Оплата ПДФО при звільненні: покрокова інструкція
Звільнення – закінчення трудових відносин між працівником і роботодавцем. У результаті цього дії працівник припиняє виконувати свої обов’язки в організації, а роботодавець перестає оплачувати працю уволившемуся працівника, трудовий договір розривається.
Відносини та порядок їх припинення (звільнення) між працівником і роботодавцем визначені в Законі “Про зайнятість населення в РФ” і Трудовому Кодексі РФ.
Трудове законодавство передбачає такі основні мотиви звільнення:
- Ініціатором виступає працівник (звільнення за власним бажанням).
- Ініціатором є працедавець (звільнення за недотримання вимог роботодавця, ліквідація підприємства, скорочення штатів тощо).
- За загальним рішенням працівника і роботодавця (за угодою сторін).
Процедура звільнення і остаточний розрахунок працівника з роботодавцем залежить від причин розірвання трудового договору.
Звільнення: як оформляється
Припинити трудові відносини з працівником можливо тільки при наявності документів, що підтверджують підставу для процедури звільнення:
- Заява працівника (звільнення за власним рішенням).
- Угода між працівником і роботодавцем, якщо звільнення відбувається за обопільною згодою.
- Повідомлення про припинення трудових відносинах, якщо минув строк укладення строкового договору.
Далі роботодавець зобов’язаний:
- Видати наказ про звільнення працівника, в ньому обов’язково вказується дата і підстава.
- До наказу оформити записку-розрахунок з зазначенням кількості днів невикористаної відпустки та всіх належних виплат при остаточному розрахунку.
- Зробити необхідні записи в трудовій книжці співробітника, який звільняється.
- Видати трудову книжку.
- Розрахуватися з звільняються співробітником.
- Видати довідки 2НДФЛ, 182н, СЗВМ-СТАЖ.
Звільнення: остаточний розрахунок
В останній робочий день (день звільнення) необхідно оформити остаточний розрахунок і виплатити всі належні працівникові суми.
Як правило, це:
- Заробітна плата (оклад, премії, надбавки, доплати за суміщення та інше), нарахована за відпрацьований час.
- Компенсація відпустки при звільненні (ПДФО оподатковується).
- Компенсаційні виплати з підстави звільнення.
До компенсаційних виплат з підстави звільнення відносяться:
- Вихідна допомога по скороченню штатів.
- Вихідна допомога при звільненні на пенсію по інвалідності.
- Допомога по скороченню штатів на час пошуку нового робочого місця.
- Компенсації керівнику, його заступникам, головному бухгалтеру при припиненні трудового контракту.
В день звільнення необхідно перерахувати всю нараховану суму за мінусом прибуткового податку (обчисленого за Податковим Кодексом РФ) на особовий рахунок працівника або видати її в касі підприємства.
Роботодавець не має права затримувати виплату (навіть якщо обхідний лист не підписаний).
Звільнення: ПДФО
Бухгалтер підприємства зі всіх належних сум нараховує та утримує ПДФО при звільненні.
Податком на доходи фізичних осіб оподатковуються:
- Заробітна плата (премії, надбавки, оплата по тарифу або окладу, доплати за заміщення і подібне).
- Компенсація за дні невикористаної відпустки.
Увага:
- Компенсації, пов’язані зі звільненням і передбачені трудовим або колективним договором, не обкладаються ПДФО, якщо вони не перевищують трикратний розмір середньомісячного заробітку (для працівників Крайньої Півночі і прирівняних до них районів – шестикратний розмір).
- Суми, що перевищують триразовий (шестиразовий) розмір середньомісячного заробітку обкладаються податком у встановленому порядку.
- Цей порядок утримання ПДФО загальний для всіх, не залежить від посади співробітника, який звільняється.
Важливо: утриманий ПДФО при звільненні має бути сплачений до бюджету не пізніше дня, наступного за днем звільнення (остаточного розрахунку).
