Для кожного з них передбачено двозначний номер і назву. На них відображаються:

  • Дебетовий оборот. Він є сумою всіх операцій, які відображаються у відповідній частині рахунку без початкового сальдо.
  • Кредитовий оборот. Він представляє, відповідно, суму операцій, відображених в кредиті рахунку без початкового залишку.
  • Сальдо на початок і кінець періоду. Останній визначається за інформацією про початковому залишку в кредитовому і дебетовому обертах.

    • Основні бухгалтерські рахунки

    До них відносять:

  • Актив. Ці бухгалтерські рахунки показують майно підприємства. Сальдо (залишок) на них може бути тільки дебетовим.
  • Пасив. Ці статті відображають джерела коштів компанії. Сальдо в цьому випадку тільки кредитове.
  • Активно-пасивні бухгалтерські рахунки. На них показують розрахунки з підрядниками та постачальниками, замовниками і покупцями, підзвітними особами та іншими кредиторами і дебіторами.

    • У відповідності з проведеними операціями, змішаний бухгалтерський бюджетний рахунок може в одному періоді мати активну, а в іншому – пасивну структуру. У цьому зв’язку сальдо може бути як кредитовим, так і дебетовим, або одночасно і тим, і іншим.

    Актив

    До нього належать такі бухгалтерські рахунки:

  • Основні засоби – 01.
  • НМА – 04.
  • Матеріали – 10.
  • Основне виробництво – 20.
  • Готові вироби – 43.
  • Каса – 50.
  • Розрахункові статті – 51.
  • Валютні рахунки – 52.
  • Фінансові вкладення – 58.

    • Пасив

    У цій частині балансу присутні такі бухгалтерські рахунки, як:

  • Статутний капітал – 80.
  • Резервні кошти – 82.
  • Додатковий капітал – 83.
  • Збитки і прибутку – 99.
  • Розрахунки:
    • за короткостроковими позиками і кредитами – 66;
    • за довгостроковими кредитами і позиками – 67;
    • з підрядниками і постачальниками – 60;
    • по податках і зборах – 68;
    • по соціальному забезпеченню і страхуванню – 69;
    • з працівниками по оплаті праці – 70.

    Активно-пасивна частина

    У неї входять:

  • Прибутки та збитки – 99.
  • Розрахунки:
    • з засновниками – 75;
    • з підзвітними особами – 71;
    • з різними кредиторами та дебіторами – 76.

    План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності

    Він використовується в компаніях будь-якої форми власності, що використовують метод подвійного запису. План розроблений у відповідності з економічною класифікацією рахунків. У ньому наводяться назви і коди статей першого і другого порядку. Він, як і Інструкція по застосуванню плану бухгалтерських рахунків, затверджений Наказом Мінфіну №94н.

    Розділи

    Їх усього 8:

  • Необоротні активи.
  • Запаси виробництва.
  • Виробничі витрати.
  • Готові вироби.
  • Гроші.
  • Розрахунки.
  • Капітал.
  • Фінансовий результат.

    • Окремим розділом виділяють позабалансові рахунки.

    Методичний матеріал

    Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку включає в себе:

  • Економічний зміст, структуру і призначення кожної статті.
  • Порядок, у відповідності з яким ведеться синтетичний облік.
  • Типову схему кореспонденції статей.

    • На балансових рахунках відображаються відомості про наявність і переміщення майна фірми, а також джерела його формування.

    Позабалансові статті

    Вони показують інформацію про цінності, які не належать компанії. Таке майно може перебувати у користуванні і розпорядженні (не у власності) певний час. Приміром, взяті в оренду основні засоби (рах. 001). Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку не передбачає відображення цієї інформації у балансі. Операції на таких статтях наводяться без використання подвійного запису. Прихід обліковується за дебетом, вибуття і витрата – по кредиту. Позабалансові статті не мають кореспонденції.

    Економічний зміст

    Інструкція по бухгалтерським рахункам встановлює три категорії за цією ознакою. У методичному матеріалі наводяться особливості відображення інформації по них. Зокрема:

  • Рахунки господарських засобів характеризують стан коштів на певну дату. Ці рахунки активні. Вони мають дебетове сальдо. Ведення аналітичного обліку здійснюється в грошовому і натуральному вираженні за кожним видом коштів. Кредитовий оборот показує витрату, а дебетовий – надходження.
  • Рахунки джерел господарських ср-відображають стан на певну дату. Ці статті формують пасив балансу. Інструкція щодо застосування бухгалтерських рахунків передбачає відображення відомостей окремо на кожен джерело, як правило, у грошовому вираженні. Збільшення показуються за кредитом, витрати – по дебету; сальдо – кредитове.
  • Рахунки за фінансовими результатами і господарським процесам необхідні для забезпечення контролю над процесами постачання (заготовляння), виробництва та продажу. Ці статті включені в актив балансу.

