ОПЕК: цілі, завдання, штаб-квартира, історія створення, генеральний секретар

У засобах масової інформації раз у раз з’являється така абревіатура, як ОПЕК. Цілі організації полягають у регулюванні ринку чорного золота. Структура є досить важливим гравцем на світовій арені. Але чи так все просто насправді? Одні фахівці дотримуються думки про те, що саме члени ОПЕК контролюють ситуацію на ринку «чорного золота». Проте інші вважають, що організація є лише прикриттям і «лялькою», маніпулюючи якої більш потужні держави лише посилюють свою владу.

Загальновідомі факти

Саме Організація країн-експортерів нафти має позначення ОПЕК. Більш точна розшифровка назви цієї структури на англійській мові звучить, як Organization of Petroleum Exporting Countries. Суть діяльності структури полягає в тому, що вона дозволяє державам, де основним сектором економіки є видобуток чорного золота, впливати на ринок нафтопродуктів. Тобто одним із головних завдань організації є встановлення тієї вартості за барель, яка вигідна великим гравцям ринку.

Члени об’єднання

На даний момент членами ОПЕК є тринадцять держав. Об’єднує їх тільки одне – наявність покладів горючої рідини. Основними учасниками організації є Іран, Ірак, Катар, Венесуела і Саудівська Аравія. Остання має найбільший авторитет і вплив у суспільстві. Серед латиноамериканських держав представником даної структури, крім Венесуели, є Еквадор. Самий жаркий материк включив в себе наступні країни, що входять в ОПЕК:

• Алжир;
• Нігерія;
• Ангола;
• Лівія.

З часом членство прийняли ще пара близькосхідних держав, таких як Кувейт і Об’єднані Арабські Емірати. Однак, незважаючи на таку географію, країни, що входять в ОПЕК, організували штаб-квартиру в столиці Австрії – Відні. На сьогоднішній час саме ці експортери нафти тримають під контролем сорок відсотків від загального ринку.

Історична підоснова

Історія створення ОПЕК починається із зустрічі світових лідерів з експорту чорного золота. Це були п’ять держав. Місцем їхнього зібрання стала столиця однієї з держав – Багдад. Те, що спонукало країни на об’єднання, пояснюється дуже просто. Одним із впливають на даний процес чинників є явище деколонізації. Як раз в той час, коли процес активно розвивався, і вирішили зібратися країни. Сталося це у вересні 1960 року.

На зборах обговорювалися шляхи виходу з-під контролю світових корпорацій. На той момент багато землі, які перебували в залежності від метрополій, стали звільнятися. Напрямок політичного режиму і економіці тепер вони могли задавати самостійно. Свобода рішень – ось, чого хотіли добитися майбутні члени ОПЕК. Цілі зароджувалася організації включали в себе стабілізацію вартості пального речовини і організацію своєї зони впливу на цьому ринку.

На той момент на ринку чорного золота найбільш авторитетні позиції займали компанії з Заходу. Це Exxon, Chevron, Mobil. Саме ці найбільші корпорації запропонували зробити ціну за барель на порядок нижче. Вони пояснили це сукупність витрат, що впливають на нафтову ренту. Але так як в ті роки світ особливо не відчував потреби в нафті, то і попит був нижчим пропозиції. Допустити реалізації даної пропозиції держави, об’єднання яких незабаром виникне організація країн-експортерів нафти, просто не могли.

Зростання сфери впливу

Насамперед необхідно було залагодити всі формальності і організувати роботу структури за зразком. Перша штаб-квартира ОПЕК перебувала у столиці Швейцарії – Женеві. Але через п’ять років після заснування організації Секретаріат був перенесений в австрійський Відень. Протягом наступних трьох років розроблялися і формувалися положення, що відображають права членів ОПЕК. Всі ці принципи були об’єднані в Декларацію, яку ухвалили на засіданні. Головна суть документа полягає в докладному роз’яснення можливостей держав в плані контролю національних природних ресурсів. Організація набула широкого розголосу. Це привернуло входження до складу структури нових членів, якими виступили Катар, Лівія, Індонезія та Об’єднані Арабські Емірати. Пізніше організацією зацікавився ще один великий експортер нафти – Алжир.

Штаб-квартира ОПЕК передала право на контроль над видобутком урядам країн, що входять в структуру. Це було правильним ходом і зумовило те, що в сімдесятих роках минулого сторіччя вплив на світовому ринку чорного золота ОПЕК було дуже великим. Це підтверджується тим, що ціна за барель даного пального речовини безпосередньо залежала від рішення цієї організації.

