Кримінальний кодекс: стаття 166 (з коментарями)

У Кримінальному кодексі передбачається відповідальність за викрадення. Стаття 166, встановлює покарання, містить 4 частини. Розглянемо докладніше цю норму.

Загальний склад

За незаконне заволодіння транспортом (автомобілем тощо) без мети його викрадення встановлено покарання у формі:

Кваліфікуючі склади

Діяння, вказане у частині першій, може відбуватися:

У цих випадках стаття 166 КК встановлює:

10 років ув’язнення передбачається при вчиненні зазначених вище діянь організованою групою або заподіяли збиток, що оцінюється як особливо великий. До 12 років в’язниці встановлено за злочини, визначені у ч. 1, 2, 3, якщо вони супроводжувалися небезпечним для здоров’я та життя насильством або загрозою його застосування.

Стаття 166 КК РФ: коментарі

Під транспортним засобом слід розуміти автомобіль, а також інші механічні ТЗ. До них, зокрема, відносять тролейбуси, автобуси, мотоцикли, самохідні машини з ДВС або електричним мотором, катери і так далі. Предметом посягання не є велосипеди, мопеди, гужовий транспорт, гребні човни тощо Під викраденням розуміють незаконне заволодіння ТЗ без наміру привласнити його повністю або по частинах, а також самовільну поїздку на ньому. Злочин може вчинятися як за допомогою двигуна, встановленого на транспортному засобі, так і без його запуску (евакуацією, буксируванням, відкатом вручну тощо). Незаконним заволодінням ТЗ без мети його подальшого розкрадання є також вчинення на ньому поїздки при управлінні ним власником або власником внаслідок застосування до нього насильницьких дій або під загрозою їх використання. В даному випадку потерпілий позбавляється можливості розпорядитися транспортом за власним розсудом.

Об’єктивна частина

Стаття 166 КК РФ охоплює злочини, що посягають на суспільні відносини, що формуються при розподілі і перерозподілі матеріальних благ. Якщо діяння вчиняється з використанням насильства, то має місце подвійний об’єкт. Другим елементом посягання виступає здоров’я і життя потерпілого. Об’єктивна частина діяння полягає в незаконному заволодінні чужим транспортом без наміру його викрасти і поїздки на ньому.

Суб’єктивна частина

Покарання, яке визначає 166 стаття, може застосовуватися до будь-якого осудної фізичній особі у віці від 14 років. Злочин вчиняється з прямим, як правило, конкретизованим умислом. В процесі заволодіння чужим транспортом винний розуміє незаконність своїх дій. Злочин, який охоплює 166 стаття, вважається закінченим з моменту переміщення або виїзду ТЗ з того місця, де воно знаходилося.

Обтяжуючі обставини

166 стаття містить кваліфікуючі склади злочинів. У ч. 2 до обтяжуючою обставинам відносять вчинення діяння попередньо договорившимися особами у складі групи і застосування насильства, що не представляє небезпеку для здоров’я/життя потерпілого. Участь кожного суб’єкта у злочині слід розглядати як соисполнительство (ст. 34, ч. 2). При цьому не буде мати значення, хто саме з осіб здійснював керування ТЗ. Насильством вважається заподіяння власнику транспорту фізичного болю або вчинення дій, що обмежують його свободу.

Сукупність діянь

Злочин, покарання за який встановлює 166 стаття, може супроводжуватися умисним знищенням або пошкодженням транспорту. Якщо дії винних заподіяли значну шкоду власникові і не кваліфікуються як незаконне заволодіння ТЗ із заподіянням особливо великої шкоди, вчинене підпадає додатково під ст. 167. У разі якщо при викраденні було застосовано насильство, в результаті якого з необережності настала смерть власника транспорту, злочин буде кваліфікуватися відповідно з обставинами за ч. 4 ст. 166 та ч. 4 ст. 111 КК. Якщо незаконне заволодіння ТЗ здійснюється для полегшення вчинення іншого неправомірного вчинку, дії винного розглядаються коментованій нормі в сукупності з відповідними положеннями Особливої частини кодексу.

Важливий момент

Небезпечним насильством слід вважати умисні дії, які спричинили заподіяння тяжкого або пор. тяжкості шкоди, а також легкого шкоди, спровокував нетривалий розлад або незначну стійку втрату працездатності. У цьому випадку додаткова кваліфікація за відповідними нормами кодексу про злочини проти здоров’я та життя не проводиться.