Оплата ПДФО при звільненні: покрокова інструкція

Звільнення – закінчення трудових відносин між працівником і роботодавцем. У результаті цього дії працівник припиняє виконувати свої обов’язки в організації, а роботодавець перестає оплачувати працю уволившемуся працівника, трудовий договір розривається.

Відносини та порядок їх припинення (звільнення) між працівником і роботодавцем визначені в Законі “Про зайнятість населення в РФ” і Трудовому Кодексі РФ.

Трудове законодавство передбачає такі основні мотиви звільнення:

  • Ініціатором виступає працівник (звільнення за власним бажанням).
  • Ініціатором є працедавець (звільнення за недотримання вимог роботодавця, ліквідація підприємства, скорочення штатів тощо).
  • За загальним рішенням працівника і роботодавця (за угодою сторін).

Процедура звільнення і остаточний розрахунок працівника з роботодавцем залежить від причин розірвання трудового договору.

Звільнення: як оформляється

Припинити трудові відносини з працівником можливо тільки при наявності документів, що підтверджують підставу для процедури звільнення:

  • Заява працівника (звільнення за власним рішенням).
  • Угода між працівником і роботодавцем, якщо звільнення відбувається за обопільною згодою.
  • Повідомлення про припинення трудових відносинах, якщо минув строк укладення строкового договору.

Далі роботодавець зобов’язаний:

  • Видати наказ про звільнення працівника, в ньому обов’язково вказується дата і підстава.
  • До наказу оформити записку-розрахунок з зазначенням кількості днів невикористаної відпустки та всіх належних виплат при остаточному розрахунку.
  • Зробити необхідні записи в трудовій книжці співробітника, який звільняється.
  • Видати трудову книжку.
  • Розрахуватися з звільняються співробітником.
  • Видати довідки 2НДФЛ, 182н, СЗВМ-СТАЖ.

Звільнення: остаточний розрахунок

В останній робочий день (день звільнення) необхідно оформити остаточний розрахунок і виплатити всі належні працівникові суми.

Як правило, це:

  • Заробітна плата (оклад, премії, надбавки, доплати за суміщення та інше), нарахована за відпрацьований час.
  • Компенсація відпустки при звільненні (ПДФО оподатковується).
  • Компенсаційні виплати з підстави звільнення.

До компенсаційних виплат з підстави звільнення відносяться:

  • Вихідна допомога по скороченню штатів.
  • Вихідна допомога при звільненні на пенсію по інвалідності.
  • Допомога по скороченню штатів на час пошуку нового робочого місця.
  • Компенсації керівнику, його заступникам, головному бухгалтеру при припиненні трудового контракту.

В день звільнення необхідно перерахувати всю нараховану суму за мінусом прибуткового податку (обчисленого за Податковим Кодексом РФ) на особовий рахунок працівника або видати її в касі підприємства.

Роботодавець не має права затримувати виплату (навіть якщо обхідний лист не підписаний).

Звільнення: ПДФО

Бухгалтер підприємства зі всіх належних сум нараховує та утримує ПДФО при звільненні.

Податком на доходи фізичних осіб оподатковуються:

  • Заробітна плата (премії, надбавки, оплата по тарифу або окладу, доплати за заміщення і подібне).
  • Компенсація за дні невикористаної відпустки.

Увага:

  • Компенсації, пов’язані зі звільненням і передбачені трудовим або колективним договором, не обкладаються ПДФО, якщо вони не перевищують трикратний розмір середньомісячного заробітку (для працівників Крайньої Півночі і прирівняних до них районів – шестикратний розмір).
  • Суми, що перевищують триразовий (шестиразовий) розмір середньомісячного заробітку обкладаються податком у встановленому порядку.
  • Цей порядок утримання ПДФО загальний для всіх, не залежить від посади співробітника, який звільняється.

Важливо: утриманий ПДФО при звільненні має бути сплачений до бюджету не пізніше дня, наступного за днем звільнення (остаточного розрахунку).

