Оплата ПДФО при звільненні: покрокова інструкція

Звільнення – закінчення трудових відносин між працівником і роботодавцем. У результаті цього дії працівник припиняє виконувати свої обов’язки в організації, а роботодавець перестає оплачувати працю уволившемуся працівника, трудовий договір розривається.

Відносини та порядок їх припинення (звільнення) між працівником і роботодавцем визначені в Законі “Про зайнятість населення в РФ” і Трудовому Кодексі РФ.

Трудове законодавство передбачає такі основні мотиви звільнення:

• Ініціатором виступає працівник (звільнення за власним бажанням).
• Ініціатором є працедавець (звільнення за недотримання вимог роботодавця, ліквідація підприємства, скорочення штатів тощо).
• За загальним рішенням працівника і роботодавця (за угодою сторін).

Процедура звільнення і остаточний розрахунок працівника з роботодавцем залежить від причин розірвання трудового договору.

Звільнення: як оформляється

Припинити трудові відносини з працівником можливо тільки при наявності документів, що підтверджують підставу для процедури звільнення:

• Заява працівника (звільнення за власним рішенням).
• Угода між працівником і роботодавцем, якщо звільнення відбувається за обопільною згодою.
• Повідомлення про припинення трудових відносинах, якщо минув строк укладення строкового договору.

Далі роботодавець зобов’язаний:

• Видати наказ про звільнення працівника, в ньому обов’язково вказується дата і підстава.
• До наказу оформити записку-розрахунок з зазначенням кількості днів невикористаної відпустки та всіх належних виплат при остаточному розрахунку.
• Зробити необхідні записи в трудовій книжці співробітника, який звільняється.
• Видати трудову книжку.
• Розрахуватися з звільняються співробітником.
• Видати довідки 2НДФЛ, 182н, СЗВМ-СТАЖ.