Окреме провадження в цивільному процесі. Особливу виконавче провадження

Віктор Кузьмін

1 minute

Окреме провадження в цивільному процесі пов’язане з розглядом специфічних заяв. Цілі цього процесу стосуються виявлення і констатації тих чи інших обставин, на підставі яких виникли, змінилися або припинилися певні обов’язки та права. Органом, який розглядає такі звернення, є суд. Особливу виробництво має специфічні риси. Розглянемо їх далі в статті.

Характеристика

Окреме провадження в цивільному процесі володіє наступними ознаками:

В якості предмета розгляду виступає законний інтерес.
Способом захисту є встановлення конкретних станів і фактів, що мають юридичну значущість.
Порядок окремого провадження не передбачає можливість ведення спору про правовідносини сторін, що беруть участь у розгляді.
Мета процесу – захист певного інтересу.
Порушення справ здійснюється шляхом подання заяви, в якому не повинно міститися матеріально-правових вимог до іншої сторони правовідносин.
Учасники процесу зі своїми інтересами один одного прямо не протистоять.
Дозвіл справ здійснюється згідно з матеріальними нормами цивільно-правової сфери.

Основні категорії

Вони визначені у ст. 262, ч. 1 ЦПК. До справ особливого виробництва відносять звернення:

Про удочеріння (усиновлення).
Про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення його померлим.
Про встановлення станів і фактів, що мають юридичну значущість.
Про емансипації (визнання неповнолітнього абсолютно дієздатним).
Про визнання рухомого майна безхазяйним та передачу права власності (муніципальної) на нього.
Про внесення змін або виправлень у запис акта громадянського стану.
Про поновлення права за ордерним або втраченим цінних паперів.
Про примусової госпіталізації особи в психіатричну лікарню і медобстеження.
Про вчинення нотаріальних дій або відмову в них.
Про відновлення втраченого судочинства.

Однак наведений з ст. 262, 1 ч., перелік не вважається вичерпним. У ч. 2 цієї статті прямо встановлено, що у відповідності з федеральними законами особливе виробництво може стосуватися й інших заяв. Зокрема, до них відносять звернення про скасування обмеження дієздатності (за ст. 268, ч. 1) і її визнання (ст. 268, ч. 2).

Головна особливість

В якості неї традиційно в науці визнається відсутність спору про право. Це основна ознака, за якою особливе виробництво відрізняється від інших. Дане положення було закріплено в ст. 246, ч. 3 ЦПК 1964 році. В даний час ця норма оформлена в АПК і сучасному Цивільно-процесуальному кодексі. Як свідчить ч. 3 ст. 263 ЦПК, якщо в поданій заяві виявлено наявність спору про право, то уповноважений орган виносить ухвалу про залишення звернення без розгляду. У своїй ухвалі суд і роз’яснює заявникові та іншим зацікавленим учасникам їх право на дозвіл даного спору в ході позовного провадження. У правозастосовчій практиці ці положення використовуються досить широко.

Суб’єктний склад

Він також має свою специфіку. Особливу виробництво передбачає використання певного засобу захисту. В якості нього, зокрема, виступає заяву. У зв’язку з цим учасник, який подає звернення, іменується заявником. Всі інші сторони виступають як заінтересовані особи. Особливу виробництво не передбачає наявність позивача, відповідача або третіх осіб. Це, в свою чергу, означає, що відсутня можливість використовувати позовні інститути.

Специфіка мети процесу

У деяких категоріях справ особливого виробництва в якості мети виступає встановлення конкретного правосостояния не заявника, а іншої особи. Зокрема, це стосується розгляду звернення про визнання дієздатності. Крім того, необхідно сказати, що в розглядах, здійснюються в порядку особливого провадження, питання про підтвердження тих чи інших суб’єктивних можливостей заявників знаходяться за межами розгляду. Вони вирішуються у відповідності з нормами матеріального права, які визначають їх виникнення у відповідності з конкретними обставинами.

Їх відсутність або наявність повинно бути встановлено рішенням суду, винесеної в ході особливого виробництва. Необхідно також відзначити, що по ряду категорій захист законних інтересів не виступає в якості мети процесу. Зокрема, це стосується справ щодо примусової госпіталізації громадян у психіатричні лікарні та відповідного огляду. У цих випадках законні інтереси лікарів, які виступають в ролі заявників, зачіпаються в меншій мірі, ніж ті, які мають причетні особи. Звернення, таким чином, подається щодо захисту безпосередньо госпиталізованих або оглянутих громадян.

