Максимальний термін лікарняного листа після операції, при онкології, по вагітності та пологах

Якщо захворіла дитина

Документ про непрацездатності у випадку хвороби дитини оформлюється тільки для одного представника сім’ї. Найчастіше лікарняний лист одержує мати. При необхідності амбулаторного або стаціонарного догляду за дитиною віком до 7 років документ про непрацездатності видається на весь час хвороби. Що стосується дітей у віці від 7 до 15 років, мати або інший член сім’ї має право на оформлення лікарняного листа строком на 15 днів для кожного випадку захворювання.

Порядок нарахування допомоги

Оплата лікарняного листа здійснюється індивідуально в кожному з випадків. У розрахунок суми, що належить особі, входить його середній заробіток за останні 2 роки, тривалість непрацездатності (у днях) і коефіцієнт, що залежить від стажу роботи на підприємстві.

Розраховувати на допомогу можна тільки після того, як сам документ був зданий в бухгалтерію. Це необхідно зробити протягом 6 місяців після закриття лікарняного. На практиці документ вимагають здати набагато швидше, інакше підприємство має право вважати непідтверджені документально дні відсутності прогулами.

При стажі не менше 5 років оплата лікарняного листа здійснюється в розмірі 60 % від середньої суми заробітку. При цьому обчислюється середній денний заробіток працівника і множиться на кількість днів непрацездатності. Працівник зі стажем від 5 до 8 років може розраховувати на допомогу у розмірі 80 % заробітку. Працювали понад 8 років нараховується 100 %, тобто повна сума оплати їх праці. На виплату допомоги з аналогічними коефіцієнтами можуть розраховувати матері, які перебувають у декретній відпустці.

Якщо захворювання настало в період 30 днів після звільнення працівника, то він має право на допомогу в розмірі 60 % середньої суми заробітку за весь період непрацездатності. Якщо лікарняний лист був відкритий, коли особу було офіційно оформлено на підприємстві, а закритий і пред’явлений вже після припинення роботи, коефіцієнт розрахунку залишається таким же. Це стосується тільки непрацездатності особисто самого співробітника, але не членів його сім’ї.