Кваліфікаційні вимоги до держслужбовців: опис, особливості, норми і принципи

Робота, яка виконується державними службовцями, вимагає від кожного певної підготовки, поведінки, індивідуальних якостей, комунікаційних характеристик.

Важливість питання

В спеціальній літературі, як вітчизняної, так і зарубіжної, питання про наявність певних якостей у держслужбовців висвітлюється досить широко. Пов’язано це з тим, що уточнення вимог, яким представники даної категорії повинні відповідати, має велике значення як в теорії, так і на практиці. По-перше, це потрібно для більш ретельного підбору кандидата на певну посаду. По-друге, сам держслужбовець повинен знати, які якості необхідні в його роботі, і, якщо вони в нього є, то є ймовірність, що, самовдосконалюючись і безперервно навчаючись на робочому місці, він розвине та інші потрібні якості.

Вимоги до держслужбовцю в СРСР

У юридичній літературі радянського часу виділялися ділові, політичні і моральні якості.

Перелік ділових характеристик:

• присутність управлінської підготовки та загальної освіти, відповідного посадового профілю;
• наявність досвіду (це обумовлено посадою), стажу роботи;
• хороші організаторські здібності;
• ініціативність, креативність;
• стійка працездатність;
• постійне прагнення до поліпшення своїх професійних навичок. Були ще певні вимоги до поведінки держслужбовців.

Деякі з цих якостей досить складно охарактеризувати або закріпити в нормативному порядку. Якщо перші два можна підтвердити відповідними документами про освіту або записами у трудовій книжці, то інші якості об’єктивним способом підтвердити досить важко.

До початку дев’яностих років вимоги до держслужбовців не були ніде відображені нормативно, так як в країні не було єдиного правового акта про держслужбу.