Криза 2008: причини і наслідки

Криза 2008 року – не просто явище. Ця подія привела до самого глобального падіння світових економічних показників за кілька останніх десятиліть. Його наслідки стали настільки масштабними, що вони відчуваються в усьому світі до сих пір. Це серйозна тема, тому варто заглибитися в її вивченні.

Передумови

Криза 2008 року, як і будь-яке інше значуще явище, мав певні причини і витоки. Експерти виділяють кілька вагомих передумов, які спричинили крах світової фінансової системи.

У цьому зіграла роль загальна циклічність економічного розвитку. Коливання – це нормально. Але економічні спади зазвичай змінюються підйомами. Отже, цикли носять періодичний характер. Але криза 2008 року спричинила стрімке падіння економіки. За масштабами його порівнюють з Великою депресією 1930-х років. Світова торгівля скоротилася на рекордні десять відсотків! Відновлення стало спостерігатися лише в 2011-м. І досі світова торгівля значно відстає від докризових темпів зростання.

Також до передумов відносяться дисбаланси руху капіталів та міжнародної торгівлі. А ще перегрів кредитного ринку, при якому темпи економічного зростання стають непідконтрольними, поглинають державні та приватні ресурси, що в результаті закінчується рецесією. Але в 2008 році це завершилося іпотечною кризою. Він став результатом кредитної експансії, що відбувалася в період 1980-2000 рр.

Витоки: США

Всім відомо, що глобальне падіння світової економіки почав іпотечний криза США 2008 року. Спостерігалося стрімке банкрутство переважної більшості фінансових організацій і падіння цін на акції. Варто зазначити, що передумови цього іпотечної кризи простежувалися ще в 2006 році, коли було зафіксовано зниження кількості проданих будинків. І вже навесні 2007-го ситуація поглинула високоризикові іпотечні кредити. У підсумку ця криза переріс у фінансовий, і став втягувати в себе не тільки США.

Глобальність ситуації можна відчути, звернувшись до підрахунками, проведеними фахівцями Вашингтонського інституту міжнародних фінансів. За весь 2007 рік і першу половину наступного банки різних держав з-за своїх втрат списали близько 390 мільярдів доларів! І причому більша частина цих коштів припадає на Європу.

Фінансова криза 2008 року знизив вартість американських корпорацій на 40%. Падіння на європейських ринках перевищила 50%. Що стосується Росії, то значення наших біржових індексів було менше ¼ рівня, що панував до кризи.

Пояснення уряду

На початку 2011 року влада США оприлюднила підсумковий звіт, який наказав створити діючий тоді президент Барак Хуссейн Обама. Попередньо було проведено ретельне розслідування причин кризи. Які, власне кажучи, і були опубліковані у звіті.

Уряд США вважало, що криза 2008 року спровокували провали, що спостерігалися у фінансовому регулюванні, а також порушення у сфері корпоративного управління. Саме вони призвели до надмірних ризиків.

Зіграла певну роль і занадто висока заборгованість домогосподарств, і зростання так званої «тіньової» банківської системи, яка ніким не регулювалася. Крім цього, до передумов віднесли широку поширеність деривативів. Ці біржові контракти в середині нульових були дуже популярними, але досить екзотичними» цінними паперами.

Як поширювалося явище

Фінансова криза 2008 року миттєво поглинув розвинені країни світу. У період, який панував до цієї дати, світова торгівля стабільно зростала. Середній темп становив близько 8.74%. Але як тільки обсяги банківського кредитування різко згорнулися, а попит на послуги і товари не те що впав, а обрушився – показники скоротилися до 2.95%. Після чого, через рік, зафіксувалося додаткове падіння ще на 11.89%.

Все це призвело до того, що 08.10.2008 всі провідні центральні банки світу прийшли до безпрецедентного рішенням – знизити свої відсоткові ставки. Виняток становили лише Росія і Японія. Даний крок був розцінений, як остаточне визнання краху економіки.

Через два дні у Вашингтоні відбулися збори міністрів фінансів і глав центральних банків Японії, Франції, США, Канади, Італії, Німеччини та Великобританії. В ході їх наради було затверджено антикризовий план. Було вирішено зробити «виняткові і невідкладні дії». Більше того, план передбачав залучення будь-яких наявних коштів для підтримки системно важливих фінансових інститутів.

Потім, 14.11.2008, лідерами країн Групи двадцяти був організований антикризовий саміт. В ході цього зібрання прийняли декларацію, в якій містилися загальні принципи реорганізації фінансових інститутів світового значення і ринків у цілому.

Через три тижні Банк Англії і ЄЦБ значно знизили процентні ставки, оскільки загроза дефляції назрівала все стрімкіше. І незабаром з’явилися погані новини. Виявилося, що ВВП єврозони за другий і третій квартал 2008 року зменшився на 0.4%. Це означало, що економіку Європи вперше за останні 15 років вразила рецесія.

