Органи і агенти валютного контролю

Валютні операції, що проводяться на території Росії, піддаються обов’язковому фінансовому контролю, одним з різновидів якого вважається валютний.

Контролем такого типу в Росії займається уряд, органи і агенти валютного контролю відповідно до законодавства, чинного в країні на даний момент.

Функції та завдання

Процес валютного контролю здійснюється з єдиною метою – для гарантії законності операцій, що проводяться на ринках Росії та пов’язаних з валютою. У більш вузькому розумінні його функції можуть зводитися до втілення в життя державної політики у сфері зовнішньої економіки. Федеральні закони про валютному контролі декларують ринкові методи контролювання, оскільки жорсткість у даному питання на сьогоднішній день вважається поганим тоном і може посприяти розвитку тіньової економіки. З цієї причини ще однією додатковою функцією валютного контролю можна вважати вплив ринкового типу на діяльність резидентів країни, що охоплює зовнішню економіку держави.

Операції, що піддаються валютному контролю

Валютному контролю підлягають три основні групи валютних операцій, що виділяються Федеральним законом:

  • Операції, що проводяться резидентами і нерезидентами РФ. Угода, що укладається з нерезидентами країни, практично миттєво стає предметом інтересу держави, оскільки вона зацікавлена в тому, щоб і громадяни країни, і резиденти інших держав не переступали букву закону. Широкі можливості для міжнародної зовнішньоекономічної діяльності укупі з глобалізацією надає свободу для розвитку тіньової економіки, тому будь-які угоди, участь в яких беруть нерезиденти, які проводяться через валютний контроль.
  • Операції з використанням цінних паперів внутрішнього і зовнішнього типу. Цінні папери, як і угоди з резидентами і нерезидентами, також піддаються контролю. Процес валютного контролю виконується в тому випадку, якщо робота ведеться з використанням цінних паперів, номінал яких є іноземна валюта, або випущених нерезидентами РФ.
  • Валютні операції, тобто операції із застосуванням іноземної валюти. До їх числа відносять як простий валютний обмін, так і розрахунки з постачальниками товарів і послуг за кордоном. Валютному контролю не підлягає будь-яка операція, в ході якої в ролі платіжного засобу виступає іноземна валюта.