Облік матеріалів в бухгалтерському обліку. Списання матеріалів у бухгалтерському обліку
Облік матеріалів в бухгалтерському обліку займає важливе місце у фінансовій діяльності підприємства. Поставляються матеріали і сировина – основне джерело для виробництва продукції.
МПЗ – це…
До матеріально-виробничих запасів відносять купується з метою здійснення робіт, спрямованих на отримання прибутку, малоцінне майно. Куплені засоби розподіляють на виробництво або адміністративні потреби. Для обліку МПЗ використовують активний синтетичний рахунок 10.
Залежно від різновиду матеріалів, відкривають відповідні субрахунки для збору інформації в певному розрізі.
Організація обліку
За основу організації бухгалтерського обліку МПЗ взяті принципи його ведення:
- за місцем зберігання;
- по кожному відповідальній особі;
- віднесення матеріалів у відповідну групу, в залежності від їх виду.
На складі за матеріали відповідає комірник, він же здійснює запис у формі № М–17 картки обліку. На кожен номер відкривають окремий документ, записи в якому здійснюють на підставі первинних облікових регістрів. Після того як зроблять записів у складських картках, документацію передають в бухгалтерію.
Субрахунки
Основні матеріали в бухгалтерському обліку розподіляються на субрахунки. В основному угруповання роблять у категорії матеріалів. Наприклад, різні види транспортного палива об’єднують в одну категорію.
Організація може використовувати наступні рахунки бухгалтерського обліку “Матеріали”:
- 10.1 – для обліку МПЗ, які беруть участь у виробничому процесі і їх вартість входить до складу продукції;
- 10.2 – для збору інформації про комплектуючих;
- 10.3 – для обліку використовуваного палива і мастильних матеріалів;
- 10.5 – для обліку запасних частин і матеріалів, необхідних для транспорту та виробничого обладнання;
- 10.6 – для обліку інших матеріалів, необхідних для господарсько-адміністративної діяльності;
- 10.9 – для обліку інвентарних приладдя;
- 10.10 – для відображення інформації про кількість одиниць спеціального одягу, обладнання на складі;
- 10.11 – для відображення даних про використання спец. одягу та іншого обмундирування.
Додатково можуть бути відкриті й інші субрахунки для групування інформації про рух сировини і матеріалів.
Методи обліку у розрізі даних
Бухгалтерський облік матеріалів організації обумовлюється обраним методом ведення аналітичного обліку, яких є два: оборотний та сальдовий.
Оборотний спосіб обліку здійснюють на складі та в бухгалтерії одночасно в двох виразах: кількісному і грошовому. При цьому використовуються оборотні відомості. Оборотний облік матеріалів в бухгалтерському обліку може виконуватися двома способами.
Перший спосіб оборотного обліку
На кожну різновид матеріалів відкривають окрему картку аналітичного обліку. В ній відображають видаткові та прибуткові операції. Інформація відображається як у кількості одиниць матеріалів, так і в грошовому еквіваленті.
В кінці місяця складають оборотну відомість по кожному складському приміщенню. Суми можуть бути виведені окремо для субрахунків синтетичних рахунків, груп матеріалів. Обов’язково вказується загальна сума з даного складу. Інформацію групують у зведену оборотну відомість, а потім звіряють отримані дані з показниками на синтетичних рахунках.
Другий спосіб оборотного обліку
Документи, що описують видаткові та прибуткові операції за матеріалами збирають у групи на основі номенклатурних номерів. В кінці місяця кінцеві дані відображають в оборотній відомості в розрізі необхідних синтетичних і аналітичних рахунків. Інформація складається в грошовому і натуральному вираженні. Ґрунтуючись на даних оборотних відомостей, що становлять вільні відомості.
Цей варіант менш трудомісткий за рахунок відсутності необхідності ведення аналітичних карток обліку матеріалів. Тим не менш оборотний метод обліку матеріалів громіздкий і нераціональний навіть при використанні номенклатурних номерів.
Сальдовий метод обліку
Вважається більш прогресивним способом обліку руху матеріалів. Бухгалтерія в цьому випадку не відображає повторно складський облік, а використовує його дані. У встановлений організацією термін працівник бухгалтерії проводить перевірку правильності ведення складського обліку та особисто підписує картки.
