Міжнародна патентна класифікація (МПК): історія створення та розвиток

Міжнародна патентна класифікація (МПК) представлена у вигляді системи поділу груп дозвільної документації. Вона використовується відомствами та іншими суб’єктами, що здійснюють пошук таких документів. Згідно з нею класифікуються авторські свідоцтва, патенти на корисні моделі, промислові зразки, винаходи. Розглянемо особливості МПК.

Загальні відомості

Класифікація була створена в 1971 р. Підставою для її формування стало Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.

Система регулярно оновлюється Комітетом експертів. У нього входять представники країн-учасниць Угоди, спостерігачі від інших організацій. До числа останніх, наприклад, відноситься Європейська патентна організація.

Адміністративними питаннями опікується ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності).

Специфіка системи

Будь-який патентний документ будь-якої держави-учасника Угоди має хоча б один класифікаційний індекс Міжнародної патентної класифікації із зазначенням технічній галузі, до якої відноситься конкретний винахід. Для більш повного інформування користувачів про зміст документа може призначатися кілька індексів.

Міжнародна патентна класифікація охоплює всі сфери знань, для об’єктів яких передбачена захист спеціальними документами.

Структура

Існує 5 рівнів ієрархії Міжнародної патентної класифікації:

Подальше уточнення здійснюється за допомогою послідовного підпорядкування підгруп.

Для кожного об’єкта передбачений індекс і описова частина. Перший (за винятком розділів) включає в себе індекс попереднього рівня і букву/число, додані до нього. В описовій частині присутня заголовок і короткий перелік рубрик або тематики, що відносяться до об’єкта.

Розділи

Їх всього 8. Вони вважаються вищим рівнем в ієрархії Міжнародної патентної класифікації. У кожного розділу є своє позначення – одна з латинських літер від А до Н. Їм відповідають такі найменування:

• Задоволення життєвих потреб людини – А.
• Різні технологічні процеси, транспортування – Ст.
• Металургія, хімія – С.
• Папір, текстиль – D.
• Гірнича справа, будівництво – Е.
• Вибухові роботи, боєприпаси, зброя, насоси і двигуни, опалення, освітлення, машинобудування – F.
• Фізика – G.
• Електрика – Н.

Класи

Вони присутні в кожному розділі. Класи вважаються другим ієрархічним рівнем Міжнародної патентної класифікації.

Для кожного з них передбачено позначення, що включає в себе індекс розділу і двозначне число. У заголовку відображається зміст. Наприклад, клас А01 – лісове та сільське господарство, мисливство, тваринництво, рибництво і рибальство, вилов тварин.

Підклас

У кожному класі може бути один або кілька підкласів. Вони є третім ієрархічним рівнем.

Для позначення використовується індекс класу і заголовна латинська літера. У заголовку підкласу максимально точно визначає його зміст. Приміром, А01В – це обробка грунту в лісовому та сільському господарстві, вузли, приладдя та деталі сільськогосподарських машин і в цілому знарядь.

Групи

Вони присутні в кожному підкласі. Їх індекс включає в себе позначення підкласу і два числа, які розділяються похилою рискою. Групи складаються з основних груп і підгруп. Для позначення перших використовується індекс підкласу, до якого приєднується 1-,2 – або 3-значне число, похила риска, два нулі.

По тексту основної групи точно визначається область техніки, найбільш підходящою для пошуку. Наприклад: ручні знаряддя – А01В 1/00.

Підгрупи

Вони входять до рубрики, що відносяться до основної групи.

В якості позначення використовується індекс підкласу з числом основної групи, до якої належить ця підгрупа, далі йде похила риска і як мінімум 2 цифри, крім двох нулів.

За текстом точно визначається тематична область, найбільш підходяща для виконання пошуку. Перед ним ставляться крапки (одна або більше). За ним визначається ступінь підпорядкованості, тобто вони вказують на те, що дана підгрупа виступає в якості рубрики, яка підпорядковується вищій найближчій рубриці, надрукованої з меншим зміщенням (на одну точку ближче до індексу). Наприклад:

• А01В 1/02 .заступи; лопати.
• А01В 1/04 ..з зубцями.

Історична довідка

В основу сучасної класифікації лягла Європейська система, створена на основі Конвенції, складеної в 1954 р. і виданій у 1968-м.

В 1967 р. між Об’єднаними бюро охорони інтелектуальної власності та Радою Європи почалися переговори про надання Класифікації статусу міжнародної. В результаті було підписано Страсбурзька угода. Так виникла перша редакція МПК. У ній були присутні 8 розділів, 103 класу і 594 підкласу. В восьмий редакції містилося стільки ж розділів. Класів стало 129, підкласів – 693, основних груп – 7314, а підгруп – 61397.

Реформування Міжнародної класифікації

Періодично здійснюється приведення Класифікації у відповідність з останніми досягненнями науки і техніки. До 31 грудня 2005-го було видано 7 редакцій МПК. До цього часу перегляд здійснювався приблизно раз у п’ять років. Проте Класифікація випускалася на паперовому носії. Для підвищення ефективності застосування в цифровому середовищі з 1999 по 2005 рік проводилась реформа. В результаті неї з 01.01.2006 р. вступила в дію 8 редакція системи.

Класифікація була розділена на 2 рівні: базовий і розширений. Перший переглядається раз у 3 роки, другий – безперервно. Реформа забезпечила задоволення потреб користувачів різних категорій. Крім того, були введені зміни, що стосуються рекласифікації патентних документів на зразки, винаходи, а також корисні моделі, в тому числі опублікованих заявок на їх отримання при коригуванні Класифікації з використанням переваг електронної системи. Зокрема, передбачено використання ілюстрацій, посилань тощо

З 2010 р. перегляд МПК проводиться щороку. Відповідно, нова редакція Класифікації вступає в дію з 1 січня чергового року.

У версії МПК від 2015 р. були присутні 71 738 рубрик. Вона вступила в дію в січні 2015 р.