Відмінності від розгляду заяв з публічних правовідносин

Вони схожі тим, що мають місце між справами категорії особливого виробництва і зверненнями в порядку позовного провадження. Це обумовлюється наявністю однією суттєвою відмінною риси між останніми і заявами з публічних правовідносин. Різницю складають норми матеріального права, у відповідності з якими здійснюється розгляд у справах зазначених типів цивільного судочинства. Разом з тим дана ознака не виступає в якості підстави для об’єднання деяких категорій в окрему групу.

Важливий момент

Особливе виробництво, так само, як і інші два види традиційного цивільного судочинства, що стосуються справ з публічних правовідносин і позовних вимог, характеризується наявністю можливості розгляду категорій звернень, пов’язаних з суперечкою між сторонами процесу. Він може мати місце у всіх стрех випадках. Спір може бути пов’язаний з обставинами та фактами, які регулюються нормами матеріального права. Проте в рамках окремого провадження він не може стосуватися обов’язків і прав сторін, що беруть участь у процесі щодо один одного або осіб, в інтересах яких вони виступають при розгляді. Саме ця обставина дозволяє зробити висновок про те, чи можливо розгляд конкретного звернення у межах описуваного процесу, або воно має бути врегульовано в межах слухання за позовною вимогою або по спорах стосовно публічних правовідносин.

Думки науковців

Необхідно відзначити, що в спеціальних виданнях має місце дискусія з приводу предмета захисту розглядах в рамках окремого провадження. Перші підходи до розуміння даного питання почали формуватися у середині 60-х років 20 століття. Так, професор Зейдер зазначив, що законодавство відносить до категорії справ, які порушуються щодо захисту інтересу, все розгляду в рамках окремого провадження. У зв’язку з цим стає зрозумілим і предмет подібних розглядів. В якості нього логічно виступає законний інтерес, а не суб’єктивне право. Разом з тим була висунута і обґрунтована й інша точка зору.

Так, наприклад, Гукасян говорив про те, що у справах, розглянутих в рамках окремого провадження, зазвичай дійсно йдеться про захист законних інтересів. Але в ряді випадків в якості предмета виступає і матеріальне суб’єктивне право. Прикладом можна вважати справи, що стосуються питань визнання майна безхазяйним та передачі його у власність муніципалітету. У цих випадках суд не тільки встановлює (констатує) факт, але і вирішує подальшу юридичну долю майна. Ця точка зору ґрунтується на поділі розглядів в рамках розглянутої сфери. Зокрема, існують такі види особливого виробництва, як:

Встановлення того чи іншого юридичного факту.
Підтвердження відсутності або наявності у заявника суб’єктивних незаперечних прав.

Справи, пов’язані із встановленням факту володіння будівлею на праві власності та визнання майна безхазяйним, відносяться до другої категорії.

Висновки

Враховуючи вищевикладене, можна з певністю говорити про те, що має двоякий науковий підхід до визначення предмета захисту у справах, що розглядаються в рамках окремого провадження, – вузького і широкого. Вчені, які дотримуються другої точки зору, роблять висновок про те, що всі справи, що стосуються захисту інтересів, відносяться до категорії особливого виробництва. Вузький підхід до питання передбачає більшу конкретизацію. Для цієї точки зору більш характерно розгляд предмета захисту в рамках окремого провадження щодо окремих категорій цивільних справ, коли він (законний інтерес або матеріальне суб’єктивне право) встановлюється стосовно до вирішення по конкретному типу спору.

Особливу виконавче провадження

В рамках даного напрямку здійснюється реалізація постанов і рішень уповноважених органів. В якості компетентних та відповідальних посадових осіб у цій галузі виступають пристави з особливим виконавчим виробництвам. Однак не всім цілком зрозуміло, які рішення і постанови слід відносити до даної категорії. У відповідності з Федеральними законами, а також на підставі наказу Мін’юсту відділ з особливим виконавчим виробництвам здійснює діяльність по забезпеченню реалізації:

1. Рішень, виданих Арбітражною інстанцією і органами загальної юрисдикції за заявами:

Про вжиття заходів щодо реалізації позовної вимоги на суму від 50 і більше мільйонів рублів.
Про звернення стягнення на закладені матеріальні цінності (майно) в сумі 50 і більше мільйонів рублів.

2. Постанов митних та податкових структур, а також актів інших уповноважених органів, якщо розмір відшкодування за них дорівнює або більше 100 млн рублів.

Додатково

Згідно з виконавчими документами, які об’єднані у зведені виробництва з сумою стягнення в 50 або більше мільйонів рублів, здійснюється передача з іншого підрозділу в міжрайонне відділення судових приставів відповідної компетенції за погодженням із заступником керівника УФС служби судових приставів-виконавців.