Методи бухгалтерського обліку. Метод нарахування в бухгалтерському обліку. Методи ведення бухгалтерського обліку

Практика бухгалтерії

Розглянемо приклади кількох практичних інструментів бухгалтерії, застосовуваних в якості складової частини методу або входять до нього елементів. Можна вивчити ті, що використовуються як одні з найбільш регулярних. А саме ті, що пов’язані з обчисленням доходів і витрат – з метою внутрішньої звітності або складання документів для податкової інспекції.

Деякі експерти вважають, що ці інструменти цілком допустимо називати самостійними методами. У ряді випадків їх також іменують “принципами”, “підходами” або “стратегіями”. Кожен із термінів у певній мірі схожий за змістом, якщо має місце єдиний контекст.

Якщо брати облік доходів і витрат, то виділяють метод нарахування в бухгалтерському обліку, а також касовий принцип. Чим вони відрізняються?

Метод нарахування

Метод нарахування в бухгалтерському обліку передбачає, що доходи і витрати фіксуються стосовно до конкретного звітного періоду на підставі формальних даних (відомостей з договорів, рахунків-фактур, актів тощо). Або ж за допомогою визначення фактичного моменту передачі товару або надання послуги (у російській практиці цей критерій, як вважають деякі експерти, – основний).

Встигли заручитися грошові кошти на розрахунковий рахунок організації (або перевестися, якщо того вимагають зобов’язання, в іншу фірму) – ролі не грає. Також не важливо, чи встиг отримати за фактом клієнт або партнер те, за що заплатив. При цьому в ряді випадків бухгалтер зобов’язаний здійснити облік доходів або витрат методом нарахування, навіть якщо в податковому періоді не зафіксовано угод – виходячи з законного вимоги про розподіл грошових потоків за принципом рівномірності.