Що відбувалося в Росії?

На економіці нашої країни криза 2008 року не відбитися не міг. Хоча спочатку, згідно зі звітом Світового банку, в Росії він торкнувся спочатку тільки приватний сектор.

Тривожним сигналом в той рік став понижуючий тренд на фондових ринках, що спостерігався в травні, який закінчився обвалом котирувань в липні. Російської «особливістю» тоді став величезний зовнішній корпоративний борг, і зовсім незначний – державний.

Восени світова економічна криза 2008 року почав поглинати нашу країну. Біржові індекси ММВБ і РТС обрушилися, ціни на експортну продукцію стали зменшуватися, промислове виробництво почало падати. І, звичайно ж, не обійшлося без скорочення робочих місць. За жовтень ВВП впав на 0.4%. Це свідчило про початок рецесії.

В першу чергу держава зайнялося погашенням зовнішнього боргу і рекапіталізацією головних банків. Щоб підтримати фінансову систему, довелося затратити кошти, що перевищують 3% ВВП. Якщо вірити даним Всесвітнього банку, то ці заходи виправдали себе. Банківська система була стабілізована, незважаючи на умови крайнього дефіциту ліквідності. Великі установи уникли банкрутства, валютні вклади почали рости, процес консолідації відновився.

Однак спроби запобігти падіння курсу рубля не увінчалися успіхом. Близько ¼ золотовалютного фонду країни було втрачено. Тому в листопаді того ж року почалася реалізація так званої «м’якої девальвації», що, за деяким думкам, змусило багато компаній згорнути своє виробництво і вивести оборотні кошти на валютний ринок.

Греція

Криза 2008 в Росії сильно похитнула економіку. Але наша країна, на щастя, не постраждала так сильно, як Греція.

Справа в тому, що уряд цієї країни позичив астрономічну суму, яка покрила б бюджетний дефіцит. Борг став загрозливо великою до 2010 року, а після оприлюднення інформації про макроекономіки Греції, ситуація стала плачевною. Сума була настільки велика, що про її розмірах навіть умолачивало уряд Караманліса.

До 2011 року виявилося, що зовнішній державний борг Греції складає 240 мільярдів євро. Ця сума перевищує 140% ВВП держави. Усвідомити глобальність можна, якщо взяти до уваги той факт, що в 2009-му Греція брала в борг лише 80 мільярдів. В результаті дефіцит країни склав 12.7% ВВП. При тому, що в Європі дозволено лише 3%.

З-за того, що уряд не міг виплатити борг, видатки на державний сектор були урізані. Це призвело до демонстрацій, мітингів протесту і заворушень. Причини кризи 2008 року зіграли в цьому головну роль. Найсумніше те, що ситуація не налагодилася до цих пір. У 2015 році Греція занурилася в дефолт, опинившись самої перевантажене боргами країною.

Республіка Білорусь

На економічну ситуацію даної держави не відразу вплинули всі раніше перераховані причини. Наслідки кризи 2008 року теж виявилися з певним запізненням. Все через нерозвиненість фінансових і фондових ринків.

Однак спад був. В основному через зниження обсягів виробництва в державах, з якими Білорусь вела партнерство. Наслідком цього спаду став зменшився попит на окремі товари експорту. Ними, у випадку з Білоруссю, були чорні метали, машинобудівні вироби, нафтопродукти, і калійні добрива.

Але особливо загострилася ситуація в 2011 році. Білоруський рубль обвалився на 75%, обесценившись з рекордною швидкістю. При цьому формальний курс утримувався, у той час, як реальний, «чорний», перевищував його в два рази. Але в підсумку девальвація була визнана.

Ситуація на Україні

Світова фінансова криза 2008 року поглинув і це держава. На Україні в той період панувала вкрай складна ситуація. Адже уряд на самому початку кризи взяла великий позику у Міжнародного валютного фонду. Його сума склала 16.5 мільярдів доларів. Величезний капітал, враховуючи, що резерв України становив всього 32 млрд. позику І, до речі, брався для того, щоб виплатити західним кредиторам борги.

Природно, наслідки кризи 2008 року на Україні були глобальними. Лише за жовтень промислове виробництво впало майже на 20%. А ВВП до листопада скоротився на 16.1%. Падіння валюти також відбулося. Ціна одного долара підскочила з 4.6 гривні до 10.

Не дивно, що 19 грудня Національний банк України заявив про внутрішній дефолт. До цього, НБУ встановив заборону на дострокове зняття коштів з депозитів. З-за чого гривневі вклади громадян знецінилися. А ставки за виданими раніше кредитами зросли в півтора рази. За статистикою, борг фізичних осіб за валютними позиками зріс з 130 мільярдів до 191.7 млрд! І це – без урахування підвищення ставок, а лише з-за падіння гривні.