У сімдесят шостому році новими завданнями обросла робота ОПЕК. Цілі отримали новий напрям – це орієнтація на міжнародне розвиток. Останнє рішення спричинило за собою виникнення Фонду ОПЕК. Політика організації набула дещо оновлений вигляд. Це призвело до того, охочими вступити в ОПЕК стали ще кілька держав – африканські Нігерія, Габон і латиноамериканський Еквадор.

Дестабілізацію в роботу організації внесли вісімдесяті роки. Це обумовлено падіннями цін на чорне золото, при тому що до цього воно досягало максимальних позначок. Це призвело до того, що частка у світовому ринку країн-членів ОПЕК знизилася. На думку аналітиків, цей процес призвів до погіршення економічного становища в цих державах, так як на продаж цього пального тримається даний сектор.

Дев’яності роки

На початку дев’яностих років ситуація набула зворотний характер. Вартість бареля збільшилася і частка організації в глобальному сегменті також розширилася. Але на це були свої причини. До них можна віднести:

• впровадження нового компонента економічної політики квот;
• нова методологія ціноутворення – «кошик ОПЕК».

Проте навіть таке покращення не задовольнило членів організації. За їхніми прогнозами, зростання цін на чорне золото повинен був бути на порядок вище. Перешкодою на шляху до очікуваного стала нестабільна економічна ситуація в країнах Південно-Східної Азії. Криза тривав з дев’яносто восьмого за дев’яносто дев’ятий рік.

Але в той же час значною перевагою для держав, экспортировавших нафту, стало розвиток промислової сфери. У світі з’явилася величезна кількість нових виробництв, ресурсами роботи яких було саме це пальне речовина. Умови для зростання ціни бареля нафти створили також інтенсивні процеси глобалізації та енергоємні бізнеси.

В структурі організації також намічалися деякі зміни. На місце Габону і припинив свою роботу в складі структури Еквадору прийшла Російська Федерація. Статус спостерігача для цього найбільшого експортера чорного золота став значним плюсом для авторитету організації.

Нове тисячоліття

Постійними коливаннями економіки та кризовими процесами нове тисячоліття ознаменувалося для ОПЕК. Нафта в ціні то падала до мінімального рівня, то злітала до захмарних цифр. На перших порах ситуація була досить стабільною, відзначалася плавна позитивна динаміка. У 2008 році організація оновила склад, членство в ній взяла Ангола. Але в цьому ж році кризові фактори різко погіршили становище. Це проявлялося в тому, що ціна за барель нафти впала до планки двохтисячного року.

У наступні два роки вартість чорного золота трохи вирівнялася. Вона стала максимально комфортною як для експортерів, так і для покупців. У 2014 році знову активізувалися кризові процеси опустили вартість пального речовини до величини, яка була у нульовому. Але, незважаючи на все, ОПЕК стійко долає всі труднощі світової економіки і продовжує впливати на ринок енергетичних ресурсів.

Основні цілі

Для чого створена ОПЕК? Цілі організації являють собою збереження і примноження поточної частки на глобальному ринку. Крім того, структура впливає на встановлення цін. В цілому дані завдання ОПЕК були встановлені ще при створенні організації та суттєвих змін у напрямку діяльності не відбулося. Ті ж завдання можна назвати місією даного об’єднання.

Поточні цілі ОПЕК полягають у наступному:

• поліпшення технічних умов, що дозволяють полегшити видобуток і транспортування чорного золота;
• доцільне і ефективне вкладення дивідендів, отриманих від реалізації нафти.

Роль організації у світовому співтоваристві

Структура зареєстрована в Організації Об’єднаних Націй під статус міжурядової організації. Саме ООН сформувала деякі функції ОПЕК. Об’єднання має своє слово у вирішенні деяких питань, що стосуються світової економіки, торгівлі і суспільства.

Щорічно проводиться нарада, на якому представники від урядів країн-експортерів нафти обговорюють подальший напрямок роботи і стратегію діяльності на світовому ринку.

Зараз держави, що входять в організацію, що займаються видобутком шістдесяти відсотків від загального обсягу нафти. За розрахунками аналітиків – це не максимальний рівень, якого вони можуть досягти. На повну розробляє свої сховища і реалізує запаси лише Венесуела. Однак на цей рахунок в об’єднанні досі не можуть прийти до консенсусу. Одні вважають, що добувати можливий максимум необхідно, щоб не допустити збільшення впливу Сполучених Штатів на світовому енергетичному ринку. На думку інших, збільшення обсягів видобутку веде лише до зростання пропозиції. В цьому разі зниження попиту спричинить за собою зниження цін на дане пальне речовина.