В кінці місяця зав. складом або сам бухгалтер записують дані в кількісному вираженні в сальдову відомість. Подальшою обробкою інформації займається бухгалтерія. Виводиться вартість одиниці решти матеріалів за ціною облікової, встановленої на кожну групу окремо, і в загальному по складу. Після чого складається зведена сальдова відомість.
Бухгалтерський облік використання матеріалів також передбачає заповнення накопичувальних відомостей, які відображають інформацію про їх рух. Підрахувавши підсумки місячних оборотів, дані переносять у зведену накопичувальну відомість. Щомісяця проводять перевірку показників відомостей про рух матеріалів та оборотно-сальдових документів.
Оцінка матеріалів при надходженні на склад
Бухгалтерський облік надходження матеріалів найчастіше здійснюється за їх фактичною собівартістю, яку складають витрати підприємства на придбання, за винятком суми ПДВ і інших податків до відшкодування.
До фактичної собівартості можна віднести суми:
- виплачуються продавцю на підставі договору;
- сплачуються посередникам за надані інформаційно-консультаційні послуги, необхідні для придбання МПЗ;
- зборів митниці;
- невідшкодовуваних податкових зборів;
- транспортних і заготівельних витрат;
- інших витрат, пов’язаних з придбанням матеріалів.
У список фактичних витрат не входять адміністративні та загальногосподарські витрати за винятком випадків, при яких витрати безпосередньо пов’язані з придбанням МПЗ.
Фактична вартість майна, отриманого на безоплатній основі, розраховується з використанням ринкових цін на момент реєстрації приходу. МПЗ, внесені в статутний капітал, перед прийняттям до обліку підлягають грошовій оцінці.
Облік матеріалів у бухгалтерському обліку може проводиться і по облікової ціні кожної з категорій МПЗ. При цьому використовуються рахунки 15 або 16. Прихід відображають на дебеті, а списання – в кредиті. Метод прийому матеріалів за обліковою вартістю зазвичай використовують в тих випадках, коли постачання певного виду матеріалів регулярні.
Оцінка МПЗ у податковому обліку
До обов’язкового документування при вступі повинні бути прийняті матеріали. Бухгалтерський і податковий облік мають деякі розходження при відображенні витрат на придбання матеріалів, які складають фактичну собівартість. В цілому статті витрат збігаються, але податковий облік не визнає відсотки по позиках, які були нараховані до прийняття матеріалів, за витрати, пов’язані з придбанням матеріалів. На це потрібно загострити увагу і при веденні податкового обліку не включати цю статтю в розрахунок собівартості.
Проводки при прийнятті МПЗ на облік, якщо була здійснена купівля
Бухгалтерський облік придбання матеріалів за фактичною собівартістю відображається проводкою: Дт “Матеріали” Кт “Розрахунки з постачальниками”. Це перша операція в ланцюжку. Далі бухгалтер запише:
- Дт “ПДВ” Кт “Розрахунки з постачальниками” – на суму вхідного ПДВ.
- Дт “Розрахунки з ПДВ” Кт “ПДВ” – на суму ПДВ до відрахуванню.
- Дт “Розрахунки з постачальниками” Кт “Розрахунковий рахунок” – сума боргу за МПЗ оплачена постачальнику.
Всі витрати, що входять у статті фактичної собівартості, збираються на рахунку виробничого обліку, а потім дебетуються на рахунок 10.
Якщо підприємство здійснює прийом матеріалів за обліковими цінами, виконуються проводки:
- Дт “Заготівля та придбання мат. цінностей” Кт “Розрахунки з постачальниками” – надійшли матеріали (сума, по якій беруть МПЗ, встановлюється договором з продавцем або іншими документами).
- Дт “Заготівля та придбання мат. цінностей” Кт “Розрахунки з постачальниками” – на фактичну собівартість включена вартість транспортних витрат;
- Дт “Матеріали” Кт “Заготівля та придбання мат. цінностей” – матеріали оприбутковані по облікової вартості.
- Дт “Відхилення у вартості” Кт “Заготівля та придбання мат. цінностей” – показано перевищення фактичної собівартості над відповідної облікової вартістю.
- Дт “Заготівля та придбання мат. цінностей” Кт “Відхилення у вартості” – врахована перевищує різниця між обліковою ціною і фактичною собівартістю.
Якщо отримані матеріали не перебувають у власності підприємства, а надійшли на час, що їх відображають на дебеті рахунка 002.
