Невідкладні слідчі дії – це що таке?

КК розглядає дізнання як одну з форм активності при розслідуванні події випадку. В рамках невідкладних слідчих дій дізнання являє собою форму дослідження ситуації з метою швидкого і точного здійснення правосуддя. Це явище характерне для з’ясування обставин справ, що проходять у кримінальних відділах правоохоронних інстанцій. Офіційна класифікація такої діяльності – процесуальна форма розслідування. Рішення, які приймають особи в ході заходів, повинні відповідати вимогам КПК, чинним на даний момент.

Організація роботи – запорука успішного результату

Щоб у рамках невідкладних слідчих дій дізнання було максимально результативним, необхідно вміти організувати робочий процес з найвищим ступенем ефективності. Відповідальність за це покладено на керівний склад правоохоронної інстанції, контролюючий підлеглий склад, всі справи у веденні відділення. Керівництво повинно особливо чітко відслідковувати ситуації, що вимагають попереднього ретельного дослідження. Право на порушення таких справ у загальному випадку належить слідчим.

Оперативність виробництва невідкладних слідчих дій, дізнання – запорука виявлення доказової бази. Швидкість реакції державних органів, відповідальних за попередні заходи по виявленню корисної інформації, дозволяє ефективно закріпити всі важливі відомості. На підставі цієї бази можна зрозуміти, хто винен у скоєному правопорушенні, а значить, викриття злочинця зажадає менше часу. Мета невідкладних заходів – мінімізація часового проміжку, що розділяє вчинення протиправного діяння і офіційне оголошення вироку винному.

Що робити?

Проведення невідкладних слідчих дій допускається, якщо виявлені такі ознаки порушує закони діяння, які вимагають відповідної заходи. Повний перелік, так само як і сам офіційний процедурний порядок, описані в 146-ю статтею актуального КПК. Згідно з регламентом цього нормативу, відповідальний держорган починає кримінальну справу, в рамках якого організуються невідкладні дії по дослідженню ситуації. Як правило, потреба в таких діях зумовлена неможливістю для слідчого з об’єктивних причин розпочати офіційне задокументовану вивчення випадку в якнайшвидшому часі. Слідчий, відкриває справу, неподследственное для нього, стає ініціатором невідкладних заходів. У його сфері зобов’язань – передача такої справи прокурору, щоб далі вивчення обставин було організовано згідно з офіційним регламентом.

Виробництво органом дізнання невідкладних слідчих дій спостерігається, якщо дізнавач ініціює справу у відповідності зі статтею КПК, при цьому рівень тяжкості оцінюється як невеликий, а подальший розвиток ситуації показує, що конкретний випадок знаходиться у віданні іншого дознавательного органу. У такій ситуації посадова особа зобов’язана передати справу на адресу прокурора, який надсилає документацію відділ, що відповідає за таку категорію правопорушень.

Офіційна термінологія

Відповідно до КПК невідкладні слідчі дії – важливе поняття, зазначене в цьому збірнику нормативних актів не менше чотирьох десятків разів. У той же час чіткого однозначного офіційного визначення в чинному законодавстві не сформульовано. Юристи оцінюють це як ініціативу законодавця уявити розглянуту категорію дій як підвид процесуальної активності. Якщо звернути увагу на інформацію, опубліковану в 86, 87 статтях, можна зрозуміти, що основне завдання такого заходу – збір даних про випадок з наступною перевіркою доказової бази. При цьому процесуальна активність – істотно більш глибоке, широке явище, ніж невідкладні заходи.

Дізнання як невідкладні слідчі дії попереднього слідства являє собою виявлення максимально актуальної інформації відразу по мірі надходження даних про скоєне правопорушення. В обивательському середовищі це позначається інтуїтивно зрозумілим виразом «по гарячих слідах». В рамках такої активності правоохоронні госинстанции можуть припинити злочин навіть в процесі вчинення, якщо для цього достатньо часу. В іншому випадку мета захисників правопорядку – пошук злочинця, ледь тільки протиправне діяння скоєно. При цьому підозрювані затримуються, відповідальні особи проводять покладені встановленим порядком заходи. В рамках активності необхідно виявити максимальну кількість доказів, забезпечити заходи щодо збереження об’єктів, закріплення доказової бази.

