Обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу в РФ. Можливі перешкоди для укладення шлюбу

Фактори, що перешкоджають укладенню шлюбу, встановлені в ст. 14 СК. Їх перелік мінімальний та вичерпний. Список, в якому наведено умови, які перешкоджають укладенню шлюбу, розширювальному тлумаченню не підлягає. Це положення відповідає мінімального втручання державної влади в сімейні справи. Розглянемо далі обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу в РФ.

Загальні відомості

Обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу, це:

Принцип моногамії

Розглядаючи обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу, цей фактор слід розглянути в першу чергу. Заборона на вступ в інший союз при наявності непрекращенных, офіційно зареєстрованих відносин, що випливає з принципу моногамії (одношлюбності). Згідно з ним, жінка та чоловік мають право одночасно перебувати в одному шлюбі. Особа не буде вважатися перебувають у союзі, якщо він був припинений (в результаті оголошення дружина померлою або його смерті) або розірвано. При наявності підтверджуючого документа громадянин вправі укласти новий шлюб. При цьому закон не визначає жодних обмежувальних періодів для вступу в повторний союз (не передбачено “траурних” або “заборонних” строків після смерті або розлучення).

Фактичні відносини

Співжиття, союзи, вступ в які було здійснено за релігійними, місцевим або національним обрядів, не виступають як обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу. Згідно з сімейним законодавством, вони не мають юридичної значимості. Таким чином, особа, яка складається в таких відносинах, може вступити в подружній союз. Однак, якщо попередній шлюб припинений лише фактично, а не у встановленому законом порядку, то це буде перешкодою для укладення нового.

Відповідальність за порушення принципу моногамії

У КК РРФСР (ст. 235) було передбачено кримінальне покарання за двошлюбність. У чинному Кодексі не передбачено такого складу правопорушення. Проте закон надає право на захист своїх інтересів у судовому порядку. У разі виявлення наявності іншого офіційного шлюбу допускається подати позовну заяву. Це може зробити:

Заборона кровозмісних спілок

Близьку спорідненість виступає в якості перешкоджає для укладення шлюбу обставини у всіх цивілізованих країнах. Заборона кровозмісних спілок випливає в першу чергу з біологічних міркувань. Шлюби між родичами часто призводять до більш високого показника спадкових патологій і вад. Зокрема, у дітей, народжених у такому союзі, частіше, ніж в звичайних, традиційних сім’ях, відзначаються дефекти мовлення, розумова відсталість і так далі. Крім цього, заборона кровозмісних спілок продиктований і нормами моралі. У багатьох країнах такі шлюби тягнуть за собою кримінальне покарання. У вітчизняному КК відповідальності за це не передбачено. Однак прокурор або будь-який з подружжя може подати позов з вимогою визнати союз недійсним.

Класифікація родичів

Перелік громадян, які відносяться до близьких по крові людей, наведено в 14 ст. СК. У цей список входять родичі по прямій лінії (низхідній і висхідній). До них, зокрема, відносять:

Закон говорить про те, що наявність документа, який підтверджував би кровну близькість, не має значення. Зазначене положення поширюється однаковою мірою і на спорідненість, яка юридично не оформлено. Наведений вище список не вичерпний. З цього випливає, що інші родинні стосунки між особами, що бажають стати подружжям, не виступають як обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу.

Інші випадки

У чинному законі немає заборони на вступ в союз зведених сестер і братів (у яких взагалі немає спільних батьків). Це пояснюється тим, що вони складаються властивості, а не на спорідненні. Таким же чином характеризуються ставлення кожного з подружжя з родичами другого боку. Більш віддалені ступені спорідненості також не виступають як обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу. Наприклад, вступити в союз можуть двоюрідні сестри і брати, племінник і тітка, дядько і племінниця і так далі.

Усиновителі та усиновлені

Заборону на укладення шлюбу між цими особами, ймовірно, витікає з вимог моралі. Справа в тому, що відносини, що існують між усиновителями і усиновленими, прирівняні до тих, що мають місце між дітьми і батьками. Останнє ж є перешкодою для вступу в шлюб. Це положення, відповідно, поширюється і на відносини між усиновителями і усиновленими.

Винятки

В результаті усиновлення особи можуть опинитися в родинних відносин по прямій лінії або в статусі братів і сестер. Ці фактори не будуть виступати як обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу. Позов про недійсність союзу між усиновленим та усиновлювачем може подати прокурор або будь-який чоловік.

Недієздатність

Укладенню шлюбу перешкоджає психічні захворювання, внаслідок яких особа не може керувати поведінкою і розуміти наслідки дій. У цих випадках громадянин може бути визнаний судом недієздатним. Такі особи не в змозі висловити самостійно і усвідомлено свою волю. Наявність цієї заборони в законодавстві випливає з принципу добровільності створення сім’ї. Згода осіб, що вступають в союз, має бути вільним і свідомим, висловлюватись без будь-якого примусу. Держава має сприяти створенню нормальної, здорової сім’ї. Саме тому в законодавстві та визначено обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу.

Схема визнання недієздатності

Процедура регулюється положеннями гол. 31 ЦК. Порушення провадження може здійснюватися на підставі позовної вимоги одного з членів сім’ї недієздатного, органу опіки та піклування, психоневрологічного закладу. Необхідні процедури огляду слід провести до вступу в союз. Абсолютною перешкодою для вступу в союз буде виступати недієздатність, визнана в суді в порядку, який передбачений в законі. При подачі позову необхідно додати документ компетентної установи. Душевне захворювання, не що спричинило визнання недієздатності, навіть якщо воно підтверджено медичними документами, не може бути перешкодою для укладення шлюбу.

Важливий момент

Якщо визнання недієздатності мало місце після укладення шлюбу, то такий союз не може бути визнаний недійсним. Цей факт буде підставою для розлучення за ініціативою будь-кого з подружжя. Їли особа, яка страждає психічним захворюванням, але ще не визнана судом недієздатною, вступає в шлюб, то союз може бути розірваний у загальному порядку за позовом цього громадянина або опікуна. Причиною буде в цьому випадку виступати порок волі, тобто порушення добровільної згоди, передбаченого ст. 12, пункті 1 СК. Не буде перешкодою обмеження дієздатності, встановлене внаслідок зловживання наркотичними засобами або алкогольними напоями.

Хто може подати позов?

Заява має право написати сумлінний чоловік, недієздатний (при його одужання і відновлення дієздатності), опікун, орган піклування, прокурор та інші особи, чиї права порушені створенням такого союзу. Під останніми слід розуміти сестер дітей, братів та інших родичів, які претендують на отримання пенсії, спадщини і так далі.

Висновок

Таким чином, закон встановлює чотири обставини, які перешкоджають вступу в шлюб. Ці заборони спрямовані на формування нормальної сім’ї, виховання здорового потомства. Встановлюючи обмеження, держава і суспільство проявляє турботу про нації, виключає спадкові вади, забезпечує дотримання морально-етичних норм і реалізацію свободи волевиявлення громадян.