Магістральні нафтопроводи: класифікація і склад
Росія
Перші нафтопроводи в нашій країні з’явились в 1950-х роках, але пік їх розвитку припав на 1960-1970-ті роки. У цей період починається інтенсивна розвідка родовищ вуглеводнів і їх видобуток.
- «Дружба» (Східна Європа): 3 900 км на території Росії, 8 900 км – з усіма відгалуженнями.
- Туймази – Іркутськ: 3 662 км
- Узень – Самара (Казахстан, Росія): 1 750 км.
- Нижньовартовськ – Самара: 2 150 км.
- Колмогоры – Клин: 2 430 км.
- Каспійський Трубопровідний Консорціум (Казахстан – Росія): 1 500 км.
- Усть-Балик – Омськ: 964 км
- Грозний – Туапсе: 618 км
- Сургут – Полоцьк (Росія, Білорусь): 3 250 км.
Хоча більша частина нафтопроводів побудована при СРСР, російські інженери-нафтовики не сидять без діла. Сьогодні реалізуються ряд великих транспортних проектів по доставці сирої нафти в Китай (проект «Східний») і Північну Європу (Балтійська трубопровідна система). Проект БТС-2 дозволить значно наростити поставки вуглеводнів по північному напрямку і знизити навантаження нафтопроводу «Дружба». Реалізуються домовленості і з азіатськими партнерами, зокрема Азербайджаном і Казахстаном.
Виношуються амбітні плани з освоєння шельфових родовищ Північного Льодовитого океану. Вже діє нафтоналивний танкерний термінал «Варандей» в Ненецькому АТ. У віддаленому майбутньому планується створювати роботизовані нафтовидобувні комплекси, в тому числі підводних. Принаймні, такі плани-мрії озвучував Голова колегії ВПК та Фонду перспективних досліджень Д. О. Рогозін.
Найважливіше місце займає в системі магістральних нафтопроводів ВАТ «Транснефть». Компанія є головним експлуатантом трубопроводів у Росії. У її віданні перебувають понад 50 000 км нафто – і продуктопроводів, що є своєрідним світовим рекордом.