Що можна робити?

Поняття невідкладних слідчих дій передбачає таку активність, права на яку є у дознавательного держоргану. Проводити подібні заходи можна тільки в тому випадку, коли особливості кримінальної справи це допускають з урахуванням декларованого законом. Посадові особи фіксують сліди скоєного протиправного діяння, офіційно виявляючи його, шукають докази, закріплюють їх, вилучають для подальшого вивчення. Про ці заходи свідчить дев’ятнадцятий пункту п’ятої статті прийнятого в нашій державі КПК.

Нормативи, яким підпорядковані слідчі інстанції наших днів, дещо відрізняються від правил, що діяли раніше в РРФСР. Сучасними законами хоч і обговорений порядок невідкладних слідчих дій, але немає чіткого абсолютного списку дій, допустимих у рамках такої активності. Якщо аналізувати буквальне тлумачення поняття, можна дійти висновку, що до невідкладних при певній точці зору можна зарахувати будь-які дії слідчих.

Оцінюючи коректно

Так як вичерпного переліку невідкладних слідчих дій в КПК не наведено, необхідно аналізувати заходи на притаманні їм критерії, виявляючи, є серед них невідкладність. Така ґрунтується на ймовірності втрати, трансформації доказів. Якщо є припущення, що вчинила злочин особа може сховатися, воно є базою для проведення невідкладних заходів. Законами відрегульована необхідність максимально швидкого прибуття для дослідження місця події, трупа, проведення допиту і обшуку особи, підозрюваного у вчиненні протиправного діяння. Для коректного ведення справи потрібне термінове огляд.

У загальному випадку юристи кажуть, що зволікати з реалізацією невідкладних слідчих дій у кримінальних випадках не варто, якщо є серйозні підстави припускати, що швидке прибуття на місце подій дозволить отримати більше відомостей, ніж простий допит, скажімо, громадянина, чиї інтереси, права були ущемлені. Якщо ситуація супроводжується нанесенням матущерба, важливо на самому початку ведення справи сформулювати план відновлення. Зазвичай для цього обшукують підозрюваного, заарештовують належне йому майно. Можна написати доручення відповідальні за дізнання держоргани з метою розшукових заходів.

Всьому своє місце

Хоча виробництво невідкладних слідчих дій у багатьох випадках є необхідною частиною слідства, воно не може замінити собою всі попередні заходи по з’ясуванню обставин справи. Відповідальний за процедуру дізнання держорган не може організувати інші дослідження в рамках випадку, крім невідкладних, не можна займатися процесуальної активністю, здатної скоригувати результати вивчення даних. Не можна реалізовувати в рамках невідкладних заходів такі дії, які законом віднесені до сфери відповідальності слідчого і нікому (за винятком цієї посадової особи) не дано.

Розглядаючи приклади, які слідчі дії не є невідкладними, необхідно згадати:

• формулювання обвинувачення;
• вибір заходу;
• припинення кримінального провадження;
• призупинення дослідження випадку;
• написання висновку.

Теорія і практика

Розглядаючи виробництво невідкладних слідчих дій, необхідно приділити увагу тісно пов’язаного з ним поняття процесуальної дії. До числа таких належать, як видно з 32-го пункту п’ятої статті чинного КПК, активності, приймаються судом, слідством і рядом інших держструктур.

Відповідальний за процедуру дізнання держорган, проводить невідкладні слідчі дії, має можливості, преференції, завдяки яким можна організувати оперативні заходи, розшук. А ось у конкретного дізнавача прав на подібну ініціативу немає. Можливість організації певних заходів для виявлення обставин у конкретному випадку строго нормована чинним законодавством.