Прийняття МПЗ на облік в інших випадках
Матеріали можуть надходити на склад організації не тільки за допомогою укладання угоди з постачальником. Розглянемо облік матеріалів в бухгалтерському обліку, які були придбані іншими способами:
| Дт | Кт | Характеристика операції |
| 10/15 | 98.2 | Прийняті на облік матеріали, що надійшли безоплатно |
| 98.1 | 91.1 | Відображена сума доходу, який принесли надійшли безоплатно матеріали |
| 10/15 | 91.1 | Матеріали надійшли на склад за ринкової вартості в результаті ліквідації ОЗ |
| 10 | 75 | МПЗ внесені в якості внеску в статутний капітал |
Варто зазначити, що бухгалтерський облік витрат матеріалів завжди виражається проведенням з використанням кредиту рахунку 10. При цьому не має значення, яким способом організація списує МПЗ на виробництво.
Списання матеріалів у бухгалтерському обліку
Оцінка вартості МПЗ при їх вибутті у виробничий процес може бути здійснена одним з методів:
- за середнім значенням собівартості;
- по величині собівартості одиниці МПЗ;
- за ФІФО;
- за ЛІФО.
Вартість матеріалів у бухгалтерському обліку до списання за середнім значенням собівартості є одним із звичних методів. У періоді МПЗ списують за обліковими цінами на виробництво. В кінці звітного місяця роблять розрахунок відхилення фактичної собівартості та облікових цін. Отриману суму списують. Приклад розрахунку розглянемо за даними, зазначеними у таблиці.
| Облікова ціна | Фактична собівартість | Відхилення | |
| Сальдо початкове | 21600 | 22800 | +2400 |
| Надійшло За місяць | 41050 | 43100 | +3250 |
| З залишком надійшло | 61450 | 64700 | +4450 |
| Витрачено за звітний період | 46800 | 49262 |
Виконаємо дії:
До списанню підлягає сума 3370 р. як різниця між фактичною собівартістю матеріалів і вартістю, за якою вони були списані у виробництво.
Метод оцінки по величині собівартості одиниці МПЗ використовують для незамінюваних видів запасів, а також при обліку цінних матеріалів (наприклад, дорогоцінних).
Методи ФІФО і ЛІФО
Списання матеріалів у бухгалтерському обліку за ФІФО потребує дотримання правила: незалежно від партії, яку відпускають у виробництво, вона враховується за вартістю першої закупівлі. Після повного списання кількості матеріалів першої партії, решта списують за вартістю другої, третьої і т. д. партій. Оцінку залишків матеріалів на складі виконують, навпаки, за вартістю останньої поставки.
Метод часто застосовують при закупівлі схожих матеріалів або сировини. Він вигідний підприємству в тих випадках, коли ринкова вартість МПЗ дешевшає.
Розглянемо приклад: на складі підприємства знаходиться 400 т однакового цементу, який був закуплений у різних продавців. 200 т першої партії куплено за 3200 грн. за тонну, а решта 200 т – 3300 грн. за тонну. У разі списання 30 т цементу бухгалтер буде враховувати вартість однієї тонни в 3200 р. до тих пір, поки не буде списаний весь обсяг першої поставки матеріалу. При цьому абсолютно неважливо, з якою закупівлі буде взято цемент.
Метод ЛІФО передбачає використання зворотного правила: спочатку МПЗ списують за вартістю останньої партії і так в порядку убування. Облік залишків на складі ведеться за цінами початкової поставки.
Сума витрачених матеріалів, які обліковуються за методом ФІФО або ЛІФО, визначається за формулою:
Р = Він + П – Ок, де:
Він – сума залишку матеріалів на початок місяця;
П – вартість прийнятих матеріалів;
Ок – вартість залишку матеріалів на кінець місяця.
Інвентаризація
Облік матеріалів у бухгалтерському обліку має здійснюватися безперервно і відображати достовірну інформацію про фактичну наявність МПЗ на складі. Для перевірки даних бухгалтерського обліку з реальними показниками підприємство проводить інвентаризацію, в процесі якої уповноважені особи звіряють дані облікових регістрів і підраховують кількість відповідних одиниць на складі.
Для відображення невідповідності між бухгалтерським обліком та фактичною наявністю, створений наступний порядок:
Правильне ведення обліку приймання і здавання матеріалів дозволяє знизити суму оподатковуваного прибутку.
