Міркування на тему Чому люди скоюють злочин?

Тема злочинності складна як з точки зору правової оцінки, так і з боку морально-етичних установок у суспільстві. Складність її полягає у відносній умовність самого поняття “злочин”, яке в першу чергу має на увазі під собою правопорушення.

Умовність полягає в тому, що самі правові норми в різних епохах і країнах можуть докорінно відрізнятися. Так, навіть у наш час злочинець, засуджений законом і суспільством в одній країні, сприймається як невинна жертва громадянами іншої держави. Прикладом може стати встановлене в Південній Кореї кримінальне покарання за подружню зраду, що будь-якому європейцеві здається шокуючим обмеженням права на особисте життя.

Тим не менш в деякому сенсі перше злочин скоїла ще християнська прародителька всього людства – Єва, скуштувавши заборонений плід. Порушивши встановлений порядок, вона понесла покарання, що є наочним механізмом роботи “правових норм” того часу. Пройшли тисячоліття, а в людському суспільстві, за великим рахунком, нічого не змінилося. І все ж чому люди скоюють злочин?

Ознаки злочину

Отже, незважаючи на різницю норм, всі злочини будуть характеризуватися нанесенням певного морального, матеріального або фізичного шкоди жертві або соціуму. Злочинність повинна сприйматися суспільством як щось надзвичайно негативний і неправильне, інакше воно буде приречене на хаос і провал.

Система покарань покликана служити обмежувачем для людини, що приймає рішення вчинити злочинне діяння. Вона є основою законності і порядку, однак нерідко породжує порочне коло, коли особа, засуджена за незначну провину, на підсвідомому рівні обозляется на осудившее його товариство, що веде до вчинення більш тяжких злочинів. Саме тому розробка самих правових норм і законів, як і системи покарань, – складна юридична та психологічна задача.

Загальні причини злочинів

Намагаючись з’ясувати, чому люди скоюють злочин, вчені часто вживають термін “соціально-психологічні фактори”. Це, безумовно, правильно, оскільки дуже рідко можна виділити одну конкретну причину, яка підштовхнула особистість до правопорушення. Проте розглядати їх слід як окремі соціальні і психологічні аспекти, які, нашаровуючись один на одного, утворюють у кожному конкретному випадку абсолютно унікальний комплекс для будь-якого злочинця.

Крім психологічних і соціальних причин, для здійснення того або іншого незаконного вчинку необхідний ряд умов. Часто, незважаючи на психо-соціальну незадоволеність, людина не йде на злочин до того моменту, поки обставини самі не підштовхнуть потенційного злочинця до вчинення протиправного діяння. Розглянемо детальніше причини, які змушують людей порушити закон.

Самотність і відторгнення

Як би дивно це не звучало, але саме отторгнутость товариством є найбільш поширеною психологічної причиною скоєння різного роду злочинів. Безумовно, такі стани беруть свій початок у сім’ї, де іноді навіть при видимому благополуччі дитина почуває себе непотрібним і знедоленим.

Далі в гру вступають перші колективи, в які потрапляє людина, – дитячий садок і школа. Якщо і тут стосунки з суспільством не складаються, не вдається завести друзів або налагодити хоча б нейтральне спілкування, в особистості формується социопатия, яка в подальшому може проявлятися цілою гамою поведінкових реакцій дитини від повної замкнутості в собі до відвертої агресії. І поки батьки задаються питанням “чому діти скоюють злочини”, такі люди не приймають суспільство та його закони, так само як воно не приймає їх.

Ціннісно-правова система у малолітнього злочинця спочатку закладена неправильно, що вже неможливо виправити в майбутньому. Самотність і покинутість практично завжди стануть відповіддю на питання “чому підлітки скоюють злочини”. Дуже небезпечно тут і те, що загальне засудження за перший проступок призводить до поглиблення і загострення проблеми, а злочинне угруповання часто стає першою соціальною групою, яка приймає дану особу.

Невпевненість у собі і страх

Ці психологічні фактори формуються в основному в дитинстві, коли дитина стикається з необґрунтованою агресією з боку однолітків або занадто суворими покараннями з боку батьків. Підсвідомість прагне з’ясувати причини негативного ставлення до себе, на тлі чого розвивається комплекс неповноцінності і страх перед зовнішніми факторами.

Надалі особистість постійно відчуває потребу у самоствердженні, яка може досягатися злочинним шляхом. Тут слід зазначити, що з’ясувати, чому неповнолітні скоюють злочини, неможливо, не враховуючи того факту, що для даного вікового періоду характерна гостра необхідність завоювання авторитету як перед батьками, так і перед однолітками.

Психологічні мотиви

Буває, що у злочинця є конкретний мотив скоєння того чи іншого незаконного дії. До таких мотивів можна віднести помста, ревнощі, ненависть. В цьому випадку людина, здійснюючи злочин, сприймає його як акт відплати і відновлення справедливості. Стикаючись з такими прецедентами, психологи зазначали, що винні завжди знають, чому скоюють злочини, і, як правило, анітрохи не шкодують про скоєне.

Низький рівень життя і соціальна незадоволеність

Тут все відносно просто. Людина, відчуваючи постійну нестачу грошових коштів і матеріальних благ, не бачить законного шляху для досягнення своїх цілей. Корисливий інтерес стає причиною абсолютної більшості злочинів у будь-якому суспільстві. Загальна ідеалізація матеріальних благ створює в свідомості людей стереотип, що гроші – це і є щастя. Прагнучи до матеріального добробуту, людина постійно веде порівняльний аналіз себе з більш успішними знайомими і, як правило, приходить до висновку, що він нічим не гірше. Ось і ще одна причина, чому люди скоюють злочин.

Безкарність

Статистика показує, що в країнах, де дотримання закону виступає найвищою цінністю і не має винятків для можновладців, злочинність в рази менше, ніж в тих, де рівень корупції високий. Це абсолютно логічно, адже психіка людини, спостерігаючи щоденне порушення закону з боку, пере ціннісно-правову кордон і вже не сприймає злочин як табу. Крім того, у підсвідомості завжди сидить можливість уникнути покарання, що також грає не на користь дотримання закону.

Психічні розлади

Одна з найбільш складних і суперечливих причин злочинності, оскільки труднодоказуема і завжди викликає сумніви у оточуючих. Достеменно відомо про існування такого психічного відхилення як клептоманія, коли людина схильна до дрібного злодійства, однак довести це захворювання досить складно. Та ж педофілія – науково доведене розлад психіки, при якому людина часом не здатна віддавати звіт у своїх діях.

При цьому якщо педофіла не садять в тюрму, а всього-навсього направляють на примусове лікування, в суспільстві виникає абсолютно обґрунтований резонанс на тему “чому люди скоюють злочин такого страшного змісту і не несуть за це об’єктивне покарання”. Це також буде підштовхувати соціально нестійких осіб до порушення закону.

Причин для вчинення того чи іншого злочину може бути нескінченна безліч, і навіть самий досвідчений психолог не зможе відповісти на питання “чому люди скоюють злочини”. Есе, оповідання, романи і навіть наукові праці, присвячені злочинності, лише доводять, що це негативне явище супроводжує людство з моменту зародження і, на жаль, навряд чи коли-небудь буде викорінено повністю.