Обовязкове введення касових апаратів для ІП і ТОВ

Хто зможе працювати без ККМ

Введення касових апаратів з 2017 року поширюється не на всіх. Закон про ККТ робить виняток для певних видів діяльності, займаючись якими суб’єкти можуть не застосовувати каси. В основному ця діяльність пов’язана з торгівлею в нестаціонарних об’єктах. Це – реалізація молока і квасу з бочок, морозива і газет у кіосках, розносна торгівля, продаж товарів на ярмарках, ринках вихідного дня. Правила не поширюються на діяльність з прийому склотари, ремонту взуття, виготовлення металевої галантереї, догляду за дітьми, літніми і хворими людьми і так далі.

Можливо, до часу обов’язкового введення касових апаратів для всіх суб’єктів бізнесу, перелік видів діяльності, які можна здійснювати без ККТ, буде розширено.

Розрахунки з юридичними особами: коли потрібна каса?

Нові правила стосуються не тільки прийому оплати від населення. І хоча в загальному випадку розрахунки між кампаніями та /або ІП проводяться без ККТ, виняток є і тут.

Обов’язок застосування каси поширюється і на розрахунки електронними засобами платежу, якими є банківські карти. А вони можуть бути випущені не тільки для приватних осіб — існують так звані корпоративні картки. Так от, якщо товар або послуга оплачується за пред’явленням такої картки, то продавець зобов’язаний вибити чек незважаючи на те, що розрахунок у даному випадку проводиться між організаціями.

Ключовою тут є фраза про пред’явлення. Мається на увазі, що співробітник організації оплачує корпоративною карткою товари в офісі постачальника, пред’являючи її продавцю або вставляючи в термінал. У цьому випадку необхідно застосовувати ККТ. Якщо ж покупка оплачується корпоративною карткою через інтернет, тобто здійснюється переказ з картки компанії на рахунок постачальника, то касовий чек останній пробивати не має.