Незавершене виробництво – це… Інвентаризація, бухгалтерський і податковий облік

Характеристика

Найбільш достовірним і розповсюдженим вважається перший варіант. Суть методу полягає в тому, що згідно з даними інвентаризації встановлюється обсяг НЗВ по закінченні звітного періоду. Фактична собівартість визначається множенням цієї кількості на середню розрахункову собівартість однієї одиниці незавершеного виробництва. Оцінка за планового показника використовується в серійному або масовому випуску виробів. У цьому випадку застосовується облікова вартість одиниці НЗВ, яка розраховується економістами. Використання такої ціни істотно спрощує процес, однак при цьому більш трудомістким стає визначення собівартості виготовлених виробів. При застосуванні цього варіанту необхідно відображати відхилення від вартості НЗВ за плановою і фактичною собівартістю, яка показується на рах. 20. На матеріаломістких підприємствах використовується метод оцінки за ціною сировини, напівфабрикатів. Цей варіант відрізняється тим, що в складі НЗВ в цьому випадку будуть тільки прямі витрати або тільки матеріали. Всі інші витрати будуть списані на собівартість готових виробів.