Ліміт каси: нормативна база і терміни встановлення ліміту

Ліміт каси – це встановлена організацією максимально допустима сума грошей у касі на кожен робочий день. Необхідність постійно стежити за надлишками готівки в касі ускладнювала життя багатьом бухгалтерам. З 1.06.14 були внесені зміни в порядок ведення каси: деякі підприємства звільнені від обов’язкового встановлення касового ліміту.

Необхідність ліміту

Більшість операцій, особливо пов’язаних з обігом великих сум, проводять за допомогою банківських переказів. Ліміт каси створений якраз для контролю і зменшення обігу готівкових коштів. Перевищення встановлених норм допускається лише у деяких випадках.

Для встановлення реальних цифр граничної готівки в касі періодичність перегляду ліміту не обмежується Банком Росії. На свій розсуд керівник має право змінювати розмір лімітної суми в касі протягом місяця, кварталу, року або іншого необхідного терміну.

Порядок встановлення

Ліміт залишку каси встановлюється організацією самостійно. Документ, що регулює ведення касових операцій, вступає в силу після підписання керівником підприємства. Потрібно розуміти, що відсутність встановлює документа може призвести до відповідальності, т. к. ліміт автоматично буде вважатися нульовим, а все що знаходяться в касі суми – понадлімітною.

Регулює встановлення ліміту готівки в касі – Банк Росії (Зазначенням №332-У від 11.03.14). Контролює дотримання прийнятих норм банк, який зобов’язаний перевіряти дані касових операцій не рідше одного разу на 1-2 роки. При виявленні невідповідностей і порушень відправляється запит в податкову службу.