Левін Борис Юхимович – незмінний учасник клубу «Що? Де? Коли?»
Левін Борис Юхимович відомий як постійний учасник телевізійного «Клубу знавців» і висококваліфікований укладач завдань для учасників інтелектуальних клубів «Що? Де? Коли?» та «Брейн-ринг».
У 1994 році Борис Юхимович примкнув до радянських знавцям – учасникам елітарного телевізійного клубу ерудитів. Роком пізніше, опинившись у команді М. Смирнова, Левін став володарем червоного піджака і носієм статусу «безсмертний», а також взяв участь у грі, присвяченій двадцятиріччю клубу «Що? Де? Коли?»
Борис Левін: біографія
Рік народження Бориса Левіна – 1960-й. У нього, як і у багатьох його співвітчизників, які народилися в епоху холодної війни, читання книг входило в перелік основних розваг.
«Клубом знавців» Борис зацікавився в 1988 році. Через рік, коли група активістів прийняла рішення створити Міжнародну асоціацію, серед них був і Борис Левін. «Що? Де? Коли?» став частиною його життя. Сьогодні Левін – активний учасник і член правління міжнародної та української організацій.
Постійним учасником телевізійних турнірів «Брейн-ринг» Левін став у 1991 році. У складі команди «Стирол» він виграв десять чемпіонатів, а в 1994 році удостоївся звання абсолютного чемпіона. Борис Юхимович багатьом відомий також як учасник українського «Брейн-рингу».
Найбільш «урожайним» був для Бориса 1997 рік. Набравши рекордний коефіцієнт IQ і отримавши Малу кришталеву сову, Борис Левін, крім усього іншого, став володарем спеціального призу.
«Що? Де? Коли?»: дитяча ліга
У Палаці піонерів міста Горлівки Левін Борис Юхимович керує Клубом юних інтелектуалів. З числа своїх маленьких підопічних він сформував і підготував кілька команд – чемпіонів України.
Крім того, Борис Юхимович є автором, організатором і ведучим кількох масштабних дитячих інтелектуальних фестивалів під назвою «Шоколадна казка», визнаних кращими юнацькими змаганнями з усіх подібних заходів, коли-небудь проводилися на території СНД.
Завдяки «Шоколадної казці» на донецькому телебаченні в свій час з’явилася програма з аналогічною назвою.
Методичні розробки Бориса Левіна користуються популярністю в учасників міжнародних клубів «Що? Де? Коли?», діють на території України і країн СНД.
Борис Левін: інструкції для «чайників»
Книга Левіна «Що? Де? Коли? для «чайників» проливає світло не тільки на питання, завжди наявні у новачків і шанувальників цієї гри, але і сприяє розвитку у читача комунікативних і лідерських талантів.
Основні теми, які торкнувся Левін Борис Юхимович, стосуються переходу початківців клубних ерудитів в елітарну команду майстрів, оволодіння методикою, за допомогою якої можна урізноманітнити дозвілля, а також виходу на більш високий рівень майстерності. Дочитавши книгу до кінця, читач отримає уявлення про те, як заснувати модний клуб по інтересам і навчиться проводити заходи так, щоб завоювати авторитет в очах найближчого оточення.
В кінці кожного розділу автор коротко викладає його суть, а також пропонує читачеві закріпити отриману інформацію на практиці – відповісти на двадцять питань маститого учасника клубу «Що? Де? Коли?». На кожну відповідь відводиться одна хвилина.
Все починається з ідеї
Відомо, що телевізійна передача «Що? Де? Коли?» почалася з найпростішої дитячої іграшки. Прозора дзиґа з стрибаючою через перешкоди конячкою всередині наштовхнула Володимира Яковича Ворошилова на думку про створення клубу для дорослих ерудитів.
Розповідаючи про Ворошилова/, Левін Борис Юхимович описує його як складного людини, але геніального режисера: з ним було важко спілкуватися, але цікаво працювати. Трудоголік-Ворошилов, підбираючи організаційну команду (редакторів, освітлювачів, операторів і так далі), шукав людей, схожих на себе: готових пожертвувати заради успіху буквально всім.
У радянські часи, як відомо, «Клуб Знавців» кілька разів закривали, позбавляли приміщення і навіть подавали на передачу в суд. Проте всі нападки на «Клуб» завдяки енергетиці творення, що виходить від його творців, обернулися в результаті користю. Наприклад, заборона з’являтися в кадрі Володимир Якович Ворошилов (в 70-ті роки він був у немилості у влади) перетворив на «фішку»: в кадрі він був присутній незримо, і учасники передачі чули лише його голос.