Структура організації

Головною особою організації є генеральний секретар ОПЕК Мохаммед Баркиндо. За все те, що вирішить Конференція держав-учасниць, відповідає саме ця персона. У той же час Конференція, созывающаяся двічі в рік, являє собою провідний управлінський орган. Під час своїх зборів члени об’єднання займаються вирішенням наступних питань:

• розгляд нового складу учасників – надання членства якій-небудь країні обговорюється спільно;
• кадрові перестановки;
• фінансові моменти – розробка бюджету.

Розробкою перерахованих вище проблем займається спеціалізований орган, який носить назву Рада Керуючих. Крім нього в структурі організації своє місце посідають відділи, кожен з яких вивчає певне коло тем.

Важливим поняттям в організації роботи ОПЕК є також «кошик цін». Саме це визначення відіграє ключову роль в політиці ціноутворення. Сенс «кошика» дуже простий – це усереднене значення між вартістю пального речовини різних марок. Марка нафти встановлюється, в залежності від добувної країни і сорту. Паливо поділяють на «легкий» і «важкий».

Також важелем впливу на ринок є квоти. Що вони з себе представляють? Це обмеження на видобуток чорного золота на добу. Наприклад, у тому випадку, якщо квоти зменшуються, виникає дефіцит. Попит починає перевищувати пропозицію. Відповідно, завдяки цьому ціну на пальне речовина можна збільшувати.

Перспективи подальшого розвитку

Те, скільки країн ОПЕК, зараз не означає, що цей склад є остаточним. Абревіатура повністю пояснює цілі і завдання організації. Слідувати тій же політиці хочуть і безліч інших держав, які чекають схвалення на членство.

Сучасні аналітики вважають, що незабаром не тільки країни-експортери нафти будуть диктувати умови на енергетичному ринку. Швидше за все, напрямок в майбутньому будуть задавати імпортери чорного золота.

Те, наскільки комфортними будуть умови імпорту, визначить і розвиток національних економік. Тобто якщо в державах буде розвинений сектор промисловості, то це викличе стабілізацію цін на чорне золото. Але в тому випадку, якщо провадження вимагатимуть надмірних витрат палива, буде мати місце поступовий перехід на альтернативні джерела енергії. Деякі підприємства можуть бути просто ліквідовані. Це викличе зниження цін за барель нафти. Так, можна зробити висновок, що найбільш розумним рішенням є пошук компромісу між захистом власних національних інтересів і країн-експортерів нафти.

Інші фахівці розглядають таку ситуацію, що товару-замінника для даного пального речовини не буде. Це дозволить значно зміцнити вплив держав-експортерів на світовій арені. Так, навіть незважаючи на кризові та інфляційні процеси, спад цін не буде особливо істотним. При тому що деякі родовища розробляються досить повільно, попит завжди буде перевищувати пропозицію. Це також допоможе даними державам користуватися великим авторитетом і в політичній сфері.

Проблемні моменти

Основною проблемою організації є різниця в становищі країн-учасниць. Наприклад, Саудівська Аравія (ОПЕК) відрізняється низькою щільністю населення і в той же час величезними покладами «чорного золота». Також особливістю економіки країни є інвестування з боку інших держав. У Саудівській Аравії налагоджені партнерські зв’язки з західними компаніями. На противагу їй є такі країни, які мають досить велику кількість жителів, але при цьому низький рівень розвитку економіки. А так як будь-який проект, пов’язаний з енергетикою, вимагає великих вкладень, то держава постійно перебуває в боргах.

Ще однією проблемою є те, що прибуток, отриманий від реалізації чорного золота, потрібно вміти правильно розподілити. У перші роки після формування ОПЕК члени організації витрачали фінанси направо і наліво, хизуючись своїм багатством. Зараз це вважається поганим тоном, тому витрачатися кошти стали більш грамотно.

Ще одним моментом, з яким борються деякі країни, що є однією з головних задач на сьогоднішній момент, можна назвати технічну відсталість. В окремих державах досі присутні пережитки феодального ладу. Індустріалізація повинна надати великий вплив не тільки на розвиток енергетичної галузі, але і на якість життя людей. Багатьом підприємствам цієї сфери не вистачає кваліфікованих робітників.

Але головною особливістю всіх країн-учасниць ОПЕК, так само як і проблемою, є їх залежність від видобутку чорного золота.