Також був зафіксований дефіцит зовнішньоторговельного балансу. Це означало, що імпорт перевищував експорт. За 10 місяців дефіцит досяг 17 мільярдів доларів. Щоб його покрити, довелося задіяти позикові кошти.

В кінці 2009 було оголошено, що світова криза 2008 року спричинив падіння українського ВВП на 14.8%. І цей показник став одним з найгірших в історії в усьому світі. Серйозніше ситуація була тільки в Естонії і Ботсвані (за винятком горезвісної Греції).

Що відбувалося в КНР?

До початку кризи в Китаї справи йшли дуже добре. 2007-й став п’ятим поспіль роком, за який ВВП зріс більш, ніж на 10%. Тоді ж дивовижних результатів досяг темп зростання державної економіки. Він перевищив усі показники за минулі 13 років, досягнувши 11.4%.

Але економіка США почала входити в рецесію. І темп зростання економіки Китаю став повільно, але вірно знижуватися. На це вплинув різке зростання кількості невиплат в США по іпотеках в серпні – те, з чого все і почалося.

Золотовалютний резерв Китаю восени 2008 року становив 2 трильйони доларів, але за останні три місяці 2008 року він зменшився до 1.9 трлн. Також влада КНР вирішила вкласти 586 мільярдів в оновлення інфраструктури, а ще – у розвиток сільського господарства. Зазначена сума дорівнювала 18% ВВП. На один мільярд менше пішло на реалізацію пакету антикризових заходів.

Також наприкінці осені 2008 року було зафіксовано різке збільшення числа безробітних. Ситуація виявилася настільки критичною, що фабрики, що випускали товар для експорту, закрилися. У зв’язку з чим уряд прийняв рішення переорієнтувати економіку на внутрішній попит.

Найскладнішим для КНР був саме листопад 2008 року. Треба сказано, що уряд діяв дуже грамотно. Через півроку, у березні 2009-го, країна повернулася на докризовий рівень виробництва. Навіть більше – країні вдалося отримати на ¼ більше прибутку, ніж за такий же період минулого, 2008 року.

Соціальні наслідки

Звісно, подія настільки глобального масштабу не могло не позначитися на суспільстві. Основним негативним моментом стало стрімке зростання безробіття. Який продовжується до цих пір. В Європі і в США рівень безробіття перевищує 10% (хоча допустимий дорівнює лише 4%). В Росії ж, за підсумками кризи, цей показник становив понад 11%. Зараз, станом на вересень 2016-го, офіційний рівень безробіття скоротився до 5.2%.

Але найважче наслідок кризи – це зростання самогубств. Фінансові труднощі стали причиною суїцидів по всьому світу. Вони нерідко супроводжувалися вбивством близьких і рідних. Так, наприклад, в 21.08.2008, що розорився брокер в Мумбаї задушив свою вагітну дружину, а потім повісився сам. Великі бізнесмени один за іншим добровільно йшли з життя – Картік Раджарам застрелився, убивши п’ятьох членів своєї сім’ї, Крістен Шнор повісився, Адольф Меркле кинувся під поїзд, Стівен Гуд вистрілив собі в голову, як і Володимир Зубков, Джеймс Макдоналд і багато інших, які не впоралися з кризою. У Росії, до речі, частота суїцидів збільшилася з 14 до 29 на 100 000 населення.

Продовження

На жаль, економічна криза 2008 року не закінчився. Звичайно, ситуація в світі дещо стабілізувалася, проте більшість країн все ще перебуває в рецесії. З 2015 року спостерігається колишня нестійкість економічного зростання, а також поява нових геополітичних ризиків, викликаних загальновідомими конфліктами.

Відновлення триває, але воно настільки нерівномірно, що переважна більшість людей його не відчуває. Рік тому Крістін Лагард, директор-розпорядник МВФ, заявила, що світова економіка все ще страждає від наслідків того, що сталося в 2008-м І не можна з упевненістю сказати, скільки це ще триватиме. І New York Times через кілька місяців опублікував матеріал, в якому було сказано, що Центральні банки розвинених країн все ще не можуть подолати наслідки кризи.

Економіка зростає вкрай повільно, інвестиції здійснюються на мінімальній активності, інфляція майже не реєструється. І це навіть не дивлячись на низькі ставки ЦБ. Подія сильно вразило людей, тому не дивно, що бізнес і споживачі поводяться так, немов важкі часи не відбудуться ніколи.

Варто обмовитися, що в останні роки відзначається важлива роль китайської економіки. Не дивно, адже на неї припадає близько 1/3 світового фінансового зростання. Якщо вірити даними Організації економічного співробітництва і розвитку, то на даний момент ситуація в КНР йде краще, ніж у США. Це непогано. Головне, щоб в Китаї не виникло спаду. Оскільки така подія стане основним фактором ризику для світової економіки. І невідомо, чим все може закінчитися при повторі 2008 року.