Можливості та правила

Проводячи слідчі дії, відповідальний за процедуру дізнання держорган вибирає особа, якій ставиться у зобов’язання проведення оперативної діяльності, розшуку. Для цього вибирається дізнавач. Рішення на користь конкретної посадової особи приймає начальник структури. Цей факт декларований першою частиною прийнятої під 41-м номером статті КПК. Законами встановлено, що повноваження не можуть бути довірені особи, яка раніше вже проводила розшук, оперативні заходи в рамках того ж справи або вже призначено відповідальними за них і проводить зараз.

Серед прав, даних дізнавачам чинними законами щодо невідкладних слідчих дій, особливу увагу варто приділити можливості організації слідчих дій, іншого роду процесуальних. У посадової особи є привілей прийняття відповідних рішень. Втім, є й винятки – це прямо зазначені в КПК ситуації, що вимагають попереднього узгодження запланованих заходів, висновків з начальником відділення. У ряді випадків вимагається санкціонування, схвалення прокурором, судовою інстанцією.

Треба – значить, треба

Якщо випадок такий, що невідкладні слідчі дії передбачають організацію оперативних заходів, розшуку, можна організувати зустріч посадової особи відповідальної за дізнання органу і підозрюваного щодо події. Для цього необхідно спершу звернутися до дізнавачу за отриманням дозвільної офіційній документації. Відповідальність за оформлення такого письмового дозволу несе дізнавач, веде діловодство за конкретного випадку.

Потрібно і обов’язково

Чинне законодавство містить нормативи щодо компетенції дознавательных структур. При цьому в розрахунок береться оцінка функціональності держоргану, підслідність з урахуванням предмета, персон, застосовних до них правил. Особливої уваги заслуговує стаття КПК, видана під номером 157, а саме, її четвертий і п’ятий пункти. З них випливає, що оцінка компетенції зобов’язує звернути увагу на місце, де протиправне діяння було вчинено.

Вхідні в структуру ОВС дізнавачі має право організувати невідкладні дослідження по справах, які підпадають під КПК, якщо такі у сфері відповідальності слідчих ОВС. Сучасні закони багато в чому відображають і нормативи прийнятого ще в РРФСР закону, присвяченого роботі міліції і декларував, що кримінальний відділ цієї структури має право організації невідкладних заходів. Якщо об’єкт злочину пов’язаний із суперечить правилам обігом психотропних, здатних спровокувати наркотичне сп’яніння речовин, відповідальність і права щодо організації невідкладних заходів покладаються на дізнавачів структури, пов’язаної з такими речовинами. Якщо злочин оцінено по другому пункту другого частини 151-ї статті КПК, обов’язок організації дізнання покладається на держоргани федбезопасности. Певні злочини бере на себе митна правоохоронна структура.

Особливий випадок

Спеціальні права даються командирам военчастей, підрозділів у складі военсил держави, начальникам установ, военгарнизонов. Їх сфера відповідальності – проведення невідкладних заходів у рамках дослідження обставин підпадає під КПК випадку, по якому підозрюваним проходить військовий або громадянин, який опинився на военсборах. Відповідальність за невідкладні заходи покладається на цю групу начальників, якщо в якості підозрюваного – хтось із числа цивільного персоналу ЗС, інших військових формувань, военорганов. Основна умова – виконання зобов’язань по службі, поєднане з вчиненням протиправного діяння. Доведеться розглядати і всі ті випадки, коли сталася подія з участю перелічених категорій громадян в частині, що гарнізоні, военучреждении, военсоединении.

Окреме питання – УІС. Начальники державних органів, установ цієї системи відповідають за організацію невідкладних заходів в рамках слідства, пов’язаного з порушеною за КПК справою, якщо злочинне діяння було абсолютно проти службового порядку. Зазначена категорія осіб має право організації невідкладних заходів, якщо правопорушник – співробітник держоргану, держустанови в їх сфері підпорядкування, а також інша особа, яка вчинила протиправне діяння в межах державного органу, установи, за яке відповідає позначений управлінський персонал.

Від обов’язків не втечеш

Є певна категорія осіб, безпосередньо в законі не зазначена, але володіє правами на організацію невідкладних дій і зобов’язана займатися цими питаннями при виявленні протиправної поведінки деякого громадянина. Мова йде про посадових осіб, не включених у структуру дознавательных органів, але мають відповідні повноваження при виконанні ряду умов.

