Ліцензія на видобування підземних вод: порядок оформлення і строк дії. Закон Про надра

Що змінилося?

Необхідно мати на увазі, що тільки з 2016 року обладнання будь-яких свердловин водозабору значення механізмами обліку обсягів споживання даного ресурсу, а також обладнанням для виміру рівня підземних вод було наділене обов’язковим характером.

Другим важливим зміною виступає вимога щодо обов’язкової наявності не тільки експлуатаційних, але і моніторингових свердловин за умови добового обсягу споживання води більше ніж сто метрів кубічних. В даний час не зовсім ясно, чи можуть свердловини резервної спрямованості прирівнюватися до категорії моніторингових. А може бути, останні є обов’язковими до окремого обладнання? Однозначним чином можна стверджувати лише наступне: при обсязі споживання ресурсу в добовому плані в розмірі, що перевищує сто метрів кубічних, з 2016 року водозабір так чи інакше повинен включати в себе як мінімум дві свердловини.

Які ще нововведення корисно знати?

Третім істотним нововведенням слід представити вимоги пунктів 16-18 статті 4 Постанови під номером 94 від 11.02.2016. Так, згідно з пунктом 16 абсолютно всі аварійні і невикористовувані свердловини підлягають обов’язковій ліквідації у відповідності з проектними документами. Значить, більше не прийматимуться акти про тампонаже довільного типу і рішення в стилі «…нічого особливо, просто-напросто заллємо оголовок, приміром, бетоном, та й все тут». Сьогодні все має складатися в абсолютній відповідності з проектом на консервацію або ліквідацію свердловини, що, між іншим, значно ускладнює діяльність структур, які займаються ліквідацією і ремонтом свердловин, а також збільшує вартість відповідних послуг.

Сімнадцятий пункт говорить про те, що води підземного типу повинні виводитися на поверхню за умови мінімальної кількості капотажных споруд (в більшості випадків їх роль грають свердловини). Так, гострим постає проблема оцінки максимальної продуктивності абсолютно кожної з існуючих свердловин. Даний параметр можна достовірно визначити виключно за підсумками здійснення робіт на водозаборі дослідно-фільтраційної спрямованості. За своєю суттю такі роботи є натуральним експериментом, в процесі якого актуальна реєстрація пониження рівня підземних вод в свердловині при такому водоотборе, який може імітувати реальну експлуатацію. За результатами експериментальної діяльності проводиться розрахунок гідрогеологічних параметрів водоносного горизонту, якими, як правило, і лімітується максимальна продуктивність свердловини.

Практика, пов’язана з абсолютним ігноруванням дослідно-фільтраційних робіт, яка існувала раніше, або здійснення досліджень короткочасного типу, по суті повинно припинитися. Важливо доповнити, що відсутність твердих вимог в плані організації подібних робіт і, як наслідок, неможливість їх (відсутність бажання і необхідності) призвели до істотного зниження кваліфікації гідрогеологів.