Кримінальні справи приватного обвинувачення. Заява про порушення справи приватного обвинувачення

Суб’єктивна сторона процесу

Кримінальні справи приватного обвинувачення в обов’язковому порядку передбачають наявність потерпілого. В якості нього може виступати особа, якій вчиненим злочином заподіяна чи могла бути завдана (якщо діяння не було закінчено) майновий, фізичний або моральний збиток. Законодавство пов’язує початок переслідування з надходженням скарги від потерпілого тому, що у відсутності суб’єктивної оцінки громадянина, щодо якого мало місце посягання, часто неможливо скласти уявлення про тяжкість і характер виниклого або ймовірного шкоди. Крім цього, необхідно враховувати, що потерпілий, прагнучи уникнути оприлюднення того, що сталося, неодноразових ймовірних викликів до суду або до слідчого, може віддати перевагу не направляти заяву про порушення справи приватного обвинувачення. Відповідно, без надходження скарги неможливо розпочати виробництво та розслідування. Наприклад, така ситуація характерна для злочинів, передбачених у частині першої статті 131-ї статті КК.

Важливий момент

Порушення справи приватного обвинувачення здійснюється тільки уповноваженими органами. Це означає, що скарга повинна бути спрямована в належні інстанції. В ній повинні бути присутніми не тільки відомості про те, що трапилося. Скарга, по суті, є прямим проханням про притягнення винного до відповідальності.