Кримінально-виконавчі правовідносини: види і структура

Про об’єкт

Кримінально-виконавчі правовідносини існують тільки при наявності об’єкта: явища, предмета або існуючого в об’єктивній реальності обставини.

Існує величезне різноманіття об’єктів кримінально-виконавчих правовідносин. Найбільшою групою виступають права і законні інтереси осіб, які перебувають під вартою. Яскравим прикладом є законний інтерес на отримання дозволу на короткочасний виїзд з ІУ; право на одержання посилок, передач. Важливу роль у цьому питанні відіграють інтереси, які пов’язані з режимом тримання засуджених та режимом відбування покарання.

Юридичні факти

При вивченні теорії держави і права особлива увага приділяється такому елементу відносин, як юридичні факти. У кримінально-виконавчому праві до даної категорії відносяться дії або події, які виникають, змінюються або припиняються у кримінально-виконавчій сфері. При цьому даний елемент можна розділити на кілька груп:

Юридичні факти, подільні в залежності від наслідків:

1. Правообразующіе, наприклад, вступ вироку в законну силу. Даний юридичний факт породжує якісно нові права та обов’язки певного кола осіб.

2. Правозмінюючі, наприклад, заміна покарання більш м’яким видом або заміна виправної установи.

3. Правопрекращающие, наприклад, закінчення терміну вироку суду, зняття засудженого з профілактичного обліку у зв’язку зі смертю.

Юридичні факти, які залежать від вольового моменту:

1. Події, що не залежать від волі суб’єктів, наприклад, зміна кримінального законодавства в бік пом’якшення покарання.

2. Дії, що залежать від волі суб’єктів правовідносин, наприклад, зміна звичайних умов на полегшені завдяки правопослушному поведінки засудженого.

3. Деякі автори також виділяють ще одну класифікацію юридичних фактів за вольовому ознакою – неправомірні, наприклад, наприклад, порушення режиму покарання.

Юридичні факти, подільні в залежності від кількості обставин:

1. Прості, тобто містять в собі одну дію – закінчення строку, внесення штрафу і так далі.

2. Складні – характеризуються сукупністю певних обставин – накладення стягнення на засудженого з-за вчиненого правопорушення.