Обєктивна сторона правопорушення: ознаки, елементи

Вина

Вона вважається обов’язковою ознакою правопорушення. Факультативними компонентами виступає емоційний фон, мета і мотив. Вина виражає психічне стан особи, її ставлення до протиправного діяння, яке вона вчиняє, а також реакцію на можливі наслідки. Вона передбачає розуміння чи усвідомлення суб’єктом неприпустимість його поведінки. При відсутності вини діяння не може кваліфікуватися як правопорушення. Вона може виражатися у двох формах. Вина може бути прямою або непрямою. В останньому випадку мається на увазі, що суб’єкт передбачає негативні наслідки і бажає їх настання. Непряма вина передбачає, що особа розуміє ймовірність шкоди, але по своїй самовпевненості або недбалості думає, що його вдасться уникнути. З цього випливає висновок. Якщо протиправність завжди передбачає провину, то відсутність останньої вказує на відсутність першої і, отже, на неможливість притягнення до відповідальності.

Специфіка провини

При формуванні умисної та необережної форм законодавцем використовується два елемента – вольовий та інтелектуальний. Приклади цього можна знайти в різних нормах. Так, по статті 110 НК, податкове злочин буде вважатися вчиненим умисно, коли суб’єкт усвідомлював протиправність своєї дії/бездіяльності, бажав або свідомо допускав настання негативних наслідків своєї поведінки. Дане формулювання можна знайти в частини 2 зазначеної норми. Розуміння протиправності виступає як інтелектуальний ознака, а свідоме допущення та бажання настання наслідків – як вольовий.