Звільнення: довідка 2 ПДФО
Після всіх необхідних розрахунків видається довідка ПДФО при звільненні. В ній відображаються всі нарахування поточного календарного року по місяцях, обкладаються прибутковим податком. У довідці 2 ПДФО при звільненні повинні бути враховані нарахування остаточного розрахунку. Вони відображаються наступним чином:
- заробітна плата з кодом 2000;
- премії з кодом 2002;
- компенсація за невикористану відпустку – 4800;
- компенсаційні виплати в сумі перевищення триразового (шестиразового) середньомісячного заробітку – 4800;
Довідки 2 ПДФО за звільненим подаються в ИФНС по закінченні календарного року.
Оформлення 6 ПДФО при звільненні
Роботодавець в день звільнення проводить остаточний розрахунок з звільнюваним. Це подія відображається у звіті по формі 6 ПДФО наступним чином.
У другому розділі звіту записується:
- по рядку 100 – день остаточного розрахунку з працівником (в ідеалі – день звільнення);
- по рядку 110 – дата обчислення (утримання) прибуткового податку (збігається з датою по рядку 100);
- по рядку 120 – дата, наступна за днем утримання податку (день, який слідує за днем звільнення).
У звіті 6 ПДФО вказуються тільки доходи, з яких справляється прибутковий податок. Компенсаційні виплати, з яких не утримується ПДФО, у звіті не відображається.
Приклад: Іванов В. І. звільняється 26 квітня. У день звільнення йому нарахували:
30000 руб. – оплата по окладу за відпрацьовані в квітні дні.
10000 руб. – компенсація за невикористану відпустку.
15000 руб. – вихідна допомога (не обкладається прибутковим податком).
З нарахованих сум утримано прибутковий податок за ставкою 13% – (30000+10000)*13% = 5200 руб.
На руки Іванов В. І. отримав (30000+10000+15000)-5200=49800 руб.
У формі 6 ПДФО відображається так:
Рядок 100 – 26.04.2017, рядок 130 – 40000 руб.
Рядок 110 – 26.04.2017, рядок 140 – 5200 руб.
Рядок 120 – 27.04.2017.
Складні випадки при звільненні
Деякі цікаві випадки з практики, викликають труднощі при звільненні працівника:
1. Звільнення в останній день квартального місяця. Як відобразити його у формі 6 ПДФО?
Приклад: Іванов В. І. звільняється 31 березня (останній день першого кварталу). У день звільнення йому нараховано остаточний розрахунок -30000 руб., утримано ПДФО – 3900 руб.
Ця операція відображається у звіті другого кварталу, бо граничний строк перерахування ПДФО – 1 квітня (другий квартал):
Рядок 100 – 31.03.2017, стор 130 – 30000 руб.
Рядок 110 – 31.03.2017, стор 140 – 3900 руб.
Рядок 120 – 01.04.2017.
2. Працівник звільнився у грудні 2016 року, а в лютому 2017 року йому з запізненням виплатили компенсацію за невикористану відпустку. В якому податковому періоді показувати виплачену суму?
Суму доходу та утриманий прибутковий податок слід вказати в довідці 2 ПДФО за 2017 рік.
3. Працівнику надається відпустка з 11.04.2017 роки з подальшим звільненням. Остаточні виплати він отримав 10.04.2017 року. Як відобразити у формі 6 ПДФО?
10.04.2017 року були нараховані відпускні – 10000 руб. і заробітна плата за відпрацьований час – 20000 руб. З цих сум утримано прибутковий податок.
У звіті 6 ПДФО за другий квартал ця операція відображається так:
1. Для відпускних:
Стр. 100 – 10.04.2017, стор 130 – 10000 руб.
Стр. 110 – 10.04.2017, стор 140 – 1300 руб.
Стр. 120 – 30.04.2017.
2. Для остаточного розрахунку по зарплаті:
Стр. 100 – 10.04.2017, стор 130 – 20000 руб.
Стр. 110 – 10.04.2017, стор 140 – 2600 руб.
Стр. 120 – 11.04.2017.
Як бачимо, нюансів при заповненні форми 6 ПДФО і 2 ПДФО багато. Особливо уважними треба бути при звільненні співробітників. Сподіваємося, що деякі поради, наведені в цій статті, полегшать працю бухгалтера і кадровика.