Критерії економічної безпеки. Служба економічної безпеки

Для забезпечення впевненого росту необхідно подбати про економічної безпеки. Що вона собою являє? Які аспекти економічної безпеки існують? Хто займається цим? Які критерії економічної безпеки є найбільш вагомими? В рамках статті буде розглянута ситуація з підприємством і державою з акцентом на перше.

Загальна інформація

При вивченні положення господарського сектора основними елементами виступають критерії економічної безпеки. Вони являють собою ознаки або їх суму, на підставі яких приймається висновок про поточну ситуацію. Умовно можна виділити такі критерії:

• Організаційний. У цьому випадку оцінюється цілісність, функціонування основних відділів, служб і підрозділів, а також те, наскільки їх діяльність відповідає основної мети.
• Правовий. У цьому випадку мається на увазі відповідність господарської діяльності чинному законодавству. Виражається це у відсутності претензій з боку міжнародних регулюючих чи державних правоохоронних органів, а також контрагентів. Сюди відноситься перевірка на предмет відсутності втрат від операцій із зовнішніми партнерами внаслідок порушення ними договорів.

• Інформаційний. Безпека оцінюється як збереження стану обмеження і захищеності внутрішньої конфіденційної інформації від розголошення або витоку в тій чи іншій формі.
• Економічний. Оцінюється як наявність стабільного розвитку або тенденції до зростання базових фінансово-економічних показників. Сюди можна віднести відсутність штрафів і санкцій, а також втрат внаслідок взаємодії з недобросовісними контрагентами.

Ось так коротко виглядають критерії економічної безпеки. Але у сфері підприємництва і державного управління виділяють безліч інших моментів, про які ми і поговоримо.

Економічна безпека країни: що вона собою являє?

Над цим працює ряд органів і підрозділів внутрішніх безлічі державних служб. Приміром, є служба економічної безпеки ФСБ, МВС та інше. Всі вони займаються виявленням загроз та ліквідацією їх наслідків для країни.

Для них передбачені наступні критерії економічної безпеки:

• здатність господарського сектора працювати за типом розширеного виробництва;
• забезпеченість економіки ресурсами стратегічного значення, а також висока ефективність з боку держави за їх зверненням;
• рівень зовнішнього/внутрішнього боргу, а також строки та можливості його погашення;
• залежність економіки від імпорту продовольства і важливих видів продукції, які можна виробляти в країні на належному рівні;
• максимально допустимий рівень бідності, безробіття та майнової диференціації населення з точки зору соціально-економічної стабільності суспільства;
• раціональна структура асортименту зовнішньої торгівлі;
• стійкість фінансової системи;
• доступність для населення медичного обслуговування, освіти, культури, житла, комунальних послуг, транспорту та зв’язку;

• підтримка існуючого наукового потенціалу, забезпечення ефективної роботи особливо важливих об’єктів дослідницької діяльності і збереження вітчизняних центрів об’єднання працівників інтелектуальної праці;
• забезпечення належного рівня державного регулювання йдуть економічних процесів в рамках доктрини формування умов для якісного функціонування ринкової економіки;
• збереження єдиного простору та забезпечення державних інтересів з метою виключити можливі сепаратистські тенденції.

Підводячи проміжний підсумок

Таким чином, у нас виходить, що стан національної економіки, так само як і підприємств, багато в чому залежить від цілісності структури і стійких або зростаючих основних значень фінансово-економічного спрямування. Слід враховувати й те, що під час своєї діяльності вони можуть підпадати під вплив різних фізичних і юридичних осіб, що несуть негативні наслідки.

Потрібно розуміти, що всі втрати виражаються в економічній площині, тому необхідно не просто оголосити певний режим безпеки, але й адекватно оцінити його рівень. Адже якщо обійтися простою констатацією, то це буде створювати велику кількість ризиків.

Про підприємство

У випадку з комерційною структурою важливо досягти ліквідності, беззбитковості та фінансової стійкості. В економічній науці існує кілька підходів для оцінки рівня безпеки. При роботі з критично важливими даними може створюватися служба економічної безпеки, метою якої буде недопущення різних зловживань і розкриття комерційної (державної) таємниці. Але як виміряти рівень безпеки?

Про підходах

Ми розглянемо найбільш популярний. І на першому місці стоїть індикаторний підхід. У чому його сутність? В даному випадку рівень економічної безпеки визначають індикаторами. Вони являють собою граничні значення показників, що характеризують діяльність організації в рамках різних функціональних областей. Оцінка здійснюється шляхом порівняння фактичних показників підприємства з індикаторами.

Що використовується?

Умовно виділяють основні складові показники. Перше всього три: виробничі, фінансові і соціальні. Вони, в свою чергу, поділяються на велику кількість складових показників. Серед виробничих слід згадати такі, як динаміка розвитку, реальний рівень завантаження, частка науково-дослідних розробок, темп оновлення основних фондів, стабільність виробничих процесів, оцінка конкурентоспроможності продукції, вікова структура і технічний ресурс машин та обладнання.

Фінансові показники представлені обсягом замовлень, рівнем інноваційної активності, необхідним і фактичним обсягом інвестицій, рівнем рентабельності, фондовіддачею, простроченою заборгованістю, часткою забезпеченості матеріалами, технікою і кадрами для створення продукції. До соціальних відносяться рівень оплати праці (відносно середнього показника, що є в промисловості або в цілому по економіці), розмір заборгованості, втрата робочого часу, кадровий потенціал.

Про стан підприємства

Якщо не озиратися на галузеву приналежність, то умовно виділяють чотири положення, що описують можливості і ситуацію комерційної структури:

• Стабільне. В даному випадку індикатори знаходяться в межах норм, а наявний потенціал використовується згідно з встановленим стандартам і нормам.
• Передкризовий. Хоч один з індикаторів не відповідає своєму граничному значенню, а інші близькі до бар’єрних значень. У цьому випадку технічні і технологічні можливості для поліпшення шляхом реалізації заходів запобіжного характеру ще не втрачені.

• Кризовий. Показники економічної безпеки в масі своїй не відповідають пороговим значенням, фіксуються ознаки часткової втрати потенціалу через вичерпання технічного ресурсу площ і обладнання, скорочується персонал, можливий незворотний спад виробництва.
• Критичний. Порушуються всі бар’єри, потенціал неминуче і невідворотно падає. Оцінка економічної безпеки в такому випадку являє собою мінімальні значення.

Висновок

Рівень безпеки – це один з основних показників інвестиційної привабливості, а також надійності підприємства. Економічне зростання або хоча б стабільне положення говорять про життєздатність структури. Особливо це істотно в галузях, що визнані проблемними або переживають кризу. Адже якщо в негативному середовищі підприємство може показати економічне зростання, то чому б не вкласти в нього свої кошти? Цілком імовірно, що його очікує успіх і тривале процвітання.