    • Класифікація за структурою і призначенням

    У системі обліку виділяють:

  • Регулюючі рахунки. За ним уточнюється вартісна характеристика об’єктів, які відображаються на базових статтях. Вони не мають самостійним значенням, а несуть доповнюючу функцію.
  • Операційні рахунки. Ці статті використовуються для відображення витрат, які стосуються виконання операцій в процесі заготовляння, виробництва та продажу продукції, виробів, послуг, робіт.
  • Фінансово-результатні рахунки. Вони необхідні для виявлення показників зіставлення доходів і витрат, пов’язаних з їх отриманням, встановлення прибутку і збитку підприємства.
  • Інвентарні рахунки. На них відображаються гроші і матеріальні цінності компанії, в числі яких і цінні папери.
  • Фондові рахунки показують джерела утворення власних коштів компанії: додатковий, статутний і резервний капітал, цільове фінансування, нерозподілений прибуток. За їх кредитом відображається збільшення активів, за дебетом – витрати (використання).
  • Розрахункові рахунки. Ці статті використовуються для узагальнення інформації про стан взаємодії з кредиторами і дебіторами компанії.

    • Кореспонденція

    Господарська операція розглядається як задокументованого факту діяльності. Він впливає на грошову стан підприємства. Відображення кожної операції здійснюється з використанням методу подвійного запису на рахунках бухобліку. Вона також називається кореспонденцією. Подвійний запис являє собою відображення операції за дебетом одного і кредитом іншого статті балансу. Кодування з використанням рахунків бухобліку іменується бухгалтерської проводкою. Зміст операції, її сума, номер первинної документації, відповідно до якої відбувається запис, кореспонденція зазначаються в Журналі реєстрації.

    Розрахунок

    Бухгалтерський рахунок прикріплюється до кожного об’єкту господарських засобів і джерела. Як вище було сказано, всі статті розділені на три категорії. Розглянемо порядок розрахунку для активної частини.

    Відображення початкового залишку здійснюється за Д. За нього також показують надходження (збільшення) господарських засобів. До відображають їх вибуття (зменшення). Кінцевий залишок буде завжди дебетовим, або рівним нулю (при відсутності коштів). В процесі підрахунку оборотів (підсумків) можуть мати місце такі випадки:

    • Результат обороту по Д дорівнює показнику по К, Ск=0 при Сн дорівнює 0.
    • Величина Д > підсумку по К, Ск буде дебетовим.

    Розрахунок пасиву

    Відображення початкового залишку здійснюється завжди за К. Кінцеве сальдо буде кредитовим. При розрахунку можуть бути такі випадки:

    • Показник обороту по Д дорівнює підсумку за К, Ск=0 при Сн дорівнює нулю.
    • Результат за Д < значення К, Ск буде кредитовим.

    Оборотно-сальдова відомість

    Вона представлена як зведення залишків по рахунках бухобліку за конкретний часовий проміжок. В бланк оборотно-сальдової відомості переносяться:

  • Найменування статей.
  • Початкове сальдо.
  • Кредитові і дебетові обертів за певний (звітний) період.
  • Кінцевий залишок.

    • Після підрахунку за всіма графами виходить три пари рівності:

  • Початкове сальдо по Д повинне відповідати цьому ж показнику по К.
  • Підсумок обороту по Д дорівнює цій же величині за К.
  • Кінцеве сальдо по Д відповідає цьому ж показнику по К.

    • Баланс

    Він являє собою метод економічного групування і узагальнення відомостей про майно компанії щодо розміщення та складу. У ньому також відображається інформація за джерелами формування цінностей у грошовому вираженні на певну дату. Бухгалтерський баланс вважається найважливішою формою звітності підприємства. По ній можна оцінити грошове стан компанії. У баланс включені активна і пасивна частини. Їх підсумки рівні. В активі відбивається конкретне майно, яке знаходиться у власності компанії. Пасивна частина показує джерела його формування.

    Висновок

    Бухгалтерська діяльність має ключове значення для підприємства. Звітність дозволяє не тільки простежити переміщення коштів, виявити найбільш перспективні джерела їх надходження. Складання балансу, облік операцій полегшує контроль над діяльністю компанії. Показники використовуються в аналізі роботи підприємства. Від них залежать перспективи розвитку виробництва. Звітність має ключове значення при формуванні податкової документації. У зв’язку з цим фахівець повинен вміти не тільки розбиратися в найменуваннях рахунків і засобів, які відображаються на них. Необхідно розуміти порядок, згідно з яким інформація повинна на них вказуватися. Для полегшення роботи з рахунками затверджена відповідна Інструкція. В ній наведені всі необхідні відомості, що стосуються специфіки розрахунку і відображення коштів за статтями балансу.

    План рахунків – структурована документація, що дозволяє віднести ті чи інші операції у відповідні розділи. Послідовне узагальнення інформації дозволяє зробити точні обчислення, визначити ключові показники. Ні одне працююче підприємство не обходиться без складання бухгалтерської звітності. Фахівець, що займається цією роботою, повинен бути уважним і володіти певними знаннями. Помилки при складанні документації досить складно виправити.

    Для коригування недоліків розроблений певний порядок. Невірно складена звітність, неправильне відображення операцій за рахунками формує відповідні висновки. На підставі їх керівництво компанії приймає управлінські рішення. Якщо в розрахунках або вказівці операцій була допущена помилка, то і аналіз а також планування подальшої діяльності буде також неправильно.