Необоротні активи: склад і структура. Вкладення у необоротні активи, облік

Основна проблематика

В умовах економічного спаду суб’єкти господарювання нераціонально використовують свій основний капітал. Він формується на початковому етапі їх діяльності, а в подальшому активи вимагають регулярних інвестицій і постійного ефективного управління.

Останнім часом устаткування на багатьох підприємствах застаріле, а кошти на його оновлення обмежені. У результаті знижується їх продуктивність. Це негативно позначається як на якості готової продукції і обсягах виробництва, так і на кінцевих результатах діяльності господарських об’єктів. З метою вирішення даної проблеми оновлюється нормативне регулювання, змінюються базові аспекти бухгалтерського обліку основного капіталу, посилюються правові регламенти його використання, розширюється спектр господарських операцій.

Класифікація

Необоротні активи відрізняються різноманітністю елементів і видів. У зв’язку з цим для зручності управління підприємству необхідно підрозділити їх за функціональною ознакою. По даній класифікації вони представлені нематеріальними активами, основними засобами (фондами), капітальними інвестиціями, устаткування до монтажу, фінансовими вкладеннями, які повернуться не раніше, ніж через 12 місяців, і іншими позаоборотними активами.

Певні групи основного капіталу на невеликих підприємствах можуть бути відсутніми.

В залежності від того, яку сферу діяльності обслуговує основний капітал, його також можна класифікувати на операційний, інвестиційний та невиробничий. Останній, на відміну від двох перших, не задіяний у виробничій, ні у фінансовій діяльності об’єкта господарювання, а обслуговує співробітників підприємства. До даних активів належать спортивні та оздоровчі комплекси, їдальні, навчальні заклади і т. д.

Щодо джерел утворення основний капітал класифікується на власний і орендований.