Звільнення: довідка 2 ПДФО

Після всіх необхідних розрахунків видається довідка ПДФО при звільненні. В ній відображаються всі нарахування поточного календарного року по місяцях, обкладаються прибутковим податком. У довідці 2 ПДФО при звільненні повинні бути враховані нарахування остаточного розрахунку. Вони відображаються наступним чином:

  • заробітна плата з кодом 2000;
  • премії з кодом 2002;
  • компенсація за невикористану відпустку – 4800;
  • компенсаційні виплати в сумі перевищення триразового (шестиразового) середньомісячного заробітку – 4800;

Довідки 2 ПДФО за звільненим подаються в ИФНС по закінченні календарного року.

Оформлення 6 ПДФО при звільненні

Роботодавець в день звільнення проводить остаточний розрахунок з звільнюваним. Це подія відображається у звіті по формі 6 ПДФО наступним чином.

У другому розділі звіту записується:

  • по рядку 100 – день остаточного розрахунку з працівником (в ідеалі – день звільнення);
  • по рядку 110 – дата обчислення (утримання) прибуткового податку (збігається з датою по рядку 100);
  • по рядку 120 – дата, наступна за днем утримання податку (день, який слідує за днем звільнення).

У звіті 6 ПДФО вказуються тільки доходи, з яких справляється прибутковий податок. Компенсаційні виплати, з яких не утримується ПДФО, у звіті не відображається.

Приклад: Іванов В. І. звільняється 26 квітня. У день звільнення йому нарахували:

30000 руб. – оплата по окладу за відпрацьовані в квітні дні.

10000 руб. – компенсація за невикористану відпустку.

15000 руб. – вихідна допомога (не обкладається прибутковим податком).

З нарахованих сум утримано прибутковий податок за ставкою 13% – (30000+10000)*13% = 5200 руб.

На руки Іванов В. І. отримав (30000+10000+15000)-5200=49800 руб.

У формі 6 ПДФО відображається так:

Рядок 100 – 26.04.2017, рядок 130 – 40000 руб.

Рядок 110 – 26.04.2017, рядок 140 – 5200 руб.

Рядок 120 – 27.04.2017.

Складні випадки при звільненні

Деякі цікаві випадки з практики, викликають труднощі при звільненні працівника:

1. Звільнення в останній день квартального місяця. Як відобразити його у формі 6 ПДФО?

Приклад: Іванов В. І. звільняється 31 березня (останній день першого кварталу). У день звільнення йому нараховано остаточний розрахунок -30000 руб., утримано ПДФО – 3900 руб.

Ця операція відображається у звіті другого кварталу, бо граничний строк перерахування ПДФО – 1 квітня (другий квартал):

Рядок 100 – 31.03.2017, стор 130 – 30000 руб.

Рядок 110 – 31.03.2017, стор 140 – 3900 руб.

Рядок 120 – 01.04.2017.

2. Працівник звільнився у грудні 2016 року, а в лютому 2017 року йому з запізненням виплатили компенсацію за невикористану відпустку. В якому податковому періоді показувати виплачену суму?

Суму доходу та утриманий прибутковий податок слід вказати в довідці 2 ПДФО за 2017 рік.

3. Працівнику надається відпустка з 11.04.2017 роки з подальшим звільненням. Остаточні виплати він отримав 10.04.2017 року. Як відобразити у формі 6 ПДФО?

10.04.2017 року були нараховані відпускні – 10000 руб. і заробітна плата за відпрацьований час – 20000 руб. З цих сум утримано прибутковий податок.

У звіті 6 ПДФО за другий квартал ця операція відображається так:

1. Для відпускних:

Стр. 100 – 10.04.2017, стор 130 – 10000 руб.

Стр. 110 – 10.04.2017, стор 140 – 1300 руб.

Стр. 120 – 30.04.2017.

2. Для остаточного розрахунку по зарплаті:

Стр. 100 – 10.04.2017, стор 130 – 20000 руб.

Стр. 110 – 10.04.2017, стор 140 – 2600 руб.

Стр. 120 – 11.04.2017.

Як бачимо, нюансів при заповненні форми 6 ПДФО і 2 ПДФО багато. Особливо уважними треба бути при звільненні співробітників. Сподіваємося, що деякі поради, наведені в цій статті, полегшать працю бухгалтера і кадровика.