КПК відносить до таким спеціалізованим категоріям капітанів кораблів, що курсують по річках і відкритому водному просторі, якщо відбувається далеке плавання. Їх сфера відповідальності – протиправне діяння, подію на конкретному судні. Якщо подія сталася в період зимівлі групи, що проводить розвідувальні, геологічні роботи, тоді відповідальність за невідкладні заходи покладається на керівника. Стосовно до злочинних подій, виявлених у межах консульських установ, представництв нашої держави в інших державах, право на організацію первинного вивчення дається чолі такої установи.

Що робити?

Зазначені категорії осіб у згаданих умовах можуть ініціювати кримінальну справу і організувати по ньому невідкладне дослідження в рамках слідства. Важливо негайно повідомити прокурора. Всі матеріали з нагоди, постанова, офіційно декларировавшее порушення справи, слід направити прокуророві, як тільки з’являється можливість. Така умова міститься в четвертій частині статті КПК, виданої під 146-м номером.

Як і коли?

Строк провадження невідкладних слідчих дій – досить спірний момент, як випливає з діючих законів, оскільки чіткого остаточного визначення в даний час не представлено. До числа невідкладних слід відносити заходи, які відповідальний за дізнання орган проводить одразу, щойно справа порушена. При цьому враховується такий факт: для виявлення справедливості важливо провести попереднє розслідування, але затримка за часом може стати причиною втрати цінної інформації. Невідкладні заходи дозволяють вчасно дослідити і закріпити важливі факти.

Якщо проаналізувати 157-ю статтю КПК, з неї можна виявити, що присутність злочинних ознак, зазначених у цьому правовому документі, допускає і зобов’язує проводити дознавательные попередні заходи в строк до десяти діб з моменту старту кримінальної справи. Після закінчення цього часового проміжку орган дізнання, який проявив ініціативу і взяв на себе дослідження ситуації, зобов’язаний передати всю документацію по справі на адресу керівника органу слідства.

Закони: застосовуємо на практиці

Зазначений строк невідкладних слідчих дій дається на організацію негайних заходи, необхідних для подальшого успішного визначення всіх особливостей ситуації. В рамках такої ініціативи відповідальний орган, посадова особа приймає обов’язкові заходи, відкладати які категорично неприпустимо, в іншому випадку висока ймовірність труднощі виявлення справедливості або повне виключення такої можливості.

Важливо пам’ятати про необхідність дотримання строків невідкладних слідчих дій, якщо активність правоохоронних структур спрямована на попередження протиправного діяння. Коректний підхід до ситуації, що дозволяє не затягувати час, дає можливість перехопити зловмисника раніше нанесення шкоди громадянам та майну або зловити його в момент вчинення проступку. Є ймовірність, що слідчий, якщо такий вже веде випадок, не має можливості особисто почати розслідування. Причини для цього повинні бути строго об’єктивними: географічне видалення, проведення дослідження іншого місця в рамках іншого досліджуваного випадку. Оцінюють, наскільки висока ймовірність, що винуватці зникнуть з місця подій.

Всьому свій час

Вже не раз досвідчені правознавці наголошували, що саме правильно і оперативно організовані невідкладні дії дозволяли зібрати необхідні докази і розкрити протиправний вчинок з точним визначенням винних і виявленням ступеня їх вини.

Раніше діючий нормативний акт (ще в період РРФСР) допускав в якості невідкладних тільки обмежений набір активностей дізнавача. До числа таких заходів ставилися дослідження місця, огляд, робота з підозрюваним (виїмка, обшук, допрашивание, затримання), зі свідками та персонами, чиї права та інтереси були ущемлені (допит). При організації заходів потрібно враховувати деякі особливості. Наприклад, потерпілі, свідки з часом забувають точні деталі події, тому важливо одержати від них інформацію як можна швидше. Більше того, є можливість переїзду, повної втрати зв’язку з людиною, що стане причиною інформаційного пробілу для слідства. Нерідко тут мова йде навіть не про десять діб, а про годинах і хвилинах.