Оскарження рішень: апеляція і касація

Віктор Кузьмін
1 minute

Апеляція та касація з’явилися у вітчизняному законодавстві після проведення реформи 1864 року. У той час було ухвалено кілька нормативних актів. В їх числі були “Судові статути”, в яких передбачалися ці інститути. Розглянемо їх у статті більш детально.

Суд: апеляція, касація

Свобода оскарження постанов виступає в якості одного з проявів конституційного положення, що встановлює право громадян оскаржувати дії державних органів і посадових осіб. Цим гарантується збереження законних інтересів учасників процесу. Апеляція та касація передбачають надання сторонам можливості з власної волі і своїми діями провокувати перевірку правомірності і обгрунтованості рішення. При цьому можна оскаржити постанови, винесені в ході цивільного, так і кримінального провадження. Без прояву ініціативи учасників вищестояща інстанція не може втручатися у справу, яка була розглянута нижчестоящим органом, та усувати допущені помилки.

Призначення

Апеляція та касація дозволяють:

  • Оскаржити будь-які постанови інстанцій. Це можуть бути кінцеві або проміжні акти, винесені у тому числі військової або судовою колегією.
  • Оскаржувати обгрунтованість і законність рішення в тій частині, яку визначають учасники процесу.
  • Подавати скаргу на рідному або іншому іншому, відомому мовою.
  • Доповнювати, змінювати або відкликати заяву.
  • Подавати скаргу без оплати державного мита.

    • Найважливішою гарантією, яку надають апеляція і касація, виступає правило про неприпустимість перетворення (повороту) до гіршого стану заявника. Це убезпечує його від негативних наслідків оскарження рішення іншим учасником.

    Межі розгляду

    Вони характеризуються двома аспектами: неприпустимістю перевірки рішення в частині, яка не була оскаржена, і щодо тих учасників, яких заява не стосується. Інакше кажучи, у вищестоящій інстанції відсутня ревізійний порядок. Перевірка щодо не зазначених у скарзі осіб та частині оскаржуваної ухвали може здійснюватися у разі виявлення будь-яких нових істотних обставин справи. Але і в цьому випадку не допускається погіршення становища сторін, яких вона торкнеться. Таким чином, учасники процесу самі визначають межі, в яких здійснюється перегляд постанови.

    Відмінність апеляції від касації

    Ці інститути мають загальні риси. Зокрема, і в першій, і в другій інстанції особа може оскаржити рішення, з яким не згоден. Разом з цим, є і суттєві відмінності між інститутами. Так, апеляція являє собою перевірку вищестоящого суду законності і правильності не вступило в силу рішення нижчестоящого суду. При цьому в ході перегляду можуть долучатися нові докази, якщо вони не були представлені в першій інстанції. У касацію можна оскаржити як не вступили, так і вступили в силу постанови. Що стосується надання нових доказів, то в цій інстанції вони не приймаються, як правило. Багато громадяни цікавляться – може справа з апеляцією перейти в касацію? Звичайно.

    Висновки

    В загальних рисах відмінність апеляції від касації полягає в:

  • Результаті розгляду. При задоволенні касаційної скарги постанова скасовується, а справа надсилаються на новий розгляд. При задоволенні заяви у другій інстанції матеріали переглядаються повністю, і приймається нову постанову.
  • Особливості розгляду. Друга інстанція, по суті, вивчає всі матеріали, третя – тільки ті доводи, які були подані заявником.
  • Надання доказів. В апеляції до розгляду приймаються як колишні доводи, так і нові факти. В третій інстанції можуть враховуватися докази тільки в тому випадку, якщо заявник підтвердить, що не міг надати їх раніше.

    • Як може справа з апеляцією перейти в касацію? Якщо при винесенні рішення другою інстанцією були допущені порушення норм матеріального або процесуального права, його можна оскаржити в порядку нагляду. Потрібно написати касаційну скаргу, викласти в неї всі моменти, з якими є незгода. При цьому важливо посилатися в обігу на конкретні норми права. Подача апеляції здійснюється в ту ж інстанцію, яка винесла оскаржуване рішення.

    Особливості складання заяви

    Скарги на рішення, ухвали судів першої інстанції оформлюються згідно з вимогами, встановленими в процесуальному законодавстві. Обов’язковими елементами виступають реквізити заяви. У верхньому кутку праворуч вказується:

  • Найменування суду, в який направляється документ.
  • Ф. В. О. заявника, його процесуальний статус (позивач, відповідач, обвинувачений тощо), адреса, телефон.
  • Відомості про інших учасників розгляду.

    • У змісті викладаються факти, з якими заявник не згоден. Рекомендується описувати їх у хронологічній послідовності, використовуючи офіційний діловий стиль. Доцільно вказувати конкретні статті, які не були дотримані або були використані/витлумачені невірно. У висновку наводиться перелік документів, що додаються до скарги. У їх числі повинна бути квитанція про оплату держмита (у передбачених законом випадках). В обов’язковому порядку ставиться підпис і дата складання. У разі порушення порядку оформлення скарга не буде прийнята до розгляду. Суд винесе відповідну ухвалу, в якій вкаже на помилки і встановлює термін для їх виправлення.